- •В. М. Фурман Загальне землеробство
- •Передмова
- •1. Вступ в землеробство
- •1.1 Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука
- •1.2 Історія розвитку землеробства
- •1.3. Сучасний етап розвитку землеробства та задачі по його удосконаленню
- •1.4. Сільськогосподарське виробництво в сучасних умовах
- •Контрольні запитання
- •2. Фактори життя рослин та закони землеробства
- •2.1. Земні та космічні фактори життя рослин
- •2.2. Основні закони землеробства
- •2.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •2.4. Поняття про родючість ґрунту
- •2.4.1. Показники родючості та окультуреності ґрунту
- •2.5. Динаміка та відтворення родючості ґрунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.6. Моделі родючості ґрунту
- •2.6.1. Інформаційні моделі
- •2.6.2. Моделі управління родючістю
- •2.6.3 Агроекологічні моделі родючості ґрунтів.
- •Контрольні запитання
- •3. Грунтові режими та їх регулювання
- •3.1. Водний режим ґрунту та його регулювання
- •3.1.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів.
- •3.1.2. Водний режим ґрунту в різних районах України.
- •3.1.3. Регулювання водного режиму ґрунту.
- •3.2. Повітряний режим ґрунту
- •3.2.1. Склад і значення ґрунтового повітря.
- •3.2.2. Регулювання повітряного режиму ґрунту.
- •3.3. Тепловий режим ґрунту
- •3.3.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів.
- •3.3.2. Регулювання теплового режиму ґрунту.
- •3.4. Поживний режим ґрунту
- •3.4.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у ґрунті.
- •3.4.2. Агротехнічні заходи регулювання поживного режиму.
- •Контрольні запитання
- •4. Бур’яни та їх класифікація
- •4.1. Поняття про бур’яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •4.2. Біологічні особливості бур’янів
- •4.3. Морфологічні ознаки бур’янів
- •4.4. Шкода від бур’янів
- •4.5. Класифікація бур’янів
- •Контрольні запитання
- •5. Заходи боротьби з бур’янами
- •5.1. Запобіжні заходи боротьби з бур’янами
- •5.2. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами
- •5.3. Хімічні методи боротьби з бур’янами
- •5.4. Біологічні методи боротьби з бур’янами
- •5.5. Комплексні заходи з бур’янами
- •5.5.1. Поєднання механічних і біологічних методів.
- •5.5.2. Поєднання хімічних і механічних методів.
- •5.6. Нові заходи боротьби з бурьянами
- •Контрольні запитання
- •6. Наукові основи сівозмін
- •6.1. Поняття про плодозміну
- •6.2. Реакція культур на повторне вирощування
- •6.2.1. Хімічні причини
- •6.2.2. Фізичні причини
- •6.2.3. Біологічні причини
- •6.3. Економічне і організаційно – господарське значення сівозмін
- •Контрольні запитання
- •7. Розміщення парів і польових культур і сівозмінні
- •7.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •7.2. Попередники основних польових культур
- •7.2.1. Розміщення озимих культур.
- •7.2.2. Розміщення ярих зернових і круп’яних культур.
- •7.2.3. Розміщення зернобобових культур.
- •7.2.4. Розміщення багаторічних трав.
- •7.3. Проміжні культури в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •8. Класифікація сівозмін
- •8.1. Польові, кормові та спеціальні сівозміни
- •8.2. Сучасні принципи побудови сівозмін
- •8.3. Організаційні принципи побудови сівозмін
- •8.4. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених та еродованих землях
- •8.4.1. Сівозміни на зрошувальних землях.
- •8.4.2. Сівозміни на осушених землях.
- •8.4.3. Ґрунтозахисні сівозміни.
- •8.5. Запровадження сівозмін
- •8.6. Економічна та екологічна оцінка сівозмін
- •8.7. Значення сівозмін в інтенсифікації і біологізації землеробства
- •8.8. Сівозміна інтенсивно - екологічного землеробства
- •Контрольні запитання
- •9. Сівозміни у фермерському господарстві
- •9.1. Сівозміни у фермерських господарствах
- •9.2. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •9.2.1. Проектування і впровадження сівозмін.
- •9.2.2. Складання проекту.
- •9.2.3. Особливості організації угідь і сівозмін в умовах розвитку ерозії ґрунтів.
- •9.2.4. Особливості організації угідь і сівозмін на зрошуваних та осушених землях.
- •9.2.5. Заходи з охорони земель і навколишнього середовища.
- •9.2.6. План реалізації проекту.
- •9.2.7. Розгляд і затвердження проекту.
- •9.2.8. Перенесення проекту в натуру (впровадження сівозміни).
- •9.2.9. Освоєння сівозмін.
- •9.2.10. Документація.
- •Контрольні запитання
- •10. Наукові основи обробітку грунту
- •10.1. Завдання обробітку ґрунту
- •10.2. Технологічні операції по обробітку
- •10.3. Технологічні властивості ґрунту
- •10.4. Заходи основного обробітку ґрунту
- •10.5. Заходи поверхневого обробітку ґрунту
- •10.6. Спеціальні заходи обробітку ґрунту
- •10.7. Заходи створення глибокого орного шару в різних грунтово – кліматичних умовах
- •10.7.1. Створення глибокого орного шару на дерново-підзолистих ґрунтах.
- •10.7.2. Створення глибокого орного шару на сірих лісових ґрунтах.
- •10.7.3. Створення глибокого орного шару на чорноземах.
- •10.7.4. Створення глибокого орного шару на каштанових ґрунтах.
- •10.8. Значення глибокої оранки
- •10.9. Різноглибокий обробіток ґрунту в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •11. Системи обробітку грунту
- •11.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •11.1.1. Обробіток ґрунту після культур суцільного способу сівби.
- •11.1.2. Система обробітку ґрунту під озимі культури
- •11.1.3. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •11.2. Сівба сільськогосподарських культур
- •11.2.1. Строки сівби.
- •11.2.2. Способи сівби і садіння.
- •11.2.3. Норма висіву.
- •11.2.4. Глибина загортання насіння.
- •11.3. Система післяпосівного обробітку ґрунту
- •11.4. Особливості обробітку ґрунту в умовах зрошення
- •11.5. Освоєння заболочених і торфових земель
- •11.5.1. Підготовка осушених земель для сільськогосподарського використання.
- •11.5.2. Обробіток осушених земель.
- •11.6. Мінімалізація обробітку ґрунту
- •Контрольні запитання
- •12. Системи обробітку грунту в різних грунтово - кліматичних зонах
- •12.1. Система обробітку ґрунту на Поліссі
- •12.1.1. Обробіток грунту під ярі культури
- •12.1.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2. Система обробітку ґрунту в Лісостепу
- •12.2.1. Обробіток ґрунту під ярі культури
- •12.2.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2.3. Протиерозійний обробіток в зоні Лісостепу
- •12.2.4. Орієнтовна система обробітку грунту в Лісостепу
- •12.3. Система обробітку ґрунту в Степу
- •12.3.1. Протиерозійний обробіток ґрунту в зоні Степу
- •12.3.2. Орієнтовна система обобітку грунту в Степу
- •Контрольні запитання
- •13. Поняття про системи землеробства
- •13.1. Наукові основи систем землеробства
- •13.2. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •14. Спеціальні системи землеробства
- •14.1 Землекористування на забруднених територіях
- •14.2. Системи землеробства на територіях, забруднених радіонуклідами
- •14.2.1. Загальні принципи організації агропромислового виробництва в умовах радіоактивного забруднення території.
- •14.2.2. Агрохімічні заходи передбачають:
- •12.2.3. Вапнування та застосування цеолітів.
- •14.2.4. Застосування мінеральних і органічних добрив.
- •14.2.5. Розміщення культур
- •14.2.6. Обробіток ґрунту
- •14.3. Біологічні системи землеробства
- •14.3.1. Теоретичні основи біологічних систем землеробства.
- •Біологічне землеробство
- •14.3.2. Біологізація – основна перспектива сучасних систем землеробства.
- •14.4. Адаптивні ландшафтно – екологічні системи землеробства
- •15. Розвиток сучасних систем землеробства та системи землеробства майбутнього
- •15.1. Форми ведення землеробства в сучасних умовавх
- •15.2. Системи землеробства майбутнього з використанням елементів точного землеробства
- •Контрольні запитання
Контрольні запитання
Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука.
Місце землеробства серед інших наук.
Що таке землеробство?
Основний метод землеробства.
Основні розділи землеробства.
Історія розвитку землеробства.
Сучасний стан розвитку землеробства.
Основне завдання землеробства.
Сучасні напрямки розвитку землеробства.
Виміри сталості сільськогосподарської системи.
2. Фактори життя рослин та закони землеробства
2.1. Земні та космічні фактори життя рослин
Для росту, розвитку і формування врожаю рослинами потрібно світло, тепло (космічні фактори), повітря, вода і поживні речовини (земні фактори) (мал..3).
Вивчення відношення рослин до факторів життя є основним завданням загального землеробства як науки.
Кожна рослина складається з води і сухої речовини. Суха речовина містить в середньому вуглецю – 45%, кисню – 42%, водню – 7%, азоту – 1,5%. Разом ці елементи становлять близько 95,5% маси сухої речовини, а зольні – 4,5%.
Органічні речовини рослин утворюються з вуглецю (з вуглекислого газу повітря), водню (з води), кисню (з води і повітря) та поживних речовин (з ґрунту, добрив, а деякі рослини – азот з повітря). Для проходження процесу фотосинтезу потрібні також світло, як джерело енергії, і тепло.
Суть другого завдання землеробства полягає в тому, щоб за допомогою агротехнічних заходів поліпшувати забезпеченість рослин усіма факторами та активізувати використання їх сільськогосподарськими культурами.
Якщо космічні фактори (світло і тепло) надходять безпосередньо до рослин, то земні фактори використовуються рослинами в основному через ґрунт. У ньому нагромаджуються і зберігаються доступні для рослин елементи живлення.
Характерною властивістю ґрунту є родючість, з виникненням і розвитком якої ґрунт став основним засобом сільськогосподарського виробництва.
В екстенсивному землеробстві ґрунт був для рослин єдиним джерелом води і поживних речовин. Тому тривалість його сільськогосподарського використання визначалась запасами в ньому цих факторів життя, тобто природною родючістю. Коли ці запаси вичерпувалися, ґрунт протягом 10 – 20 років не обробляли. Протягом цього періоду в ньому під дією природних процесів відновлювалася родючість, після чого його знову використовували для вирощування сільськогосподарських культур (перелогова система землеробства).
В сучасному інтенсивному землеробстві великого значення набуває трансформаційна функція ґрунту, тобто його здатність передавати рослинам внесені елементи живлення та воду. У зв’язку з цим зростає посередницька роль ґрунту, яка в кінцевому результаті забезпечує ефективність і рентабельність землеробства. Однак із зростанням інтенсифікації землеробства трансформаційна функція ґрунту, зумовлена природними факторами ґрунтоутворення, часто виявляється недостатньою і не забезпечує ефективності застосування факторів. Тому курс на всебічне підвищення родючості ґрунту є основним стратегічним напрямом у землеробстві.