Хронічний фіброзний періодонтит[ред. • ред. Код]

Діагностика цієї форми складна, оскільки хворі не пред'являють скарг а також тому, що подібну клінічну картину може давати, наприклад,гангренозний пульпіт.

Об'єктивно, при хронічному фіброзному періодонтиті відзначають зміни кольору зуба, коронка зуба може бути інтактною, глибоку каріозну порожнину, зондування безболісне. Перкусія зуба частіше безболісна, реакції на холод та тепло відсутні. У порожнині зуба нерідко виявляють некротично змінену пульпу з гангренозним запахом.

У клініці діагноз хронічного фіброзного періодонтиту ставиться на підставі рентгенівського знімка, на якому видима деформація періодонтальної щілини у вигляді розширення її у верхівці кореня, що зазвичай не супроводжується резорбцією кісткової стінки альвеоли, а також цементу кореня зуба.

Фіброзний періодонтит може виникати як результат гострого запалення періодонту і як результат лікування інших форм хронічного періодонтиту, пульпіту або виникає в результаті перевантаження при втраті великої кількості зубів або травматичної артикуляції.

Хронічний гранулюючий періодонтит[ред. • ред. Код]

Нерідко виявляється у вигляді неприємних, іноді слабких больових відчуттів (відчуття розпирання, незручності); Ці відчуття виникають періодично та часто супроводжуються появою свища з гнійним виділенням та викиданням грануляційної тканини, який через деякий час зникає.

Визначається гіперемія ясен у хворого зуба; при натисканні на цю ділянку ясен тупим кінцем інструменту виникає заглиблення, яке після видалення інструменту зникає не одразу. При пальпації ясен хворий відчуває неприємні відчуття або біль. Перкусія нелікованого зуба викликає підвищену чутливість, а іноді й больову реакцію.

Нерідко спостерігається збільшення та болючість регіонарних лімфатичних вузлів.

Рентгенологічно при хронічному гранулюючих періодонтиті виявляють вогнище розрідження кістки в області верхівки кореня з нечіткими контурами або нерівною лінією, деструкцією цементу та дентину в області верхівки зуба. Хронічний гранулематозний періодонтит частіше протікає безсимптомно, рідше хворі скаржаться на неприємні відчуття та незначну болючість при накусиванні.

Анамнестично є вказівки на перенесену в минулому травму періодонта або больові відчуття, пов'язані з розвитком пульпіту. При локалізації гранульоми в області щічних коренів верхніх молярів та премолярів хворі нерідко вказують на виступання кістки відповідно проекції верхівок коренів.

Об'єктивно, хворий зуб може не мати каріозної порожнини, коронка в кольорі нерідко змінена, відзначається наявність каріозної порожнини з розпадом пульпи в каналах, і нарешті, зуб може бути після лікування, але з неякісно запломбованими каналами. Перкусія зуба часто безболісна.

При рентгенологічному обстеженні виявляється картина чітко окресленого розрідження кісткової тканини округлої форми. Іноді можна бачити деструкцію тканин зуба в області верхівки та гіперцементоз в бічних відділах кореня.

Сприятливим результатом гранулематозного періодонтиту при своєчасному та правильно проведеному лікування є перехід в фіброзну форму. При відсутності лікування або неповному пломбуванні кореневого каналу відбувається перетворення гранульоми в кістогранулему або кореневу кісту зуба.