Теорія держави і права

1. Поняття та класифікація юридичних наук.

Юридична наука – це сфера людської діяльності, система знань про право і державу.

Об’єктом вивчення юридичної науки є право і держава.

Види юридичних наук: теоретико-історичні, галузеві, міжгалузеві, прикладні, міжнародно-правові.

2. Предмет теорії держави та права, його особливості.

Предмет теорії держави і права – це закономірності виникнення, розвитку і функціонування права і держави, як суспільних явищ на основі пізнання і використання яких розробляються фундаментальні проблеми.

Частини ТДП – теорія держави, теорія права.

Теорія держави і права виробляє систему узагальнених знань про основні й загальні закономірності розвитку держави і права, про їхні сутність, призначення, функціонування і розвиток.

ТДП покликана вивчати не тільки державу та право, а й суспільні відносини, що безпосередньо пов’язані з ними.

Провідне місце теорії держави і права у системі юридичних наук полягає в тому, що вона є:

• фундаментальною та методологічною юридичною наукою, оскільки містить загальноюридичні глибокі за змістом та великі за обсягом юридичні знання, що покладені в основу інших правових наук;

• інтегрованою (об’єднуючою) юридичною наукою, тобто має можливість узагальнювати знання інших юридичних наук, що дає підстави для визначення загальних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування державно-правових явищ.

3. Методи пізнання держави та права: поняття та різновиди

Метод теорії держави і права – сукупність способів і прийомів пізнання, що їх застосовує теорія держави і права при вивченні свого предмета, тобто загальних і специфічних закономірностей виникнення, функціонування і розвитку держави і права та пов’язаних з ними суспільних відносин.

Методи теорії держави і права прийнято поділяти на:

• загальні, які використовуються всіма або багатьма науками;

• спеціальні методи, які використовуються окремими групами, або навіть однією наукою;

• приватні (зумовлені особливістю конкретного дослідження)

4. Загальнонаукові методи пізнання: поняття та види.

Загальнонаукові методи – це система методів, властива усім галузям юридичної науки.

Загальносоціологічний метод – це засіб, що характеризується при вивченні і дослідженні предмета застосуванням методів матеріалістичної діалектики.

Конкретносоціологічний метод – спрямований на дослідження та вивчення причин і обставин впливу права і держави на соціальні явища.

Статистичний метод – застосовується при дослідженні і вивченні кількісних аспектів змін в державно-правовому житті і обробляє результати для наукових і практичних цілей.

Формально-логічний метод – засіб дослідження і вивчення державно-правових явищ за допомогою основних законів формальної логіки.

Метод аналізу – за допомогою якого досліджуються і вивчаються юридичні особливості державно-правових явищ, їх класифікація, а також взаємозв’язок їх з іншими явищами суспільного життя.

Історичний метод – спосіб дослідження і вивчення державно-правових явищ в їх історичному розвитку.

Системно-функціональний метод – досліджує і вивчає державу і право за допомогою системно-функціонального підходу.

Метод кількісного і якісного аналізу – з’ясовує кількісні та якісні показники складових державних та правових явищ із подальшим їх порівнянням.

Порівняльний метод – дає можливість досліджувати і вивчати державно-правові явища, порівнюючи і визначаючи їх тотожність чи різність та ін.

Діалектичний (або філософський) метод за своїм змістом дуже подібний до методу діалектичного матеріалізму. Проте, на відміну від останнього, позбавлений класової за ангажованості. Він є досить значущим при вирішенні питань причинового зв’язку між діяннями та наслідками, визначенням форми вини, встановленням малозначного діяння тощо.