- •В. М. Фурман Загальне землеробство
- •Передмова
- •1. Вступ в землеробство
- •1.1 Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука
- •1.2 Історія розвитку землеробства
- •1.3. Сучасний етап розвитку землеробства та задачі по його удосконаленню
- •1.4. Сільськогосподарське виробництво в сучасних умовах
- •Контрольні запитання
- •2. Фактори життя рослин та закони землеробства
- •2.1. Земні та космічні фактори життя рослин
- •2.2. Основні закони землеробства
- •2.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •2.4. Поняття про родючість ґрунту
- •2.4.1. Показники родючості та окультуреності ґрунту
- •2.5. Динаміка та відтворення родючості ґрунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.6. Моделі родючості ґрунту
- •2.6.1. Інформаційні моделі
- •2.6.2. Моделі управління родючістю
- •2.6.3 Агроекологічні моделі родючості ґрунтів.
- •Контрольні запитання
- •3. Грунтові режими та їх регулювання
- •3.1. Водний режим ґрунту та його регулювання
- •3.1.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів.
- •3.1.2. Водний режим ґрунту в різних районах України.
- •3.1.3. Регулювання водного режиму ґрунту.
- •3.2. Повітряний режим ґрунту
- •3.2.1. Склад і значення ґрунтового повітря.
- •3.2.2. Регулювання повітряного режиму ґрунту.
- •3.3. Тепловий режим ґрунту
- •3.3.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів.
- •3.3.2. Регулювання теплового режиму ґрунту.
- •3.4. Поживний режим ґрунту
- •3.4.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у ґрунті.
- •3.4.2. Агротехнічні заходи регулювання поживного режиму.
- •Контрольні запитання
- •4. Бур’яни та їх класифікація
- •4.1. Поняття про бур’яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •4.2. Біологічні особливості бур’янів
- •4.3. Морфологічні ознаки бур’янів
- •4.4. Шкода від бур’янів
- •4.5. Класифікація бур’янів
- •Контрольні запитання
- •5. Заходи боротьби з бур’янами
- •5.1. Запобіжні заходи боротьби з бур’янами
- •5.2. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами
- •5.3. Хімічні методи боротьби з бур’янами
- •5.4. Біологічні методи боротьби з бур’янами
- •5.5. Комплексні заходи з бур’янами
- •5.5.1. Поєднання механічних і біологічних методів.
- •5.5.2. Поєднання хімічних і механічних методів.
- •5.6. Нові заходи боротьби з бурьянами
- •Контрольні запитання
- •6. Наукові основи сівозмін
- •6.1. Поняття про плодозміну
- •6.2. Реакція культур на повторне вирощування
- •6.2.1. Хімічні причини
- •6.2.2. Фізичні причини
- •6.2.3. Біологічні причини
- •6.3. Економічне і організаційно – господарське значення сівозмін
- •Контрольні запитання
- •7. Розміщення парів і польових культур і сівозмінні
- •7.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •7.2. Попередники основних польових культур
- •7.2.1. Розміщення озимих культур.
- •7.2.2. Розміщення ярих зернових і круп’яних культур.
- •7.2.3. Розміщення зернобобових культур.
- •7.2.4. Розміщення багаторічних трав.
- •7.3. Проміжні культури в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •8. Класифікація сівозмін
- •8.1. Польові, кормові та спеціальні сівозміни
- •8.2. Сучасні принципи побудови сівозмін
- •8.3. Організаційні принципи побудови сівозмін
- •8.4. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених та еродованих землях
- •8.4.1. Сівозміни на зрошувальних землях.
- •8.4.2. Сівозміни на осушених землях.
- •8.4.3. Ґрунтозахисні сівозміни.
- •8.5. Запровадження сівозмін
- •8.6. Економічна та екологічна оцінка сівозмін
- •8.7. Значення сівозмін в інтенсифікації і біологізації землеробства
- •8.8. Сівозміна інтенсивно - екологічного землеробства
- •Контрольні запитання
- •9. Сівозміни у фермерському господарстві
- •9.1. Сівозміни у фермерських господарствах
- •9.2. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •9.2.1. Проектування і впровадження сівозмін.
- •9.2.2. Складання проекту.
- •9.2.3. Особливості організації угідь і сівозмін в умовах розвитку ерозії ґрунтів.
- •9.2.4. Особливості організації угідь і сівозмін на зрошуваних та осушених землях.
- •9.2.5. Заходи з охорони земель і навколишнього середовища.
- •9.2.6. План реалізації проекту.
- •9.2.7. Розгляд і затвердження проекту.
- •9.2.8. Перенесення проекту в натуру (впровадження сівозміни).
- •9.2.9. Освоєння сівозмін.
- •9.2.10. Документація.
- •Контрольні запитання
- •10. Наукові основи обробітку грунту
- •10.1. Завдання обробітку ґрунту
- •10.2. Технологічні операції по обробітку
- •10.3. Технологічні властивості ґрунту
- •10.4. Заходи основного обробітку ґрунту
- •10.5. Заходи поверхневого обробітку ґрунту
- •10.6. Спеціальні заходи обробітку ґрунту
- •10.7. Заходи створення глибокого орного шару в різних грунтово – кліматичних умовах
- •10.7.1. Створення глибокого орного шару на дерново-підзолистих ґрунтах.
- •10.7.2. Створення глибокого орного шару на сірих лісових ґрунтах.
- •10.7.3. Створення глибокого орного шару на чорноземах.
- •10.7.4. Створення глибокого орного шару на каштанових ґрунтах.
- •10.8. Значення глибокої оранки
- •10.9. Різноглибокий обробіток ґрунту в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •11. Системи обробітку грунту
- •11.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •11.1.1. Обробіток ґрунту після культур суцільного способу сівби.
- •11.1.2. Система обробітку ґрунту під озимі культури
- •11.1.3. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •11.2. Сівба сільськогосподарських культур
- •11.2.1. Строки сівби.
- •11.2.2. Способи сівби і садіння.
- •11.2.3. Норма висіву.
- •11.2.4. Глибина загортання насіння.
- •11.3. Система післяпосівного обробітку ґрунту
- •11.4. Особливості обробітку ґрунту в умовах зрошення
- •11.5. Освоєння заболочених і торфових земель
- •11.5.1. Підготовка осушених земель для сільськогосподарського використання.
- •11.5.2. Обробіток осушених земель.
- •11.6. Мінімалізація обробітку ґрунту
- •Контрольні запитання
- •12. Системи обробітку грунту в різних грунтово - кліматичних зонах
- •12.1. Система обробітку ґрунту на Поліссі
- •12.1.1. Обробіток грунту під ярі культури
- •12.1.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2. Система обробітку ґрунту в Лісостепу
- •12.2.1. Обробіток ґрунту під ярі культури
- •12.2.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2.3. Протиерозійний обробіток в зоні Лісостепу
- •12.2.4. Орієнтовна система обробітку грунту в Лісостепу
- •12.3. Система обробітку ґрунту в Степу
- •12.3.1. Протиерозійний обробіток ґрунту в зоні Степу
- •12.3.2. Орієнтовна система обобітку грунту в Степу
- •Контрольні запитання
- •13. Поняття про системи землеробства
- •13.1. Наукові основи систем землеробства
- •13.2. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •14. Спеціальні системи землеробства
- •14.1 Землекористування на забруднених територіях
- •14.2. Системи землеробства на територіях, забруднених радіонуклідами
- •14.2.1. Загальні принципи організації агропромислового виробництва в умовах радіоактивного забруднення території.
- •14.2.2. Агрохімічні заходи передбачають:
- •12.2.3. Вапнування та застосування цеолітів.
- •14.2.4. Застосування мінеральних і органічних добрив.
- •14.2.5. Розміщення культур
- •14.2.6. Обробіток ґрунту
- •14.3. Біологічні системи землеробства
- •14.3.1. Теоретичні основи біологічних систем землеробства.
- •Біологічне землеробство
- •14.3.2. Біологізація – основна перспектива сучасних систем землеробства.
- •14.4. Адаптивні ландшафтно – екологічні системи землеробства
- •15. Розвиток сучасних систем землеробства та системи землеробства майбутнього
- •15.1. Форми ведення землеробства в сучасних умовавх
- •15.2. Системи землеробства майбутнього з використанням елементів точного землеробства
- •Контрольні запитання
4.4. Шкода від бур’янів
Бур'яни завдають величезних збитків сільському господарству, знижуючи врожай і погіршуючи якість продукції. Вони позбавляють культурні рослини значної кількості поживних речовин, вологи і світла, у зв'язку з чим рослини недостатньо забезпечуються факторами життя. Внесені мінеральні і органічні добрива на забур'янених посівах використовуються нераціонально, тобто бур'яни споживають поживні речовини не тільки з ґрунту, а й з внесених добрив.
Бур'яни виносять з ґрунту величезну кількість поживних речовин. За даними О.І.Мальцева (1962), відомо, що бур'яни виносять величезну кількість Азоту (Нітрогену), Фосфору і Калію (табл. 21). Осот рожевий виносить стільки поживних речовин, скільки урожай буряків до 300 ц/га.
При значній забур'яненості посівів пирій повзучий виносить з ґрунту стільки поживних речовин, скільки озима пшениця при врожаї 30 - 35 ц/га.
Бур'яни набагато ліпше використовують вологу з ґрунту, ніж культурні рослини. їх коренева система швидше і глибше проникає в ґрунт, ніж у культурних рослин. Наприклад, корені буркуна проникають до 5,5 м, а вівсюга - до 2 м. Завдяки цьому, бур'яни відбирають воду в коренежиттєвому шарі раніше, ніж туди проникнуть корені культурних рослин, і посилюють дію посухи.
Бур'яни мають значно вищий, ніж у культурних рослин, транспіраційний коефіцієнт. Так, в осоту рожевого максимально можливе його значення становить майже 1000, пирію повзучого -1183, тоді як в пшениці - не перевищує 400 - 500, кукурудзи - 250 -300, проса - 200 - 250. Внаслідок цього вони сильно висушують ґрунт, особливо в кореневмісному шарі.
Бур'яни буйно розвивають вегетативні органи, випереджуючи за ростом і розвитком культурні рослини, затіняють їх, викликають зниження інтенсивності процесу фотосинтезу. Культурні рослини сильніше відчувають затінення в молодому віці, особливо ті рослини, які повільно проходять перші фази розвитку (просо, кукурудза, льон, суданка). Затінення хлібів викликає подовження нижніх вузлів, послаблення міцності нижньої частини стебла і полягання зернових культур. Небезпеку полягання викликають бур'яни, які обкручують культурні рослини. Затінення ґрунту зумовлює зниження температури на його поверхні на 2 - 4°С, погіршує діяльність мікроорганізмів і затягує вегетацію рослин. Полеглі хліба важче збирати.
Бур'яни є місцем проживання і тимчасовим джерелом живлення багатьох шкідників, вогнищем збудників хвороб культурних рослин. На курячому просі проживає просяний комарик, який пошкоджує його насіння. Два види шкідника цукрового буряка (довгоносика) розвиваються на бур'янах.
Бурякова нематода переміщається на буряки з лободи та інших бур'янів. Колорадський жук за відсутності сходів картоплі тимчасово живе на пасльоні. Багато збудників небезпечних хвороб культурних рослин також розвиваються на бур'янах. Пирій повзучий, свинорий є переносниками іржі й інших грибних захворювань рослин родини злакових. Сажка вівсюга вражає овес. Картопельний рак поширюється на культурні рослини з пасльону чорного. Колонії капустяної попелиці живуть на дикій редисці й інших бур'янах родини капустяних.
Кореневі виділення бур'янів згубні для великої кількості культурних рослин. За сучасними поглядами (А. М. Гродзинський та ін.), до однієї з причин шкідливої дії бур'янів належить явище алелопатії, тобто негативний вплив на культурні рослини виділень бур'янів, так званих колінів. Наприклад, серед кореневих виділень пирію повзучого встановлено шкідливі виділення агропиреїну і ванілінової кислоти. Шкідливі коліни виділяють такі злісні бур'яни, як гірчак рожевий, полин та ін. Виділення осоту рожевого, березки польової затримують ріст озимої пшениці, кукурудзи та інших культур. Виділення гірчиці білої й осоту польового знижують схожість соняшнику, а виділення пирію - озимого жита і пшениці.
Деякі бур'яни різко знижують якість продукції. Наявність у борошні навіть незначної кількості розмолотого насіння куколю, блекоти чорної, гірчака рожевого робить його непридатним для людини і тварин. Домішка амброзії та полину викликає алергічні захворювання. На пасовищі або в сіні домішки гірчака рожевого, жовтцю їдкого, хвоща польового викликають отруєння тварин. Буркун лікарський, часник польовий, полин гіркий при згодовуванні худобі надають неприємний смак не тільки молоку, але й маслу.
Бур’яни різко збільшують собівартість продукції. Це пов'язано з допоміжними обробітками, підвищенням тягового опору ґрунтообробних знарядь, поломкою сільськогосподарських машин, подорожчанням продукції, спричиненим очищенням насіння.