20. Які матеріали і документи повинен містити проект із закріплення грунтів основи?

Проект закріплення ґрунтів основ розробляють з урахуванням вказівок розділу 16 СНіП 2.02.01. Проект повинен містити:

- техніко-економічне обґрунтування вибору способів закріплення ґрунтів;

- плани і розрізи з нанесенням обґрунтованих розрахунком контурів із зазначенням розрахункових розмірів закріплених масивів і вимоги до міцнісних, деформаційних та інших властивостей закріплених ґрунтів;

- обґрунтовані розрахунком дані про обсяги і кількість необхідних для виконання робіт хімічних і інших матеріалів;

- дані про просторове розташування у масивах, що закріплюються, ін'єкторів і контрольних свердловин;

- дані про необхідні механізми й устаткування;

- обґрунтовані розрахунками та дослідними роботами рішення про режим процесу за-кріплення (питомі витрати, величина тиску, температура розчинів, що нагнітаються);

- будівельний генеральний план;

- технологічні карти на основні технологічні процеси;

- рішення з техніки безпеки і охорони довкілля;

- кошторисна документація;

- календарний план робіт.

21.Яким чином здійснюється влаштування обойм і сорочок навколо існуючого фундаменту?

Тіло залізобетонних фундаментів підсилюється, як правило, улаштуванням залізобетонних чи металевих обойм або сорочок (рис. 1).

22.Яким чином здійснюється збільшення опорної площі фундаменту?

Збільшення опорної площі фундаменту може бути виконано за рахунок підведення залізобе-тонної плити (рис. 2.9).

Цей спосіб підсилення дещо складний у виконанні, тому в практиці підсилення фундаментів частіше викори-стовуються спосіб нарощуван-ня тіла фундаменту залізобе-тонними обоймами (рис. 2.10). Новий бетон (добетонування) зі старим (існуючої конструкції, що підсилюється) при відповід-ній підготовці (очищення від зруйнованого матеріалу та сміття, виготовлення насічки по контакту старого і нового бетонів, зволоження, ретель-ного укладання бетонної суміші й догляду за бетоном у період твердіння) утворює рівноміцний (з основним матеріалом) стик. Але при реконструкції фундаментів реалізувати необхідні умови рівноміцності стику та матеріалу складно, і гарантувати їх надійну роботу не можна. Тому при підсиленні фундаментів уважають, що тіло існуючого фундаменту та сорочка підсилення працюють не сумісно

23. Яким чином здійснюється підсилення фундаментів шляхом введення додаткових опор, паль, ін’єктуванням цементним розчином?

Радикальним способом зменшення тиску на ґрунт основи (в тому числі і передавання зусиль на нижче розміщені шари ґрунту з кращими фізико-механічними характери-стиками) є перетворення фундаментів неглибокого залягання в пальові. Таким чином можуть рекон-струюватись як окремо стоячі (рис. 2.13) та стрічкові (рис. 2.14), так і фундаменти у вигляді суцільних плит (рис. 2.15).

П ідсилення тіла фундаменту виконується залежно від виду можливого руйнування та матеріалу. Так, при недостатній міцності кам’яних конструкцій, висипанні швів кладки, розтріскуванні кладки тощо широко використо-вують метод ін’єктування кам’яної кладки (рис. 2.16). Для цього в част-ково зруйнованому фун-даменті просвердлюють отвори діаметром 12...20 мм, уставляють у ці отвори ін’єктори (перфоровані трубки зовнішнім діаметром таким же, як і отвори), забивають тріщини на поверхні та проміжки навколо ін’єктора й закачують під тиском 2...4 атм. полімерцементний розчин. У цей розчин для пластифікації і збільшення міцності його добавляють до 15% (від ваги цементу) полівінілацетатну емульсію. Після закінчення тужавіння розчину монолітність та міцність кладки відновлюється. При поверхневому розміщенні дефектів і пошкоджень кладки фундаментів можливе використання закріплення й підсилення кам’яної кладки шляхом торкретування її очищеної від сміття та зруйнованих частинок поверхні цементним розчином.