Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТДП.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
202.24 Кб
Скачать
  1. Поняття та компоненти суверенітету держави.

Суверенітет держави – політико-юридична властивість держави, що виражається у верховенстві її влади усередині країни і незалежності ззовні.

Розрізняють дві сторони державного суверенітету: внутрішня і зовнішня.

Внутрішня сторона суверенітету – виражає верховенство і повноту влади держави стосовно усіх інших організацій у політичній системі суспільства, його монопольне право на законодавство, управління і юрисдикцію (відправлення правосуддя) усередині країни в межах усієї державної території.

Зовнішня сторона суверенітету – виражає незалежність і рівноправність держави як суб’єкта міжнародного права у взаєминах з іншими державами, неприпустимість втручання у внутрішньодержавні справи ззовні, рівноправне членство в міжнародних організаціях.

Суверенітет держави втілюється в системі його суверенних прав, що здійснюється державними органами та інститутами: право видавати закони, право формувати державні органи, право визначати свою символіку, право мати власну грошову одиницю, право встановлювати податки, право війни і миру, право призначити своїх представників в інші держави (дипломати), право вступати в міждержавні союзи тощо.

  1. Держава в політичній системі суспільства.

Держава займає особливе місце в політичній системі суспільства, оскільки серед усіх елементів політичної системи лише виключно держава володіє суверенною владою, виступає офіційним представником усього народу, покликана забезпечувати і захищати права і свободи своїх громадян та інших осіб, що на законних підставах перебувають на її території, може встановлювати загальнообов’язкові правила поведінки.

Володіє правом видавати юридичні норми, обов’язкові для всього населення, забезпечувати їх реалізацію.

Може мати необхідний для виконання функцій держави спеціальний апарат управління суспільними справами і примусу та вправі встановлювати та стягувати податки, формувати загальнонаціональний бюджет.

Таким чином, держава виступає своєрідним центром тяжіння всіх політичних сил суспільства та повинна взаємодіяти з ними у політичному житті суспільства.

Держава визначає перелік суб’єктів, які наділяються правом брати участь в управлінні справами суспільства, визначає конкретні повноваження кожного з елементів політичної системи у сфері політичних відносин.

  1. Державна влада.

Державна влада – це форма політичної влади, яка здійснюється спеціальним апаратом і полягає в управлінні суспільними справами на всій території держави.

Ознаки державної влади:

  • джерелом державної влади є народ, тобто державна влада є похідною від влади народу;

  • державна влада здійснюється спеціальним апаратом управління.

  • державна влада є суверенною, тобто має верховенство всередині країни та є рівноправною та незалежною у зовнішніх стосунках;

  • державна влада здійснюється за допомогою багатьох методів впливу – переконання, стимулювання, заохочення, примусу;

  • державна влада є легальною, тобто узаконеною владою, її система закріплюється в законах, насамперед у конституції;

  • державна влада є легітимною, тобто владою, яка розглядається суспільством як правомірна, виправдана.