21. Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.

Функції держави – головні напрямки діяльності держави, що зумовлені її цілями і завданнями та конкретизують її сутність.

Функції держави за територіальною ознакою:

Внутрішні – забезпечують її внутрішню політику.

Зовнішні – забезпечують зовнішню політику.

Внутрішні функції держави:

Політична – вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя.

Економічна – регулювання сфери економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва.

Фіскальна (оподаткування і фінансового контролю) – організація і забезпечення системи оподаткування і контролю за легальністю доходів громадян та їх об’єднань, а також за витратою податків.

Соціальна – гарантування соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їх права на працю, достатній життєвий рівень.

Екологічна – гарантування екологічної безпеки і підтримка екологічної рівноваги на території держави, охорона і раціональне використання природних ресурсів, збереження генофонду народу.

Культурна (духовна, ідеологічна) – консолідація нації, розвиток національної самосвідомості, організація освіти, підтримка розвитку науки і культури, охорона культурної спадщини.

Інформаційна – організація і забезпечення системи одержання, використання, поширення і збереження інформації.

Правоохоронна – забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку.

Правозахисна – забезпечення захисту основних прав і свобод людини і громадянина.

Зовнішні функції:

Політична (дипломатична) – встановлення і підтримка дипломатичних відносин з іншими державами відповідно до загальноприйнятих норм і принципів міжнародного права.

Економічна – встановлення і підтримка торговельно-економічних відносин з іншими державами, інтеграція у світову економіку.

Екологічна – підтримка екологічного виживання на планеті.

Культурна (гуманітарна) – підтримка і розвиток культурних і наукових зв’язків з іншими державами, забезпечення збереження історичних пам’ятників та інших об’єктів, які мають культурну цінність.

Інформаційна – участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами.

Оборона держави – захист державного суверенітету від зовнішніх зазіхань як економічними, дипломатичними, так і військовими засобами.

Співробітництво з міжнародними організаціями.

Підтримка міжнародного правопорядку – участь у врегулюванні міжнаціональних та міждержавних конфліктів, боротьба з міжнародними злочинами.

22. Форми та методи здійснення функцій держави.

Здійснення функцій держави відбувається в процесі її діяльності і виражається в правових і організаційних формах.

Правова форма здійснення функцій держави – управлінська діяльність держави, що полягає у вчинені юридично значимих дій по виконанню державних функцій, у порядку, визначеному законом, і має правові наслідки.

Види правових форм здійснення функцій держави:

Правотворча – діяльність компетентних органів і посадових осіб, що полягає у виконанні юридично значимих дій по офіційному встановленню, санкціонуванню, зміні, скасуванню норм права, яка завершується оприлюдненням нормативно-правових актів та інших джерел права.

Правозастосовна – діяльність компетентних органів і посадових осіб, що полягає у виконанні юридично значимих дій по розгляду і вирішенню індивідуальних юридичних справ, які завершуються прийняттям правозастосовного акта.

Судова – діяльність суддів загальних і спеціалізованих судів, що полягає у винесенні рішень в процесі конкретного цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судового провадження, у відправленні справедливого правосуддя.

Правоохоронна – діяльність, що полягає у виконанні юридично значимих дій, спрямованих на охорону суспільних відносин, урегульованих правом, на захист індивіда від правопорушень і притягнення винних до відповідальності.

Інтерпретаційно-правова – діяльність компетентних органів і посадових осіб, що полягає у виконанні юридично значимих дій по офіційному тлумаченню правових норм, яка завершується прийняття актів тлумачення.

Установча – діяльність, що полягає у виконанні юридично значимих дій по формуванню, перетворенню або скасуванню органів держави, їх структурних підрозділів, посадових осіб. Безпосереднє призначення установчої діяльності – кадрове забезпечення усіх ланок державної влади і управління.

Контрольно-наглядова – діяльність, що полягає у виконанні юридично значимих дій по спостереженню (перевірці) за додержанням підконтрольними суб’єктами правових норм і припиненню правопорушень певними організаційно-правовими засобами.

Організаційна форма здійснення функцій держави – управлінська діяльність, що позбавлена юридичної оболонки: не вимагає суворого юридичного оформлення, не пов’язана з виконанням юридично значимих дій, які тягнуть за собою правові наслідки.

Види організаційних форм здійснення функцій держави:

Організаційно-регламентуюча – розробка наукових рекомендацій, підготовка проектів документів, організація виборів, підбір і розміщення кадрів.

Організаційно-господарська – організація бухгалтерського обліку, статистики, постачання та інша оперативно-технічна і господарська робота.

Організаційно-контролююча – організація недержавного контролю в різних сферах суспільних відноси як об’єктах діяльності держави.

Організаційно-ідеологічна (інформаційна) – організація інформування про нормативні акти, їх роз’яснення, формування суспільної думки та проведення іншої пропагандистської роботи.

Методи здійснення функцій держави – це засоби, способи і прийоми, що застосовуються при здійсненні функцій держави в межах їх форм.

Основні методи:

Законність – спосіб керівництва суспільством на основі законів та в межах законів.

Інформування – оповіщення про рішення, прийняті державою, з метою формування суспільної думки.

Переконання – роз’яснення доцільності і необхідності певної діяльності або дій через засоби масової інформації та іншими шляхами.

Заохочення – стимулювання діяльності громадян шляхом наділення суб’єктивними правами, пільгами тощо.

Рекомендації – при наданні свободи вибору дій орієнтування громадян на бажаний варіант поведінки.

Безпосереднє управління – здійснення виконавчої-розпорядчої діяльності державних органів відповідно до їх компетенції.

Легалізований примус – законне обмеження свободи вибору поведінки шляхом силового тиску.