4. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, згідно з ч. 1 ст. 892 ЦК України, підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника нау­кові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструктор­ську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зо­бов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Даний договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Сторонами цього договору є підрядник (виконавець) та замов­ник.

Особливості прав та обов'язків сторін за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологіч­них робіт.

Виконавець зобов'язаний:

1) провести особисто, якщо інше не встановлено договором, за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, но­ву технологію тощо (ст. 892, 893 ЦК України);

2) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором;

3) додержувати вимог, пов'язаних з охороною прав інтелекту­альної власності;

4) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

5) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;

6) своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його ви­ни недоліки в технічній документації, які можуть спричини­ти відступи від техніко-економічних показників, передбаче­них у технічному завданні замовника або в договорі;

7) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжу­вати роботу (ст. 897 ЦК України).

Виконавець має право:

1) залучати інших осіб до виконання науково-дослідних робіт лише за згодою замовника та виконання дослідно-конструк­торських і технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором (ст. 893 ЦК України);

2) використати одержаний ним результат робіт також для себе, якщо інше не встановлено договором. Договором може бути передбачено право виконавця передавати результати робіт ін­шим особам (ч. 2 ст. 896 ЦК України).

Замовник зобов'язаний:

1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;

3) прийняти виконані роботи та оплатити їх (ст. 898 ЦК України);

4) оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості от­римати передбачені договором результати, але не вище відпо­відної частини ціни робіт, визначеної договором, якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досяг­нення результату внаслідок обставин, що не залежать від ви­конавця (ч. 1 ст. 899 ЦК України);

5) відшкодувати витрати виконавця, якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявля­ється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця (ч. 2 ст. 899 ЦК України).

Замовник має право:

1) зменшити плату за виконання науково-дослідних або дос­лідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, вста­новлену договором, залежно від фактично одержаних резуль­татів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від нього, а можливість такого змен­шення та його межі були передбачені домовленістю сторін (ч. 2 ст. 894 ЦК України);

2) використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором (ч. 1 ст. 896 ЦК України).

Крім того, виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфі­денційність відомостей щодо предмета договору на виконання нау­ково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфі­денційних, встановлюється договором (ст. 895 ЦК України).

Відповідальність виконавця за порушення договору. Виконавець несе відповідальність перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору ста­лося не з його вини.

Він зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у ме­жах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором вста­новлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ці­ни робіт за договором. Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, встановлених законом (ст. 900 ЦК України).

1 п. 5.6. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013  №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»: ч. 3 ст. 322, ч. 5 ст. 324 ГК України встановлено особливості визначення та перебігу позовної давності за вимогами, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво і за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт (у тому числі й стосовно статей 863 і 864 ЦК України, які по-іншому, ніж зазначені норми ГК України, визначають строки та момент початку перебігу позовної давності). Оскільки ГК України є спеціальним законодавчим актом щодо ЦК України в регулюванні господарсько-правових відносин, господарські суди у вирішенні відповідних спорів мають керуватися саме приписами ГК України.

ч. 3 ст. 322 ГК України: позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:

один рік - щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - два роки;

три роки - щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - десять років;

тридцять років – щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.

ч. 5 ст. 324 ГК України: позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об'єкта.