- •Теорія держави і права
- •Поняття та класифікація юридичних наук.
- •Предмет теорії держави та права, його особливості.
- •Методи пізнання держави та права: поняття та різновиди
- •Загальнонаукові методи пізнання: поняття та види.
- •Спеціально наукові методи пізнання: поняття та види.
- •Функції теорії держави та права.
- •Характеристика влади суспільства додержавного періоду.
- •Причини виникнення держави.
- •Поняття та ознаки держави.
- •Типологія держав.
- •За рівнем захисту прав і свобод людини:
- •За способом отримання державної влади:
- •Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •Співвідношення завдань та функцій держави (?).
- •Поняття та компоненти суверенітету держави.
- •Держава в політичній системі суспільства.
- •Державна влада.
- •Держава та особа: співвідношення.
- •Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •Правовий статус: поняття, зміст, структура.
- •Правовий статус людини і громадянина: співвідношення.
- •Характерні ознаки особи (?).
- •Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •Форми та методи здійснення функцій держави.
- •Поняття та елементи форми держави.
- •Характеристика держав за формою правління.
- •Характеристика держав за формою устрою.
- •Державний режим.
- •Поняття та принципи організації механізму держави.
- •Співвідношення апарату та механізму держави.
- •Орган держави: поняття та риси.
- •Класифікація органів держави.
- •Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •Місцеве самоврядування.
- •Становлення ідеї правової держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Тенденції розвитку правової держави в Україні (напрямки, ознаки).
- •Демократичні концепції держави.
- •Авторитарні концепції держави.
Характеристика держав за формою устрою.
Форма державного устрою – це елемент форми держави, який характеризує порядок територіальної організації публічної влади та поділ владних повноважень на різних територіальних рівнях.
Розрізняють дві форми державного устрою – унітарна держава та федерація.
Унітарна держава – це єдина держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, які не мають суверенних прав (Україна, Польща, Франція).
Ознаки унітарної держави: єдність та цілісність державної території; поділ території на адміністративно-територіальні одиниці, які не мають ознак державності та не наділені суверенними правами (хоча до складу унітарної держави можуть входити автономні утворення); єдина система органів державної влади – один парламент, один уряд, єдина судова система; єдина система права.
Види унітарних держав. Унітарні держави бувають прості (їх територія складається тільки з адміністративно-територіальних одиниць) і складні (вони мають у своєму складі ті чи інші форми автономії). Залежно від розподілу повноважень між центральними та місцевим самоврядуванням виділяють централізовані, відносно децентралізовані і децентралізовані унітарні держави.
Федерація – це союзна держава, до складу якої входять державні утворення (суб’єкти федерації). Російська Федерація, США, Канада тощо.
Ознаки федерації: як союзна держава являє собою об’єднання суб’єктів федерації; суб’єкти федерації не мають державного суверенітету, але мають певні ознаки державності; обов’язкова участь суб’єктів федерації в рішенні найважливіших державних питань (наприклад, участь у прийнятті та зміні конституції, створення спеціальної верхньої палати парламенту); розмежування повноважень між федерацією та суб’єктами федерації (існування повноважень федерації, суб’єктів федерації та спільних повноважень); складна система органів державної влади (включає підсистеми федеральних органів і органів суб’єктів федерації); складна система права, яка об’єднує федеральне право та право суб’єктів федерації.
Види федерацій: за способом утворення – договірні (які створюються на підставі договору між суб’єктами федерації) та союзні (утворені на основі трансформації унітарних держав); за принципом утворення суб’єктів – територіальні, національні та змішані (національно-територіальні) федерації; за правовим статусом суб’єктів – симетричні (усі суб’єкти федерації мають однаковий політико-правовий статус) та асиметричні (суб’єкти мають різний політико-правовий статус) федерації.
Від федерації необхідно відрізняти конфедерацію – союз суверенних держав, створений для досягнення певних цілей і спільного здійснення деяких напрямів державної діяльності при збереженні самостійності в інших питаннях.
Державний режим.
Державний режим – це елемент форми держави, який характеризує порядок здійснення державної влади.
Державний режим відображає не формальні (організаційні) аспекти державної влади, а її змістовні характеристики.
Демократичний державний режим – це вид державного режиму, який характеризується широкою участю народу в формуванні і здійсненні державної влади, зв’язаністю держави правом, повагою до прав людини, сприянням вільному функціонуванню громадянського суспільства.
Основні ознаки: широка і реальна участь народу у формуванні і здійсненні державної влади безпосередньо (вибори, референдум) і через представників, підзвітність, виборність і змінюваність державної влади; реальний поділ влади, функціонування механізму стримувань і противаг; підтримка розвитку громадянського суспільства, сприяння місцевому самоврядуванню; реальне забезпечення прав людини; високий рівень політичного та ідеологічного плюралізму; додержання принципу верховенства права.
Авторитарний режим - це вид державного режиму, який характеризується жорстким контролем держави за публічною сферою, обмеженням та порушенням прав людини.
Основні ознаки: відсутність підзвітності і підконтрольності державної влади народу, фальсифікації та інші порушення стандартів вільних виборів; надмірна централізація державної влади, порушення принципу поділу влади; жорсткий контроль держави над публічною сферою, обмеження вільного функціонування інститутів громадянського суспільства, відсутність політичного й ідеологічного плюралізму; політична цензура; незв’язаність державної влади правом; обмеження та порушення прав людини.
Тоталітарний режим – це вид державного режиму, який характеризується повним державним контролем за суспільним життям, який охоплює як публічну, так і приватну сферу, масовими порушеннями прав людини.
Ознаки: повне відсторонення народу від державної влади, яка формується фактично без його участі і не контролюються ним; заперечення поділу влади, утворення єдиного владного механізму на основі об’єднання правлячої партії та державного апарату, культ особи керівника держави; прагнення держави панувати в усіх сферах суспільного життя (політика, економіка, культура, приватне життя тощо), встановлення єдиної обов’язкової ідеології; масштабні порушення прав людини.
