8

Національна юридична академія україни

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ВІЙСЬКОВО-ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри загальновійськових та правових дисциплін

полковник С.Ю.ПОЛЯКОВ

.02. 2010 року

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення групового заняття № 13 з навчальної дисципліни

"СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ ТА ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА"

Змістовний модуль 1. Основи вогневої підготовки та матеріальна частина стрілецької зброї і ручних гранат

Тема 10. Правила стрільби

Заняття 1. Правила стрільби зі стрілецької зброї

(повне найменування теми заняття)

Методична розробка обговорена і схвалена

на засіданні предметно-методичної комісії

протокол №___ від _____________ 200__.

Харків-2010 методична розробка

для проведення з практичного заняття з навчальної дисципліни

« Стрілецька зброя та вогнева підготовка »

Тема 10: зан.1. Правила стрільби зі стрілецької зброї.

Навчальний потік:
Напрямок підготовки:	0601 „Право”
Спеціальність:	7.060101 „Правознавство”
Спеціалізація:	Юрисконсультська робота (ВОС- 850300)

Час: 2 години.

Місце: аудиторія згідно з розкладом занять.

Навчальна та виховна мета:

Вивчити класифікацію цілей та їх коротка характеристика.

Вивчити класифікацію вітру по швидкості та напрямку.

Підготувати офіцерів запасу вміло та у повній мірі використовувати правила стрільби.

Навчальні питання і розподіл часу

Вступ	5 хв.
Класифікація цілей та їх коротка характеристика.	20 хв.
Класифікація вітру по швидкості та напрямку.	20 хв.
Правила стрільби та їх практичне застосування.	30 хв.
Висновки та відповіді на запитання	5 хв.

Навчально-матеріальне забезпечення:

Плакати

ЛЕТІ, екран, указка

Навчальна література:

1. Кривошеєв О.В., Поляков С. Ю. Стрілецька зброя.

Навчальний посібник. – Х.2003.

2. Наставление по стрелковому делу «Основы стрельбы из стрелкового оружия».

3. Опорний конспект для студентів НЮАУ

Питання 1. Класифікація цілей та їх коротка характеристика.

Нерухома ціль - одиночна нерухома ясно видима ціль.

Рухома ціль - одиночна ясно видима ціль, яка рухається в якомусь напрямку.

Ціль що з'являється – ціль, що може з'явитися випадково й у новому місці.

Групову ціль – ціль, що складається з окремих, чітко видимих фігур.

Замасковану ціль - одиночна нерухома замаскована ціль

Широка ціль – ціль, що складається з неясно видимих або замаскованих фігур.

Повітряні цілі - літаки і парашутисти.

Питання 2. Класифікація вітру по швидкості та напрямку.

По напрямку розділяють вітер:

1. попутний

2. зустрічний

3. продольний

4. бічний

При попутному вітрі зменшується швидкість польоту кулі (гранати) щодо повітря. Наприклад, якщо швидкість кулі щодо землі дорівнює 800 м/с, а швидкість попутного вітру 10 м/с, то швидкість кулі щодо повітря буде дорівнювати 790 м/с (800—10).

Зі зменшенням швидкості польоту кулі щодо повітря сила опору повітря зменшується. Тому при попутному вітрі куля полетить далі, ніж при затишності.

При зустрічному вітрі швидкість кулі щодо повітря буде більше, ніж при затишності, отже, сила опору повітря збільшиться, а дальність польоту кулі зменшиться.

Продольний (попутний, зустрічний) вітер на політ кулі майже не впливає, і в практиці стрільби зі стрілецької зброї виправлення на такий вітер не вводяться. При стрілянині з гранатометів виправлення на сильний продольний вітер варто враховувати.

Бічний вітер натискає на бічну поверхню кулі і відхиляє її в бік від площини стрільби в залежності від його напрямку: вітер праворуч відхиляє кулю в ліву сторону, вітер ліворуч — у праву сторону.

Граната на активній ділянці польоту (при роботі реактивного двигуна) відхиляється убік, відкіля дує вітер: при вітрі праворуч — вправо, при вітрі ліворуч — уліво. Таке явище порозумівається тим, що бічний вітер повертає хвостову частину гранати в напрямку вітру, а головну частину проти вітру і під дією реактивної сили, спрямованої уздовж осі, граната відхиляється від площини стрілянини в ту сторону, відкіля дує вітер.

На пасивній ділянці траєкторії граната відхиляється убік, куди дує вітер.

Бічний вітер значно впливає, особливо на політ гранати, і його необхідно враховувати при стрільбі з гранатометів і стрілецької зброї.

Вітер, що дує під гострим кутом до площини стрілянини, впливає і на зміну дальності польоту кулі і на бічне її відхилення.

Вплив бічного вітру на політ гранати при роботі реактивного двигуна

Питання 3. Правила стрільби та їх практичне застосування.

Під правилами стрільби розуміється порядок ведення стрільби по типовим цілям.

Під порядком ведення стрільби розуміється вибір режиму стрільби, часу обстрілу цілі, порядок обстрілу і т.д.

Для успішного виконання завдань в бою необхідно:

• безперервно спостерігати за полем бою;

• швидко, вірно готувати дані для стрільби;

• уміло вести вогонь по всіляким цілям у різноманітних умовах бойової обстановки як вдень так і вночі; для поразки групових та найбільш важливих одиночних цілей застосовувати зосереджений вогонь;

• спостерігати за результатами вогню та вміло його корегувати;

• слідкувати за витратою набоїв в бою та приймати заходи до своєчасного їх поповнення.

Спостереження за полем бою і цілевказівка

Спостереження ведеться з метою своєчасного виявлення розташування і дій супротивника. Крім того, у бої необхідно спостерігати за сигналами і знаками командира і за результатами свого вогню.

Якщо немає особливих указівок командира, солдати ведуть спостереження в зазначеному їм секторі обстрілу на глибину до 1000 м.

Спостереження ведеться неозброєним оком. Особлива увага при спостереженні треба звертати на сховані підступи. Місцевість оглядати праворуч ліворуч від ближніх предметів до далекого. Огляд робити ретельно, тому що виявленню супротивника сприяють незначні демаскуючі ознаки; такими ознаками можуть бути: блиск, шум, хитання гілок дерев і кущів, поява нових дрібних предметів, зміни в положенні і формі місцевих предметів і т.п.

При наявності бінокля використовувати його тільки для більш ретельного вивчення окремих предметів або ділянок місцевості; при цьому вживати заходів до того, щоб блиском стекол бінокля не знайти місця свого розташування.

Уночі місця розташування і дії супротивника можуть бути встановлені по звуках і джерелам світла. Якщо в потрібному напрямку місцевість освітлена ракетою або іншим джерелом висвітлення, швидко оглянути освітлену ділянку.

Для вибору прицілу і точки прицілювання необхідно визначити відстань до цілі і врахувати зовнішні умови, що можуть уплинути на дальність і направління польоту кулі. Приціл і крапка прицілювання вибираються з таким розрахунком, щоб при стрілянині середня траєкторія проходила посередині цілі.

При стрілянині на відстані до 400 м вогонь варто вести, як правило, із прицілом «П», прицілюючи в нижній край цілі або в середину, якщо ціль висока (бегущие фігури і т.д.).

При стрілянині на відстані, що перевищують 400 м, приціл установлюється відповідно відстані до цілі, округленій до цілих сотень метрів. За точку прицілювання, як правило, приймається середина цілі. Якщо умови обстановки не дозволяють змінювати установку прицілу в залежності від відстані до цілі, то в межах дальності прямого пострілу вогонь варто вести з прицілом, що відповідає дальності прямого пострілу, прицілюючи в нижній край цілі.