
- •Ремонт будівель і споруд? Його види? Які роботи відносяться до ремонту будівельних конструкцій?
- •2. Реконструкція будівель і споруд? Приклади реконструкції? Які роботи включає реконструкція будівель і споруд?
- •1.Фундаменти
- •2.Стіни і колони
- •3.Перегородки
- •4.Покрівля і покриття
- •5.Покриття, перекриття і підлоги
- •6.Вікна, двері та ворота
- •7.Сходи і ґанки
- •8.Внутрішні штукатурні, облицювальні й малярні роботи
- •9.Фасади
- •11.Центральне опалення
- •12.Вентиляція
- •13.Внутрішній водопровід і каналізація
- •14.Гаряче водопостачання
- •15.Електроосвітлення та зв’язок
- •1.2.Колодязі
- •1.3.Водозабори і гідротехнічні споруди
- •1.4.Очисні споруди
- •3.2.Верхня будова залізничної колії
- •3.3.Штучні споруди (мости, тунелі)
- •4.Автомобільні шляхи
- •3. На основі чого приймається рішення про підсилення конструкції? Яким чином може виконуватись підсилення будівельних конструкцій?
- •2.4.2. Збірні плити перекриття і покриття
- •2.4.3. Монолітні перекриття
- •2.4.4. Балки
- •2.4.5. Ферми
- •4. Способи покращення якостей залізобетонних і кам’яних конструкцій?
- •5. Способи покращення якостей основ і фундаментів?
- •6. Способи покращення якостей металевих і дерев’яних конструкцій?
- •7. Які вихідні дані необхідні для розроблення проекту підсилення будівельних конструкцій?
- •8. Правила виконання перевірних розрахунків залізобетонних конструкцій?
- •9. Правила виконання перевірних розрахунків кам’яних конструкцій?
- •10. Правила виконання перевірних розрахунків металевих і дерев’яних конструкцій, основ і фундаментів?
- •12. Основні дефекти та пошкодження основ і фундаментів. Причини їх виникнення.
- •13. В чому полягає ремонт основ і фундаментів?
- •14. Підсилення основ фундаментів
- •15. В чому полягає різниця між хімічним закріпленням ґрунтів ти струминним інєктуванням?
- •16. В чому полягає різниця між струминним ін’єктуванням та бурозмішувальним способом підсилення основ?
- •17. В чому полягає різниця між бурозмішувальним та термічним способом закріплення основ?
- •18. В чому полягає різниця між хімічним закріпленням грунтів та цементацією?
- •19. Яким чином визначають несучу здатність фундаменту на закріпленому грунті?
- •20. Які матеріали і документи повинен містити проект із закріплення грунтів основи?
- •21.Яким чином здійснюється влаштування обойм і сорочок навколо існуючого фундаменту?
- •22.Яким чином здійснюється збільшення опорної площі фундаменту?
- •23. Яким чином здійснюється підсилення фундаментів шляхом введення додаткових опор, паль, ін’єктуванням цементним розчином?
- •24.Основні дефекти і пошкодження кам’яних конструкцій? Причини їх виникнення?
- •25.В чому полягає ремонт кам’яних конструкцій?
- •26.Перекладання простінка
- •27.Облицювання.
- •28.Ін’єктування тріщин
- •29. Сталева обойма
- •30.Поперечні планки і кутики
- •31.Яким чином виконується підсилення кам'яних конструкцій залізобетонною обоймою? Умова міцності кам'яних конструкцій, підсиленої залізобетонною обоймою?
- •32.Яким чином виконується підсилення кам'яних
- •32. Яким чином виконується підсилення конструкцій армоштукатурною обоймою? Умова міцності кам'яних конструкцій, підсиленої армоштукатурною обоймою
- •33.Яким чином виконується підсилення кам'яних конструкцій цегляною обоймою?
- •34.Підсилення простінків частковим заповненням прорізів
- •35.Яким чином здійснюється відновлення просторової жорсткості будівлі? Як виконується розрахунок тяжів,якими підсилюється стіни будівлі?
- •36. Основні дефекти та пошкодження залізобетонних конструкцій? Причини їх виникнення?
- •38. Яким чином виконується підсилення залізобетонної балки залізобетонною обоймою?
- •39. Яким чином виконується розрахунок підсилення залізобетонної балки шляхом збільшення перерізу бетону й арматури?
- •41. Яким чином здійснюється влаштування прорізів у залізобетонних багатопорожнинних та ребристих плитах?
- •42. Яким чином виконується підсилення залізобетонної ребристої плити без зміни розрахункової схеми?
- •44. Яким чином здійснюється підвищення ступеню статичної невизначеності залізобетонних балок? в чому полягає суть такого підсилення?
- •45. Яким чином здійснюється підвищення ступеню статичної невизначеності залізобетонних ферм? в чому полягає суть такого підсилення?
- •52. Особливості розрахунку і конструювання елементів підсилення залізобетонних конструкцій?
- •53. Основні дефекти і пошкодження металевих конструкцій? Причини їх виникнення?
- •56. Яким чином виконується підсилення металевих колон збільшенням поперечного перерізу?
- •57. Яким чином виконується підсилення сталевих настилів збільшенням поперечного перерізу, встановлення додаткової опори?
- •58. Яким чином виконується підсилення сталевих настилів за допомогою набетонки?
- •59. Яким чином виконується підсилення металевої ферми встановленням додаткової опори, встановленням додаткових елементів решітки?
- •60. Яким чином виконується перетворення розрізних металевих балок у нерозрізні? в чому полягає суть такого підсилення?
- •61. Яким чином виконується підсилення будівлі з металевим каркасом?
- •62. В чому полягає підсилення металевих конструкцій шляхом зміни виду з’єднань елементів?
- •63. Яким чином виконується підсилення металевої балки затяжкою?
- •64. Яким чином виконується підсилення металевої колони попередньо напруженими розпірками?
- •65. Особливості розрахунку і конструювання елементів підсилення металевих конструкцій?
- •66. Основні дефекти і пошкодження дерев’яних конструкцій? Причини їх виникнення?
- •67. Яким чином виконується підсилення дерев’яних балок збільшенням поперечного перерізу дерев’яними накладками?
- •68. Яким чином виконується підсилення дерев’яних балок збільшенням поперечного перерізу металевими накладками?
- •69. Яким чином виконується підсилення дерев’янихстояків дерев’яними протезами?
- •70. Яким чином виконується підсилення дерев’янихстояків металевими накладками?
- •71. Яким чином виконується підсилення дерев’яних стояків залізобетонними пасинками?
- •72. Яким чином виконується підсилення дерев’яних балок шпренгелем у вигляді портальної рами?
- •73. Яким чином виконується підсилення дерев’яних балок встановленням додаткової опори?
- •74. Яким чином виконується підсилення дерев’яних балок шпренгельною затяжкою?
- •75. Яким чином виконується підсилення нижнього поясу дерев’яних ферм затяжкою? Яким чином виконується підсилення опорного вузла дерев’яних ферм?
60. Яким чином виконується перетворення розрізних металевих балок у нерозрізні? в чому полягає суть такого підсилення?
Розрізні
балки можуть бути перетворені в нерозрізні
(рис. 2.106). При цьому різко зменшуються
внутрішні зусилля в поперечних перерізах
існуючої конструкції.
Досить ефективним може виявитися посилення перетворення розрізних балок в нерозрізні, що не збільшує будівельної висоти, але вимагає забезпечення вільного доступу до вузлів спряження балок.
Можливі два варіанти такого посилення - короткими підкосами, що спираються на колони, і довгими підкосами, які спираються на фундаменти колон. Довгі підкоси, що працюють на стиск, виходять досить громіздкими (особливо при великій висоті колон), але при цьому зменшуються зусилля в колонах, що може виявитися корисним при їх недостатній несучій здатності. Витрата стали на короткі підкоси менше, ніж на довгі, але при посиленні короткими підкосами в крайніх і проміжних колонах при різному завантаженні балок виникають згинальні моменти від горизонтальної складової зусилля в подкосе. Уникнути цього можна постановкою затяжок, що можливо при наявності вільного простору під балкою. Якщо під балками є вільний простір, то можуть виявитися ефективними схеми підсилення одностоечным і двустоечным шпренгелем і попередньо напруженої затяжкою.
61. Яким чином виконується підсилення будівлі з металевим каркасом?
Місцеві дефекти та пошкодження у вигляді тріщин, погинів, втрати місцевої стійкості, місцеве пошкодження корозією тощо ліквідовуються шляхом ремонту або підсилення. Частіше за все ці два процеси мають місце одночасно, тобто після виконання ремонтних робіт проводять часткове підсилення конструкцій. Необхідність в підсиленні виникає через те, що під час ремонту (рихтування, вирівнювання) порушується внутрішня структура металу та погіршення їх фізико-механічних властивостей.
Так
у стальнихпрокатнихелементахконструкційпіслявирівнюванняпогинів
для їхпідсиленнянаварюютьсядодатковіелементи
у виглядіметалевих пластинок (рис. 2.86).
Така пластинка повинна
сприйматиабочастинунавантаження, яку
не можесприйнятипідрихтованийелемент,
або, при неможливостівирівнювання —
повністюзамінитипошкодженуділянку у
сприйнятті в даному випадку усього
навантаження. У місцях втрати стійкості
стальні конструкції підсилюються
постановкою додаткових ребер жорсткості,
до яких приварюють метал дільниці
пошкодження (рис. 2.87).
(корозією, механічноюдією, термічними чинниками тощо) ділянки стальних конструкцій вирізаються та за допомогою зваркиз амінюються на нові. Таке підсилення може бути використане як для частини висоти перерізу (рис. 2.88, а), так і для усієювисоти, тобто з заміною частини конструкції (рис. 2.88, б).
Тріщини в стальних конструкціях з однієї сторони є елементами ослаблення перерізу, а з іншої — концентратором напружень в металі. Такі пошкодження усуваються шляхом заварювання тріщин за допомогою електродугової зварки. При цьому слід ретельно витримувати технологію виконання робіт, оскільки в разі порушеня її можна не лише не досягти позитивного ефекту з підсилення, але і створити додаткові поля напружень, викликані температурними діяння під час зварювання металу.
Під час такого ремонту поверхня конструкції в зоні пошкодження очищується від продуктів корозії, фарби, масел, сміттятощо до чистого металу. В кінці тріщин, які визначають за допомогою пенетрантів, ультразвукової дефектоскопії та інших методів, просвердлюються отвори діаметром 8...12 мм. Ці отвори призначаються для ліквідації ефекту концентрації напружень та влаштовують на відстані 15...20 мм по ходу тріщини. Після заварювання тріщини отвори розсвердлюються до діаметра 23...25 мм. Самі береги тріщини підготовляють до заварювання: очищають, розкривають. Кінцеві ділянки тріщин (рис. 2.89) нагрівають до температури 100...1500С та підтримують її протягом усього періоду заварюванн ятріщини. Заварка шва здійснюється зворотно-ступінчатим методом напрохід з одночасною поковкою кожного проходу, окрім першого та останнього (послідовність проходки швів показана на рис. 2.89). Після заварювання шов необхідно обробити шліфувальною машинкою.