Хід роботи

1. Провести статистичне опрацювання запропонованого матеріалу. Для дослідження дискретного варіювання підрахувати кількість колосків у колосі пшениці чи ячменю, кількість лопатей у листках дуба чи простих листків у складному листку горобини чи робінії білої. Для вивчення безперервної мінливості виміряти довжину чи ширину листків вишні, яблуні або берези.

2. Скласти варіаційний ряд та побудувати варіаційну криву для однієї із зазначених ознак.

3. Обчислити середнє арифметичне (M), стандартне відхилення (δ), коефіцієнт варіації (V) і помилку середнього арифметичного (m).

4. Порівняти ступінь мінливості статистично опрацьованих на занятті ознак і зробити висновок про розмах модифікаційної мінливості кожної із них.

Запитання для самоконтролю

1. Яка мінливість називається модифікаційною?

2. Що таке норма реакції?

3. Яким методом вивчають модифікаційну мінливість?

4. Яких умов необхідно додержуватися при вивченні закономірностей модифікаційної мінливості?

5. Як скласти варіаційний ряд та побудувати варіаційну криву?

6. З якою метою обчислюють коефіцієнт варіації?

7. Що таке правило трьох ?

8. Що значить: різниця середніх арифметичних достовірна?

9. Якщо різниця середніх арифметичних недостовірна, то які є шляхи для того, щоб зробити її достовірною?

Задачі і вправи

1. З 100 вимірювань кількості колосків у колосі був побудований варіаційний ряд.

Кількість колосків у колосі	17	18	19	20	21	22
Частота випадків	10	14	27	28	13	8

Визначте середнє арифметичне і середнє квадратичне відхилення цього варіаційного ряду.

2. Якщо відомо, що в зразку № 105 у колоссі пшениці М=17,5 колоска, а =±1,50 колоска, то чи міг належати цьому ж зразку колос, що мав 28 колосків?

3. Якої висоти може бути найвища сосна, якщо М=22,5м, а =±1,5 м?

4. Визначте розмах мінливості по ознаці відсоток жиру в молоці, якщо відомо, що М=3,6%, а =±0,10%.

5. Розрахуйте помилку середнього арифметичного М=5,0 см, якщо відомо, що  = ±1,5 см, п = 100.

6. Якщо відомо, що маса самців тушканчиків (Dіpus aegyptіus) дорівнює 165,4±5,20 г, а самок - 160,0±3,10 г, то чи можна сказати, що вони розрізняються по масі?

7. Чи розрізняються по удоях і жирності молока матері (чорно-рябі корови) і дочки-помісі, якщо матері мали відсоток жиру 2,38±0,06 і удої 3784±64,0 кг, а дочки - відсоток жиру 4,97±0,10 і удої 3720±46,0 кг?

Лабораторна робота №11 Тема: Мутаційна мінливість

Мета: Ознайомитись з мутаційною мінливістю, методами індукування мутацій у рослин та відбору корисних мутацій. Впевнитись, що під впливом хімічних і інших мутагенів можна отримувати різноманітні мутації. Закріпити теоретичні знання шляхом розв’язування задач.

Робота 1. Методи одержання мутацій

Матеріали і обладнання: Насіння ячменю, районованого сорту, хімічний мутаген (азотна кислота, перекис водню та ін.), витяжна шафа, посудина для обробки насіння мутагеном.