
- •В. М. Фурман Загальне землеробство
- •Передмова
- •1. Вступ в землеробство
- •1.1 Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука
- •1.2 Історія розвитку землеробства
- •1.3. Сучасний етап розвитку землеробства та задачі по його удосконаленню
- •1.4. Сільськогосподарське виробництво в сучасних умовах
- •Контрольні запитання
- •2. Фактори життя рослин та закони землеробства
- •2.1. Земні та космічні фактори життя рослин
- •2.2. Основні закони землеробства
- •2.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •2.4. Поняття про родючість ґрунту
- •2.4.1. Показники родючості та окультуреності ґрунту
- •2.5. Динаміка та відтворення родючості ґрунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.6. Моделі родючості ґрунту
- •2.6.1. Інформаційні моделі
- •2.6.2. Моделі управління родючістю
- •2.6.3 Агроекологічні моделі родючості ґрунтів.
- •Контрольні запитання
- •3. Грунтові режими та їх регулювання
- •3.1. Водний режим ґрунту та його регулювання
- •3.1.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів.
- •3.1.2. Водний режим ґрунту в різних районах України.
- •3.1.3. Регулювання водного режиму ґрунту.
- •3.2. Повітряний режим ґрунту
- •3.2.1. Склад і значення ґрунтового повітря.
- •3.2.2. Регулювання повітряного режиму ґрунту.
- •3.3. Тепловий режим ґрунту
- •3.3.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів.
- •3.3.2. Регулювання теплового режиму ґрунту.
- •3.4. Поживний режим ґрунту
- •3.4.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у ґрунті.
- •3.4.2. Агротехнічні заходи регулювання поживного режиму.
- •Контрольні запитання
- •4. Бур’яни та їх класифікація
- •4.1. Поняття про бур’яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •4.2. Біологічні особливості бур’янів
- •4.3. Морфологічні ознаки бур’янів
- •4.4. Шкода від бур’янів
- •4.5. Класифікація бур’янів
- •Контрольні запитання
- •5. Заходи боротьби з бур’янами
- •5.1. Запобіжні заходи боротьби з бур’янами
- •5.2. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами
- •5.3. Хімічні методи боротьби з бур’янами
- •5.4. Біологічні методи боротьби з бур’янами
- •5.5. Комплексні заходи з бур’янами
- •5.5.1. Поєднання механічних і біологічних методів.
- •5.5.2. Поєднання хімічних і механічних методів.
- •5.6. Нові заходи боротьби з бурьянами
- •Контрольні запитання
- •6. Наукові основи сівозмін
- •6.1. Поняття про плодозміну
- •6.2. Реакція культур на повторне вирощування
- •6.2.1. Хімічні причини
- •6.2.2. Фізичні причини
- •6.2.3. Біологічні причини
- •6.3. Економічне і організаційно – господарське значення сівозмін
- •Контрольні запитання
- •7. Розміщення парів і польових культур і сівозмінні
- •7.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •7.2. Попередники основних польових культур
- •7.2.1. Розміщення озимих культур.
- •7.2.2. Розміщення ярих зернових і круп’яних культур.
- •7.2.3. Розміщення зернобобових культур.
- •7.2.4. Розміщення багаторічних трав.
- •7.3. Проміжні культури в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •8. Класифікація сівозмін
- •8.1. Польові, кормові та спеціальні сівозміни
- •8.2. Сучасні принципи побудови сівозмін
- •8.3. Організаційні принципи побудови сівозмін
- •8.4. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених та еродованих землях
- •8.4.1. Сівозміни на зрошувальних землях.
- •8.4.2. Сівозміни на осушених землях.
- •8.4.3. Ґрунтозахисні сівозміни.
- •8.5. Запровадження сівозмін
- •8.6. Економічна та екологічна оцінка сівозмін
- •8.7. Значення сівозмін в інтенсифікації і біологізації землеробства
- •8.8. Сівозміна інтенсивно - екологічного землеробства
- •Контрольні запитання
- •9. Сівозміни у фермерському господарстві
- •9.1. Сівозміни у фермерських господарствах
- •9.2. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •9.2.1. Проектування і впровадження сівозмін.
- •9.2.2. Складання проекту.
- •9.2.3. Особливості організації угідь і сівозмін в умовах розвитку ерозії ґрунтів.
- •9.2.4. Особливості організації угідь і сівозмін на зрошуваних та осушених землях.
- •9.2.5. Заходи з охорони земель і навколишнього середовища.
- •9.2.6. План реалізації проекту.
- •9.2.7. Розгляд і затвердження проекту.
- •9.2.8. Перенесення проекту в натуру (впровадження сівозміни).
- •9.2.9. Освоєння сівозмін.
- •9.2.10. Документація.
- •Контрольні запитання
- •10. Наукові основи обробітку грунту
- •10.1. Завдання обробітку ґрунту
- •10.2. Технологічні операції по обробітку
- •10.3. Технологічні властивості ґрунту
- •10.4. Заходи основного обробітку ґрунту
- •10.5. Заходи поверхневого обробітку ґрунту
- •10.6. Спеціальні заходи обробітку ґрунту
- •10.7. Заходи створення глибокого орного шару в різних грунтово – кліматичних умовах
- •10.7.1. Створення глибокого орного шару на дерново-підзолистих ґрунтах.
- •10.7.2. Створення глибокого орного шару на сірих лісових ґрунтах.
- •10.7.3. Створення глибокого орного шару на чорноземах.
- •10.7.4. Створення глибокого орного шару на каштанових ґрунтах.
- •10.8. Значення глибокої оранки
- •10.9. Різноглибокий обробіток ґрунту в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •11. Системи обробітку грунту
- •11.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •11.1.1. Обробіток ґрунту після культур суцільного способу сівби.
- •11.1.2. Система обробітку ґрунту під озимі культури
- •11.1.3. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •11.2. Сівба сільськогосподарських культур
- •11.2.1. Строки сівби.
- •11.2.2. Способи сівби і садіння.
- •11.2.3. Норма висіву.
- •11.2.4. Глибина загортання насіння.
- •11.3. Система післяпосівного обробітку ґрунту
- •11.4. Особливості обробітку ґрунту в умовах зрошення
- •11.5. Освоєння заболочених і торфових земель
- •11.5.1. Підготовка осушених земель для сільськогосподарського використання.
- •11.5.2. Обробіток осушених земель.
- •11.6. Мінімалізація обробітку ґрунту
- •Контрольні запитання
- •12. Системи обробітку грунту в різних грунтово - кліматичних зонах
- •12.1. Система обробітку ґрунту на Поліссі
- •12.1.1. Обробіток грунту під ярі культури
- •12.1.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2. Система обробітку ґрунту в Лісостепу
- •12.2.1. Обробіток ґрунту під ярі культури
- •12.2.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2.3. Протиерозійний обробіток в зоні Лісостепу
- •12.2.4. Орієнтовна система обробітку грунту в Лісостепу
- •12.3. Система обробітку ґрунту в Степу
- •12.3.1. Протиерозійний обробіток ґрунту в зоні Степу
- •12.3.2. Орієнтовна система обобітку грунту в Степу
- •Контрольні запитання
- •13. Поняття про системи землеробства
- •13.1. Наукові основи систем землеробства
- •13.2. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •14. Спеціальні системи землеробства
- •14.1 Землекористування на забруднених територіях
- •14.2. Системи землеробства на територіях, забруднених радіонуклідами
- •14.2.1. Загальні принципи організації агропромислового виробництва в умовах радіоактивного забруднення території.
- •14.2.2. Агрохімічні заходи передбачають:
- •12.2.3. Вапнування та застосування цеолітів.
- •14.2.4. Застосування мінеральних і органічних добрив.
- •14.2.5. Розміщення культур
- •14.2.6. Обробіток ґрунту
- •14.3. Біологічні системи землеробства
- •14.3.1. Теоретичні основи біологічних систем землеробства.
- •Біологічне землеробство
- •14.3.2. Біологізація – основна перспектива сучасних систем землеробства.
- •14.4. Адаптивні ландшафтно – екологічні системи землеробства
- •15. Розвиток сучасних систем землеробства та системи землеробства майбутнього
- •15.1. Форми ведення землеробства в сучасних умовавх
- •15.2. Системи землеробства майбутнього з використанням елементів точного землеробства
- •Контрольні запитання
3.1.3. Регулювання водного режиму ґрунту.
Близько 70 % орних земель в нашій країні знаходяться в районах недостатнього та нестійкого зволоження, де посухи і суховії завдають шкоди сільському господарству. При цьому вологи найчастіше не вистачає там, де тепла достатньо і ґрунти родючі.
Розрізняють ґрунтову і атмосферну посухи.
Ґрунтова посуха - це висушування кореневмісного шару ґрунту, яке відбувається внаслідок тривалої відсутності опадів, переважно в поєднанні з високою випаровуваністю. При цьому різко знижується продуктивність рослин.
Атмосферна посуха (суховії) - це метеорологічне явище, яке характеризується низькою відносною вологістю, високою температурою приземного шару повітря та вітром, який інколи досягає значної швидкості (понад 10 м/с). Це спричинює значне випаровування вологи, порушення водного балансу рослин, пошкодження окремих органів, зниження врожаю, а інколи і загибель посівів.
Суховії трапляються і при доброму зволоженні ґрунту. Однак тривалі суховії призводять до висушування ґрунту і рослини при цьому терплять від сумісної дії атмосферної та ґрунтової посухи.
Заходи боротьби з посухою об'єднують у такі групи: затримання снігу, талих і дощових вод; збільшення водопроникності ґрунту; зберігання ґрунтової вологи;штучне зрошення; штучне спричинення дощів.
Щоб запобігти здуванню снігу, сходу талих та дощових вод, застосовують різні заходи. Найбільш поширеним способом снігозатримання є влаштування снігових валів сніговими плугами. Залежно від товщини снігового покриву сніговий плуг утворює вали висотою 40 - 70 см. Вали роблять упоперек напряму панівних вітрів або навхрест на відстані 5 - 9 м один від одного. Цей спосіб можна застосувати на полях з товщиною снігового покриву не менше 15 см. Кращим способом снігозатримання є куліси з високостебельних рослин (кукурудзи, соняшнику, гірчиці), які висівають окремими рядками або стрічками. Кулісні рослини залишають на зиму, протягом якої вони й затримують сніг. Широко застосовують снігозатримання способом залишення на поверхні поля післяжнивних решток при плоскорізному обробітку. Сніг затримується також за допомогою полезахисних лісосмуг продувної конструкції,
Не менше значення має затримання талих і дощових вод, особливо на схилах. Для цього подовжують період танення снігу, покриваючи смуги його темним матеріалом (попелом, торфом) чи ущільнюючи смуги котками. На затемнених та не ущільнених смугах сніг розтає швидше і вода вбирається снігом нижче розміщених смуг. На смугах, де розтанув сніг, швидше розмерзається ґрунт і вбирається вода із смуг снігу, що тануть пізніше.
Для повного збирання снігових і дощових вод необхідно забезпечити добру водопроникність ґрунту і створити перепони для затримання води, що стікає по поверхні. Підвищенню водопроникності ґрунту сприяють заходи поліпшення його структури, внесення органічних добрив, вапнування, гіпсування, глибокий обробіток, щілювання, а затриманню води - гребенева оранка впоперек схилу, боронування, лункування, щілювання ґрунту, смугові посіви тощо.
Зберіганню ґрунтової вологи сприяють передусім правильний обробіток ґрунту з урахуванням механізмів руху вологи при випаровуванні, а також фактори, що зменшують швидкість вітру і підвищують вологість повітря. В цьому плані велике значення мають лісонасадження, водоймища, мульчування (повне або часткове покриття ґрунту папером, торфом, перегноєм, подрібненою соломою, полімерними матеріалами тощо).
Разом з агротехнічними заходами щодо зменшення втрат води через випаровування слід приділяти увагу і хімічним засобам впливу на ґрунт Так, К. А. Блек повідомляє, що за допомогою синтетичних структуроутворювачів можна створити грудкувату структуру поверхневого шару, яка посилює просочування води і затримує випаровування. Речовини, що надають ґрунтовим частинкам певної водонепроникності, можуть зменшувати надходження води до поверхні ґрунту і внаслідок цього зменшувати випаровування. Речовини, що знижують поверхневий натяг води, сприяють глибшому прониканню її в ґрунт і цим зменшують втрати ґрунтової вологи. Випаровування води можуть зменшувати і речовини, які утворюють на поверхні води мономолекулярну плівку.
Проте хімічні засоби запобігання випаровуванню води з ґрунту поки не мають широкого застосування, хоч можливості є для цього.
Однією з основних умов зберігання вологи в ґрунті є систематичне знищення бур'янів. Заходи раціонального використання вологи повинні спрямовуватися на продуктивніше її витрачання культурними рослинами. До них належать добір культур, сортів і гібридів відповідно до конкретних кліматичних умов, строки і способи сівби та густота посіву, вчасне формування густоти рослин, структура посівних площ і забезпеченість культур кращими попередниками, догляд за посівами, внесення добрив та забезпечення культур іншими факторами і умовами життя.
Найефективнішим заходом боротьби з посухою є зрощення, яке дає можливість вирощувати високі і сталі врожаї незалежно від випадання опадів.
Приділяється увага штучному впливу на хмари, який спричинює випадання опадів. Уже освоєні способи трансформації переохолоджених хмар. Для цього вводять ядра кристалізації у вигляді дрібних часточок деяких речовим (тверда вугільна кислота, йодисте срібло, йодистий свинець) у переохолоджену хмару, що надає їй кристалічного стану і супроводжується випаданням опадів. Однак ефективність цього заходу поки що невисока, сума опадів збільшується на 10 - 15 %. Хмари практично є генераторами, які протягом певного періоду перетворюють пару навколишнього повітря в опади. Дослідження в цьому напрямі продовжуються.