
- •Теорія держави і права
- •Поняття та класифікація юридичних наук.
- •Предмет теорії держави та права, його особливості.
- •Методи пізнання держави та права: поняття та різновиди
- •Загальнонаукові методи пізнання: поняття та види.
- •Спеціально наукові методи пізнання: поняття та види.
- •Функції теорії держави та права.
- •Характеристика влади суспільства додержавного періоду.
- •Причини виникнення держави.
- •Поняття та ознаки держави.
- •Типологія держав.
- •За рівнем захисту прав і свобод людини:
- •За способом отримання державної влади:
- •Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •Співвідношення завдань та функцій держави (?).
- •Поняття та компоненти суверенітету держави.
- •Держава в політичній системі суспільства.
- •Державна влада.
- •Держава та особа: співвідношення.
- •Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •Правовий статус: поняття, зміст, структура.
- •Правовий статус людини і громадянина: співвідношення.
- •Характерні ознаки особи (?).
- •Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •Форми та методи здійснення функцій держави.
- •Поняття та елементи форми держави.
- •Характеристика держав за формою правління.
- •Характеристика держав за формою устрою.
- •Державний режим.
- •Поняття та принципи організації механізму держави.
- •Співвідношення апарату та механізму держави.
- •Орган держави: поняття та риси.
- •Класифікація органів держави.
- •Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •Місцеве самоврядування.
- •Становлення ідеї правової держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Тенденції розвитку правової держави в Україні (напрямки, ознаки).
- •Демократичні концепції держави.
- •Авторитарні концепції держави.
Характеристика влади суспільства додержавного періоду.
Первісне суспільство охоплює період від виникнення на Землі людини до утворення держави. Воно походить у своєму розвитку три етапи: ранній етап – праобщина (стадія становлення), середній етап – родова община (стадія зрілості), пізній етап – протоселянська община (стадія розпаду).
Соціальна влада при первіснообщинному ладі існувала у формі потестарної влади, не знала майнових та соціальних відмінностей та державно-політичних форм. Вона не була відокремлена від общини, ґрунтувалася насамперед на авторитеті. Її джерелом і носієм була вся община, а головним способом реалізації – первісне самоврядування. Примус застосовувався не часто і проявлявся передовсім у вигнанні з общини. Первісній общині були притаманні певні владні інститути, органи управління: жерці, старійшини, воєнні вожді, загальні збори дорослих членів роду.
До основних функцій публічної влади первісного суспільства належали: військова, організуюча, контрольна функція, а також функції розподілу суспільного продукту, підтримки порядку, покарання за порушення правил.
На пізніх етапах існування первісного ладу виникають братства, племена, союзи племен. Організація племінної влади поступово відокремлюється від общини і утворює ієрархічну систему.
Для пізнього етапу первісного суспільства характерний такий тип соціальної влади, як вождівство. Вождь контролював перерозподіл важливих ресурсів, здійснював за допомогою апарату управління військові, релігійні, судові функції.
Упорядкування життя первісної общини здійснювалося за допомогою певних соціальних норм, на основі яких люди організовували спільну працю, розподіл продуктів, встановлювали процедуру вирішення спорів, засади функціонування владних структур.
Причини виникнення держави.
Родова організація поступово еволюціонувала в державу. Необхідність виникнення держави безпосередньо пов’язана з появою у суспільстві соціальної нерівності членів, розшарування суспільства на певні соціальні верстви, зміною форми і характеру зв’язків між ними та колективом, якісними змінами у суспільному виробництві матеріальних благ та свідомості індивідів.
За сферою впливу на суспільні відносини, причини виникнення держави поділяють на економічні, природно-географічні, соціально-політичні та воєнні.
До економічних причин виникнення держави належать:
загальний розвиток економіки та економічних відносин. Після переходу від привласнюючої системи господарювання до виробляючої відбувся розподіл праці: від землеробства відмежовується скотарство та ремісництво. Внаслідок спеціалізації підвищується продуктивність праці, з’являється надлишок матеріальних цінностей, що накопичується у родоплемінної верхівки у вигляді приватної власності. Виникає розшарування суспільства на класи за майновою ознакою (імущі та неімущі). Ці класи мають протилежні інтереси та вступають муж собою у конфронтацію. Вирішити цю проблему за допомогою первісної організації управління суспільством неможливо, оскільки вона базувалась на принципах спільності інтересів всіх членів первісного колективу та їх рівності;
розвиток виробництва призводить до зростання у товаровиробників обсягу економічних інтересів, задоволенню яких заважали родоплемінні кордони.
Природно-географічні причини виникнення держави:
виробництво матеріальних благ у певних регіонах вимагало виконання великих обсягів меліоративних (осушувальних та зрошувальних) робіт, для виконання яких необхідно організоване залучення великої кількості робочої сили. Для організації таких робіт та управління людськими ресурсами первісні органи влади були непридатні;
перебування певних племен на зручних водних та суходільних шляхах сполучення сприяло їх асиміляції та об’єднанню, що руйнувало родоплемінну систему.
До соціально-політичних причин виникнення держави належить, звичайно, об’єктивна необхідність підтримання у вже досить ускладненому за своєю структурою та неоднорідному суспільстві порядку, який би забезпечував його соціальну та політичну стійкість. Це, своєю чергою, може бути досягнуто лише за допомогою введення загальнообов’язкових соціальних (зазвичай юридичних) норм.
Воєнні причини виникнення держави:
за наявності агресивних сусідів роди та племена були змушені об’єднуватись. Це зумовлювало необхідність створення ними спільних органів управління такими об’єднаннями, що знищувало (нівелювало) власні родоплемінні системи управління, які підмінялись новоствореними владно-управлінськими органами;
у випадку захоплення одним із племен інших, виникала певна велика соціально-територіальна організація, керівництво якою потребувало створення нових органів управління.