27. Поняття та принципи організації механізму держави.

Засобом реалізації мети держави є його завдання; способом реалізації завдань держави служать його функції, а способом реалізації функцій держави виступає механізм держави.

Механізм держави – цілісна, ієрархічна, реально працююча система державних органів, підприємств, установ, за допомогою яких здійснюється державна влада і реалізуються функції держави.

Організація механізму держави базується на наступних принципах:

• демократизму, активної участі громадян у формуванні органів державної влади та участі у їх роботі;

• законності – у суворому дотриманні кожним органом влади, його посадовими особами вимог закону. Державним органам дозволено те, що передбачено законом, тобто входить до компетенції органу чи повноважень державного службовця;

• розподілу влади на гілки: законодавча, виконавча, судова;

• професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності;

• пріоритету прав і свобод людини;

• гласності, тобто відкритості діяльності органів державної влади.

28. Співвідношення апарату та механізму держави.

Частина державних організацій (саме державні органи) наділяються владними повноваженнями, за допомогою яких здійснюється управління в суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Це частина відображається окремим поняттям «апарат держави».

Структура механізму держави: державний апарат (має державно-владні повноваження), державні підприємства й установи (не мають державно-владних повноважень), збройні сили (частина структури держави, підлегла його главі)

Апарат держави є частиною механізму держави.

Апарат держави – відділена від суспільства спеціально створена і юридично оформлена система органів держави та їх підрозділів, що здійснюють управління суспільством (державну владу) з метою виконання завдань і функцій держави і спираються у разі потреби, на легалізований державний примус.

Апарат держави може бути представлений через апарат управління (державна адміністрація – система органів держави, що складається з державних службовців, котрі спеціально займаються управлінням, вищі органи – уряд, центральні органи – міністерства, місцеві органи – місцева державна адміністрація) і апарат примусу (структурні підрозділи правоохоронних органів – міліція, розвідка і контррозвідка, митниця, в’язниця).

Склад державного апарату: державні органи, як колективні утворення та самостійні посадові особи, уповноважені здійснювати державну владу і управління.

29. Орган держави: поняття та риси.

Орган держави – одна особа чи організована група посадових осіб і державних службовців, що володіють юридично визначеною державно-владною компетенцією для виконання завдань і функцій держави.

Кожний орган держави є частиною державного апарату і створюється для здійснення завдань, що стоять перед державою на конкретній ділянці керівництва суспільством.

Структура органу держави:

Апарат, що безпосередньо виконує завдання і функції держави – має державно-владні повноваження, які виконує відповідно до статуту (наприклад, центральний апарат Міністерства має ряд департаментів, які займаються управлінням у межах своєї компетенції).

Допоміжний апарат – не має державно-владних повноважень, а лише забезпечує виконання державним органом своїх повноважень (наприклад, допоміжний апарат глави місцевої державної адміністрації – це його секретаріат).

Ознаки органу держави:

• формується державою чи безпосередньо народом (наприклад, вибори в парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі;

• має передбачені конституцією чи іншим законами спеціальні завдання і функції, які здійснює від імені держави;

• має державно-владні повноваження, що дозволяють йому виконувати юридично обов’язкові дії: видавати нормативні і індивідуальні акти; здійснювати контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами; забезпечувати і захищати ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулювання, державного примусу – у разі потреби;

• взаємодіє з іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволено лише те, що прямо передбачено законом»;

• складається зі службовців, що перебувають в особливих правовідносинах з органом і один з одним: обсяг їх повноважень і порядок їх використання встановлюється законом і одержують конкретизацію в посадових інструкціях, штатних розкладах тощо;

• має необхідну матеріальну базу – казенне майно, що знаходиться в його оперативному управлінні, свій рахунок у банку, джерело фінансування – державний бюджет;

• має організаційну структуру (будова за видами окремих служб і чисельним складом), територіальний масштаб діяльності, систему службової підзвітності і службову дисципліну.