Класифікація[ред. • ред. Код]
За етіологією розрізняють такі види періодонтитів:
Інфекційний.
Травматичний.
Медикаментозний.
Класифікація періодонтиту[ред. • ред. Код]
Ця класифікація прийнята в пострадянських країнах, зарубіжна класифікація інша.
Гострий періодонтит (periodontitis acuta) :
гострий серозний,
гострий гнійний.
Хронічний періодонтит:
фіброзний,
гранулюючий,
гранулематозний.
Загострення хронічного періодонтиту.
Етіологія[ред. • ред. Код]
Інфекційний періодонтит переважно є ускладненням карієсу, як первинним (коли процес є наслідком нелікованого карієсу, а потім пульпіту або захворювання пародонту), так і вторинним (коли у процесу наявна ятрогенна причина). За способом проникнення бактерій періодонтит ділять на інтрадентальний та екстрадентальний. До останнього можна віднести періодонтити, які розвиваються внаслідок переходу запального процесу з навколишніх тканин (остеомієліт, синусит).
Травматичний періодонтит виникає в результаті як значного, одноразового впливу (удар при падінні або попаданні в обличчя твердих важких предметів), так і внаслідок незначною, але хронічної травми (завищена пломба, відкушування дроту або нитки при відсутності поруч стоячих зубів). При травмі процес звичайно протікає гостро.
Медикаментозний періодонтит розвивається найчастіше при неправильному лікуванні пульпіту, коли сильнодіючі препарати потрапляють в періодонт (наприклад паста, що містить миш'як, формалін, фенол). Також до медикаментозних відносять періодонтити, що виникають внаслідок алергічних реакцій, що можуть викликати місцеву імунологічну реакцію.
Основною причиною розвитку періодонтиту у дітей є інфекція, коли мікроорганізми, їх токсини, біогенні аміни, що надходять з запаленої некротизованої пульпи, поширюються в періодонт.
Гострий періодонтит[ред. • ред. Код]
Для гострого періодонтиту характерна наявність різкого локалізованого болю постійного характеру. Спочатку при гострому перебігу періодонтиту відзначають нерізко виражений ниючий біль, який відповідає області ураженого зуба.
Пізніше біль стає більш інтенсивним та пульсуючим, іноді іррадірує, що свідчить про перехід в гнійне запалення. Гострий процес триває від 2-3 днів до 2 тижнів. Умовно вдається виявити 2 стадії або фази перебігу гострого запалення періодонта:
Перша стадія . Фаза інтоксикації періодонта виникає на самому початку запалення. Для неї характерне виникнення тривалих, безперервних болів ниючого характеру. Іноді до цього приєднується підвищена чутливість на хворого зуба. З боку тканин, що оточують зуб, видимих змін не визначається, при вертикальній перкусії відзначається підвищена чутливість періодонта.
Друга стадія . Фаза вираженого ексудативного процесу характеризується безперервними больовими відчуттями. Викликає біль навіть легкий дотик язика до хворого зуба. Перкусія зуба різко болюча. Відзначають іррадіацію болю. Поява випіту та запальний ацидоз сприяють набуханню та розплавленню колагенових волокон періодонта, що позначається на фіксації зуба, він стає рухомим. Поширення серозного та серозно-гнійного інфільтрату супроводжується появою набряку м'яких тканин та реакцією регіонарних лімфатичних вузлів.
Загальний стан хворих: відзначають нездужання, головний біль; температура тіла підвищується до 37-38 ° C, спостерігається лейкоцитоз, підвищена ШОЕ.
Рентгенологічно при гострому періодонтит зміни на періодонті не відзначаються.