62. В чому полягає підсилення металевих конструкцій шляхом зміни виду з’єднань елементів?

Під час візуального обстеження сталевих конструкцій оцінюється загальний стан конструкцій, їх вiдповiднiсть проекту, а також визначається можливість їх підсилення. Особливу увагу приділяють частинам конструкцій, де мають місце розриви елементів по всьому перетину; викривлення по всій довжині; місцеві вм’ятини, викривлення, тріщини, пробоїни i т.п. При цьому особливо детальному обстеженню піддаються болтові, зварні та заклепкові з’єднання. Питання обстеження металевих конструкцій регламентується ДБН 362-92.

Черговість виконання операцій щодо посилення з’єднань елементів металевих конструкцій встановлюють у проекті виконання робіт залежно від конструкції підсилюваного з'єднання або вузла, який у це з'єднання входить, з умови забезпечення розрахункової схеми роботи як елементів конструкцій підсилення, так і конструкції в цілому.

При посиленні болтових і заклепкових з’єднань використовують болти підвищеної точності або високоміцні. Болти вузлів і з'єднань підсилюють постановкою додаткових болтів, заміною наявних болтів болтами більшого діаметра або заміною звичайних болтів високоміцними. Натяг цих болтів ведуть від середини вузла до країв за декілька (не менше трьох) проходів. При заміні дефектних заклепок високоміцними болтами без додавання нового металу очищення ведуть тільки на зовнішніх поверхнях у межах постановки високоміцних болтів (під шайбами). При цьому не можна створювати змішані клепково-болтові з'єднання, в яких болти розташовані лише за одну сторону від поздовжньої осі симетрії елемента, заміні підлягають усі заклепки поперечного ряду, розташовані симетрично відносно поздовжньої осі елемента. При заміні заклепок на болти використовують наступні діаметри: заклепок діаметром 19-21 мм (3/4) - болти М18; 23-25 мм (7/8) -М22; 26-27 мм (1) - М24.

Зварні з'єднання посилюють або збільшенням їх довжини (накладенням додаткових лобових швів, зростанням розмірів за рахунок додаткових пластин), або збільшенням катетів швів до меж, що допускаються ДБН. При цьому збільшення катета існуючих швів застосовують у разі відсутності місця для зростання довжини шва. При одночасному застосуванні у вузлі декількох методів посилення (збільшенням перетину швів і їх довжини) вибирають такий порядок накладання швів, який забезпечує найбільш рівномірне включення в роботу всіх швів посилення і існуючих (наприклад, спочатку необхідно збільшити довжину, а потім і розтин).

При посиленні кутових швів фактична напруга в швах від навантажень, які діють у момент посилення з урахуванням ділянки шва, перейшовшої в пластичний стан, не повинно перевищувати 0,8 R (R - розрахунковий опір сталі елемента конструкції, на якому посилюють шов). Для накладення нових шарів зварного шва застосовують електроди діаметром 4-5 мм і збільшення товщини шва за один прохід не більше ніж на 2 мм.

Наплавлення шару посилення починають з дефектних місць підсилюваного шва, а при їх відсутності в будь-якому зручному для зварника місці. Для елементів з куточків накладення нових швів при збільшенні довжини слід починати з боку пера від краю фасонки в напрямку існуючих швів, а збільшення товщини існуючих швів наплавленням нових шарів починають по перу куточка по всій довжині примикання до фасонки.

При посиленні зварних з'єднань ділянки швів з дефектами у вигляді скупчень пор і тріщин видаляють пневматичним зубилом або спеціальним повітряно-дугових або кисневим різаком і заварюють знову, а місця розриву швів і кратери після зачистки також заварюють. Підрізи глибиною до 2 мм заварюють тонким швом, а глибиною понад 2 мм - з попереднім обробленням кромок непровара.