Ґрунтово-географічне районування України

Ґрунтово-географічне районування – це метод аналізу і виявлення головних особливостей ґрунтового покриву шляхом виділення територій, однорідних за його зональнальними, провінційними особливостями, структурами, можливостями сільськогосподарського використання.

В схемі ґрунтово-географічного районування прийнята наступна система таксономічних одиниць.

1. Ґрунтово-кліматичний пояс

2. Ґрунтово-біокліматична область Для рівнинних територій Для гірських територій

3. Ґрунтова зона 3.Гірська ґрунтова провінція

4. Ґрунтова провінція 4.Вертикальна ґрунтова зона

5. Ґрунтовий округ 5.Гірський ґрунтовий округ

6. Ґрунтовий район 6.Гірський ґрунтовий район

Ґрунтово-географічне районуванням території України:

П. Зона змішаних лісів дерново-підзолистих типових і оглеєних ґрунтів Українського Полісся.

П1.Західна провінція.

П2.Центральна правобережна провінція.

П3.Лівобережна висока провінція.

П4.Лівобережна низинна провінція.

ЛС.Лісостепова зона чорноземів типових і сірих опідзолених ґрунтів.

ЛС1.Західна провінція.

ЛС2.Правобережна центральна висока провінція.

ЛС2₁. Північна підпровінція.

ЛС2₂. Південна підровінція.

ЛС3.Лівобережна низинна провінція.

ЛС3₁. Північна підпровінція.

ЛС3₂.Південна підпровінція.

ЛС4. Лівобережна висока провінція.

ЛС4₁. Північно-західна підпровінція.

ЛС4₂. Східна підпровінція

С. Степова зона чорноземів звичайних і південних.

СА. Підзона чорноземів звичайних північного степу.

СА1.Південно-західна провінція.

СА2.Дністровсько-Дніпровська провінція.

СА3.Дніпровсько-Донецька провінція.

СА4.Донецька провінція.

СА5.Задонецька провінція.

СБ. Підзона південно-степова чорноземів південних.

СБ1.Придунайська провінція.

СБ2.Азово-Причорноморська провінція.

СБ3.Кримська провінція.

СБ4.Керченська провінція.

СС.Сухо-степова зона темно-каштанових і каштанових грунтів.

СС1.Причорноморська провінція.

СС2.Північно-Кримська провінція.

К. Зона буроземних ґрунтів Українських Карпат.

К_зн. Провінція лучно-буроземних оглеєних ґрунтів Закарпатської низовини.

КП. Зона бурувато-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтів передгірь до 300-500м .

КПЗ. Зона буроземів опідзолених оглеєних закарпатського передгір’я до 125-400 м.

КПЛ. Зона гірсько-лучних буроземів полонин до 1200-1500 м.

КГ. Зона гірсько-лучних буроземів до 500-1500 м.

Кр. Ґрунтові зони Гірського Криму.

КрС. Зона чорноземів передгірського степу.

КрЛС. Зона грунтів передгірського лісостепу.

КрГ. Зона буроземів гірсько-лісових.

КрЯ. Зона гірсько-лучних ґрунтів яйл.

КрП. Зона коричневих ґрунтів південного схилу головного гірського хребта.

Основні таксономічні одиниці сучасної класифікації ґрунтів

Основною таксономічною одиницею сучасної класифікації ґрунтів є генетичний ґрунтовий тип. До одного типу відносять ґрунти, що розвиваються в однотипних біологічних, кліматичних і гідрологічних умовах на певній групі ґрунтоутворюючих порід і характеризуються ярким проявом основного процесу ґрунтоутворення при можливому поєднанні з іншими процесами. Характерні риси ґрунтового типу визначаються: 1 - однотипністю надходження органічних речовин, процесів їх перетворення і розкладу; 2 - однотипним комплексом процесів розкладу мінеральної маси і синтезу мінеральних і органо-мінеральних новоутворень; 3 – однотипним характером міграції і акумуляції речовин; 4 – однотипною будовою ґрунтового профілю; 5 - однотипністю ґрунтових режимів; 6 – однотипною спрямованістю заходів щодо підвищення і відтворення родючості ґрунтів.

Підтипи ґрунтів виділяють в межах типів. Це групи ґрунтів, які якісно відрізняються за проявом основного процесу ґрунтоутворення і процесу, що накладається і є перехідними ступенями між типами. При виділенні підтипів враховують процеси, пов’язані як з підзональною, та і з фаціальною зміною природних умов.

Роди ґрунтів виділяють в межах підтипу, а їх якісні генетичні особливості визначаються впливом комплексу місцевих умов: складом ґрунтоутворюючих порід, хімізмом ґрунтових вод і т.д.

Види ґрунтів виділяють в межах роду, і відрізняються вони за ступенем розвитку ґрунтоутворюючих процесів (ступінь опідзолення, глибина і ступінь гумусованості, ступінь засоленості і т.д.).

Різновиди (відміни) ґрунтів визначаються за гранулометричним складом верхніх ґрунтових горизонтів і ґрунтоутворюючих порід.

Розряди ґрунтів обумовлені генетичними властивостями ґрунтоутворюючих порід (моренні, алювіальні і т.д.).

Повна назва ґрунту починається з назви типу, далі ідуть підтип, рід, вид, різновид (відміна), розряд. Наприклад, чорнозем (тип), звичайний (підтип), солонцюватий (рід), середньогумусний середньопотужний (видові терміни), середньосуглинковий (різновид), на лесовидному середньому суглинку (розряд).