3.2. Критерії та ознаки оцінки аудитором фінансової (бухгалтерської) звітності

Аудит, як відомо, незалежна перевірка фінансової звітності та висловлення думки відносно неї. Головною проблемою в досягненні мети аудиту – оцінці фінансової звітності – є вирішення питання: на що спрямувати роботу аудитора, адже в завдання аудитора не входить підтвердження абсолютної точності всіх бухгалтерських записів і регістрів. Враховуючи це, аудитор повинен знати критерії аудиторської оцінки фінансової звітності.

Розмаїття думок зарубіжних аудиторів щодо спрямованості перевірки та оцінки фінансової звітності можна згрупувати за:

- критеріями ( М. Бак, Е.Д. Де-Бруін, С. Терлі, Великобританія);

- завданнями (Шотландський Інститут чартерних бухгалтерів);

- напрямами (аудиторська фірма “Мазар”, Франція);

- вимогами (аудиторська фірма КРМG, Німеччина);

- передумовами і напрямами ( Дж. Робертсон, СШ);

- підходами (Рой Додж, Великобританія).

Критерії – оцінювання, за допомогою якого можна визначити відповідність звітності попередньо встановленими нормам, правилам та показникам.

Завдання – деталізують головну мету аудиту, відображають її складові.

Напрями – характеризують спрямованість аудиторської перевірки, оскільки вказують, на перевірку яких об’єктів аудитор спрямовує свою діяльність (система бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю тощо).

Вимоги – умови, яких обов’язково необхідно дотримуватися під час проведення аудиту, правила та вимоги до аудитора, правильність складання фінансової звітності клієнта.

Підходи – сукупність способів та прийомів, за допомогою яких аудитор здійснює перевірку фінансової звітності, вирішує певні завдання.

Передумови – являють собою події, інформацію, які виникають до проведення аудиту, й існують незалежно від нього.

В спеціальній літературі вживається потіння “критерії”, проте це поняття більшою мірою стосується звітності, особливо при висловленні думки щодо неї. У зв’язку з цим доцільно використовувати ще одне поняття – “ознаки”. За кожною певною ознакою перевірки оцінка здійснюється згідно з критеріями, що відповідають їй. Тому аудиторська перевірка фінансової звітності має здійснюватись через оцінку її за певними ознаками і критеріями, що відповідають їй.

Враховуючи зарубіжний досвід, до ознак і критерії оцінки фінансової звітності слід віднести:

повноту – перевірка відображення всіх активів і пасивів підприємства в повному обсязі;

оцінку – вивчення оцінки активів і пасивів протягом року згідно з прийнятою обліковою політикою, обраною підприємством на початку звітного періоду;

фактичну наявність – перевірка реального існування відображених у балансі активів і пасивів;

належність – перевірка того, чи всі активи і пасиви, показані в балансі, належать підприємству, яке перевіряється;

правильність відображення – визначення правдивості, точності, об’єктивності відображення становища підприємства на дату складання звітності за затвердженими типовими формами;

законність – контроль дотримання підприємством при веденні бухгалтерського обліку і складанні звітності у відповідності до законодавства і нормативних документів;

постійність – перевірка дотримання обраної підприємством облікової політики;

періодизація – вивчення облікових записів та даних звітності щодо належності до звітного періоду, що перевіряться.