2.6.2. Моделі управління родючістю

Моделі програмування урожаю: 1. Моделі управління біологічними процесами. 2. Моделі управління ґрунтово-екологічними процесами. 3. Моделі оптимізації розміщення культур. Всі моделі управління родючістю будуються на основі інформаційних моделей, вони входять як складова частина в систему управління родючістю, забезпечують прогноз і дозволяють проводити оптимізацію при ухваленні рішення. Ці моделі описують управління за ростом і розвитком рослин в агроценозі, управління ґрунтово-екологічними умовами за допомогою управляючих дій, управління розміщенням культур в сівозміні з погляду оптимального використання земель. Мета розробки моделей родючості ґрунтів — упорядкувати наші знання про родючість ґрунтів, сприяти державному контролю і управлінню (моніторингу) родючістю, конкретизувати завдання господарської діяльності по розширеному відтворенні родючості ґрунтів і оптимізації розміщення сільськогосподарських культур. Основні вимоги, що пред'являються до моделей ґрунтової родючості, - їх нормативність, практична значущість і репрезентативність.

На величину і якість отримуваного урожаю сільськогосподарських культур впливають багато факторів, які можна розділити на дві групи: космічні (світло, тепло, повітря), та земні (вода, поживні речовини та ін.). У відкритому ґрунті космічні фактори практично не регулюються і урожай залежить від їх інтегрального показника – приходу фотосинтетичноактивної радіації (ФАР). Земні ж фактори піддаються регулюванню, а для цього необхідно знати склад та властивості ґрунту, які забезпечують розвиток рослин.

Дуже важливі в цьому плані дані, які характеризують фізичні, фізико – хімічні, фізико – механічні та інші властивості ґрунту. Ці дані можуть бути виражені параметрами, тобто величинами, які характеризують будь – які властивості процесу, явища або системи. Тому для ґрунту повинні бути встановлені кількісні показники його складу і властивостей, які забезпечували б відповідну їх родючість. В цьому і полягає сутність моделювання. Оптимальні параметри ґрунту встановлюються експериментально.

2.6.3 Агроекологічні моделі родючості ґрунтів.

В наш час різко зросла гострота екологічних проблем, і в зв’язку з цим перед ґрунтознавством, як ланкою екосистеми, виникли нові проблеми, що розвинуло нові напрямки досліджень. Тому зараз основою розробки моделей (еталонів) родючості ґрунту є агроекологічний підхід, який враховує не тільки параметри клімату та ґрунтових умов, але і фізіологічні потреби рослин, які задовольняються через специфічну властивість ґрунту - його родючість.

Таку агроекологічну модель родючості ґрунту можна уявити наступним чином:

Для кожної розробленої агроекологічної моделі складається паспорт, який включає в себе сім розділів:

1. Загальні відомості

2. Агроекологічні та геоморфологічні умови території дії еталона

3. Параметри ґрунтових властивостей, які характеризують модель

4. Відхилення параметрів даного ґрунту від моделі

Екологічний блок:

• радіаційний режим

• тепловий режим

• склад приземного повітря

• атмосферне зволоження

Рис. 4. Блок-схема агроекологічної моделі родючості ґрунтів.

5. Особливості системи землеробства для досягнення параметрів моделі

6. Особливі умови для досягнення параметрів моделі

7. Порівняльна оцінка родючості ґрунту