
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
14.4. Хвильові електродвигуни
В приводах виконавчих механізмів різних типів застосовуються редуктори з хвильовими передачами. Вони забезпечують велике передаточне відношення (до 100 на один ступінь) при відносно малій масі й габаритах, підвищену кінематичну точність, високий ККД, довговічність та надійність механізму. За допомогою таких редукторів можлива передача механічного обертання в герметичну порожнину через перегородку.
Внаслідок цих переваг хвильові передачі застосовуються в приводах як загальнопромислового, так і спеціального призначення.
Різні хвильові передачі відрізняються одна від одної видом зачеплення, числом хвиль деформації гнучкого елемента, конструктивним виконанням та типом генератора механічних хвиль.
Перспективне використання хвильових передач з електромагнітним генератором хвиль. В такій передачі відсутні конструктивні елементи, які швидко обертаються й високошвидкісні підшипники, що дозволяє покращити динамічні характеристики привода та розширити області застосування хвильових передач.
Швидкодія виконавчого механізму з хвильовою передачею сумірна з швидкодією гідродвигуна.
Хвильова передача з електромагнітним генератором механічних хвиль (рис. 14.8,а)складається зі статора з розподіленою двополюсною m-фазною обмоткою, в розточці якого розташований тонкостінний феромагнітний стакан-ротор.
а) б)
Рис. 14.8. Хвильовий електродвигун
Під дією сил магнітного поля ротор деформується (рис. 14.8,б) й набуває у перерізі еліпсоїдної форми, велика вісь якої переміщується синхронно з полем. Крім того, ротор обертається навколо своєї осі з редукованою швидкістю. Величина редукції визначається різницею довжин кола розточки статора й периметра ротора. Повільне обертання ротора навколо своєї осі за допомогою кінематичної ланки передається на вихідний вал.
Уперше така конструкція електромеханічного пристрою була запропонована А.І. Москвітіним.
За принципом дії така передача є синхронним (або хвильовим) електродвигуном (ХД). Хвильовий електродвигун характеризується таким.
Великий обертовий момент при відносно малій масі.
Великий момент самогальмування й практична відсутність вибігу й самоходу.
Здатність до частих пусків та реверсів.
Можливість використання у кроковому режимі.
В машині відсутні вібрації.
Недоліком є необхідність забезпечення еластичності ротора у поєднанні з потрібною товщиною магнітопровода, що створює значні конструктивні й технологічні труднощі. Число хвиль деформації ротора:
u=2р,
де р – число пар полюсів обмотки якоря.
У зв’язку із зубчастим зачепленням ротора зі статором синхронно з полем обертається не ротор, а хвиля деформації гнучкого ротора. Відбувається зміна провідності робочого зазору. Тому виникає синхронний реактивний момент, який намагається утримати ротор в такому положенні, щоб магнітна провідність зазору була максимальною. При цьому швидкість обертання ротора
, (14.12)
де Z1, Z2 – відповідно числа зубців зачеплення статора й ротора.
Якщо Z1>Z2, то вихідний вал обертається в бік, протилежний до напряму обертання поля.
Якщо гнучкий елемент пов’язаний зі статором зубчастим зачепленням, а ротор нерухомий, але піддається хвильовій деформації, то
.
(14.13)
В оберненій конструкції ХД ротор обертається узгоджено з полем. В цьому випадку магнітопровід може виконуватись не шихтованим, оскільки асинхронний момент діє узгоджено з синхронним.
Підвищення енергетичних показників можливо досягти, якщо використати уніполярне підмагнічування. В даному випадку число хвиль u=2р. Звичайно u=2.