
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
В якості виконавчих досить часто використовують двофазні асинхронні двигуни. Вони мають на статорі дві обмотки, зсунуті у просторі: збудження З, яка знаходиться постійно під напругою, та керування К. Ротор порожнистий або короткозамкнений ( рис. 11.1, а).
а)
б)
Рис. 11.1. Схема вмикання (а) та магнітні поля (б) двофазного асинхронного двигуна
Обертове
магнітне поле створюється взаємодією
МРС
та
за
наявністю просторового та часового
зсуву між ними й рівності їх амплітудних
значень. Порушення будь-якої з цих умов
призводить до еліптичного поля, тобто,
кінець вектора магнітного потоку Ф при
обертанні описує не коло, а еліпс
(рис.11.1, б). При цьому потік та обертаючий
момент змінні. Тому еліптичне поле
створює менший середній за оберт момент
,
ніж колове.
Розкладаючи
еліптичне поле на пряму та зворотну
складові, приходимо до висновку, що
пряме поле створює обертовий момент
,
а зворотне – гальмівний
.
Зі збільшенням еліптичності зростає
магнітний потік
та момент
.
Зменшення результуючого моменту
призводить до зменшення швидкості
обертання ротора.
Рис. 11.2. Застосування методу симетричних складових при регулюванні кута між векторами напруг
Якщо
кут між векторами ЕРС β=0 ( рис.11.2), або
просторовий кут γ=0 (рис. 11.1), або
=0
чи
=0,
поле стає пульсуючим,
=0,
кутова швидкість обертання ротора ω=0.
Для пульсуючого поля
.
Якщо поле колове, то напруга керування, зведена до обмотки збудження:
,
де коефіцієнт трансформації
(11.1)
-
числа витків збудження та керування
відповідно
-
обмоткові коефіцієнти обмоток збудження
та керування.
При
γ=90º від асиметрії МРС можливо перейти
до асиметрії напруг
та
.
Якщо поле еліптичне, то при складанні
рівняння для електромагнітного моменту
можливо скористатись методом симетричних
складових стосовно двофазних систем.
В цьому випадку можна використати метод
розрахунку асинхронних двигунів,
розроблений у загальному курсі електричних
машин.
За
цим методом несиметрична двофазна
система векторів
та
(рис.
11.2) розкладається на дві симетричні
системи, кожна з яких складається з
векторів, однакових за величиною та
зсунутих між собою на кут 90 º. Система
векторів прямої послідовності
має таке ж чергування фаз, що й початкова
система. Вектори зворотної послідовності
мають протилежне чергування фаз. Цьому
відповідає система рівнянь
(11.2)
З системи рівнянь (11.2) визначаємо:
(11.3)
(11.4)
11.2. Конструктивна будова асинхронних виконавчих двигунів
З вимог, яким повинен відповідати виконавчий двигун, витікає, що, стосовно асинхронних виконавчих двигунів, не тільки відсутність самоходу, але й забезпечення широкого стійкого регулювання швидкості й лінійності механічних характеристик, пов'язані зі збільшенням активного опору ротора. Ця вимога може бути здійснена двома шляхами. По-перше, можливо застосувати звичайний короткозамкнений ротор, складений з листової сталі, який має обмотку у вигляді білячої клітки, якщо стрижні й кільця клітки виконати з матеріалу з підвищеним активним опором (латунь, бронза). Конструкція такого двигуна не відрізняється від конструкції нормальної асинхронної машини.
У зв'язку з підвищеним активним опором ротора значно збільшуються електричні втрати й зменшується корисна електрична потужність двигуна. Тому номінальна потужність асинхронних виконавчих двигунів у 2-3 рази менша, ніж звичайних короткозамкнених двигунів з такими ж габаритами.
Недоліком виконавчих двигунів з ротором у вигляді білячої клітки є порівняно велика електромеханічна стала часу у зв'язку з великим моментом інерції ротора. Це зменшує швидкість виконавчого двигуна.
Іншим рішенням задачі є виконання ротора 1 у вигляді тонкостінного порожнистого циліндра (стакана) (рис. 11.3), виготовленого з немагнітного матеріалу, звичайно – алюмінію або бронзи.
Рис. 11.3. Конструктивна схема виконавчого асинхронного двигуна з порожнистим ротором
Звичайно
товщина стінок стакана Δ=0.3 – 0.8мм, а дна
мм.
Повітряні зазори між циліндром та двома
статорами 2;3 становлять
мм
, тому загальний немагнітний зазор у
двигуні
мм.
Порожнистий ротор має малий момент інерції, що забезпечує велику швидкодію двигуна.
При протіканні струму по двофазній обмотці статора створюється обертове магнітне поле, і в роторі наводяться вихрові струми, які взаємодіють з обертовим полем і створюють обертаючий момент.
У двигунах з потужністю меншою, ніж 1.5 Вт, обмотки керування і збудження досить часто розміщують у пазах внутрішнього статора 3. Тоді зовнішній статор без пазів і слугує лише для зменшення магнітного опору. Цим полегшується процес вкладання обмоток в пази і дещо збільшується обертаючий момент, але зростає діаметр ротора, що призводить до зростання моменту інерції. Для усунення цього недоліку одну обмотку розташовують на внутрішньому, а іншу – на зовнішньому статорі.
У
зв'язку з великим немагнітним зазором
ці двигуни мають значний намагнічуючий
струм (0.8-0.9від
)
та cos φ = 0.4-0.5. cos φ дещо підвищується при
наявності конденсатора в обмотці
збудження, але великий намагнічуючий
струм зменшує ККД до 10-40%. Це призводить
до збільшення габаритів та маси двигунів
з порожнистим немагнітним ротором у
2-4 рази в порівнянні з асинхронним
двигуном звичайного виконання. Для
зменшення габаритів і маси їх проектують
на робочі частоти 330-1000 Гц . Порожнистий
немагнітний ротор виконавчого асинхронного
двигуна має малий індуктивний опір
.
Це значно підвищує лінійність механічних
та регулювальних характеристик двигуна.
Перевагою цих двигунів є плавність та безшумність ходу у зв'язку з відсутністю пазів на роторі.
Конструкція
двигуна з порожнистим ротором може бути
ще більше спрощена, якщо виконати ротор
з феромагнітного матеріалу. Такий двигун
не має внутрішнього статора. Тому
повітряний зазор буде таким, як у двигунів
зі звичайним ротором. При високих
частотах живлячої напруги проникнення
електромагнітного поля в глибину ротора
мале, внаслідок чого опір ротора
буде значним і характеристики двигуна
наближаються до лінійних. Щоб матеріал
ротора не насичувався й активний опір
його не був дуже великий, порожнистий
стакан виконують зі стінками більшої
товщини. Це призводить до збільшення
моменту інерції і зменшення пускового
моменту у порівнянні з порожнистим
немагнітним ротором, тобто значно
зменшується швидкодія (у 10-20 разів).
Заходом до деякого збільшення пускового моменту є обміднення сталевого ротора шаром у 0,05-0,1мм. В цьому разі до контурів по сталі ротора додаються контури по мідному покриттю. Активний опір ротора зменшується, а потужність і момент зростають. При покритті шаром міді бічної поверхні ротора погіршується лінійність характеристик і виникають великі поверхневі втрати, викликані зубцевими пульсаціями магнітного потоку, що призводить до різкого перегріву машини. Тому іноді обміднюють тільки торці ротора. При нерівномірному повітряному зазорі (осідання підшипників в процесі експлуатації) двигуна з порожнистим сталевим ротором виникає однобічне магнітне притягання, а іноді – залипання. У двигунів з порожнистим немагнітним ротором цього недоліку немає.
Асинхронні двигуни з порожнистим ротором виготовляються з потужностями у межах від часток вата до кількох сотень ват. Двигуни з порожнистим сталевим ротором менше розповсюджені, ніж з короткозамкненим немагнітним.
Для машин малих габаритів (менше від 6см) керовані двигуни з ротором у вигляді білячої клітки зі своїми робочими характеристиками кращі від двигунів з порожнистим немагнітним ротором. Тому ці двигуни широко розповсюджені в малопотужному електроприводі.
Двофазні керовані двигуни з ротором у вигляді білячої клітки виконують у таких модифікаціях: звичайне виконання, з електромагнітним або інерційним демпфером, з демпфуючим тахогенератором. Всі ці машини виконуються з убудованими механічними редукторами.
На
статорі двофазного двигуна розташовується
обмотка. У практиці застосовують два
типи обмоток: розділену та місткову. У
першому випадку ланцюги збудження та
керування електрично не пов'язані й на
статорі розташовані дві незалежні одна
від одної обмотки, які мають у загальному
випадку різні числа витків та різні
струми, які через них проходять. Кожна
з обмоток займає половину всіх пазів
статора. В машинах самої малої потужності
одна з обмоток розташована в 1/3 пазів.
Обмотка може бути двошаровою (
Вт)
або двошаровою зі скороченим кроком
(
Вт).
В останньому випадку зменшується вміст
вищих гармонічних у кривій магнітного
поля.
Великою перевагою розділеної обмотки є можливість здійснення будь-якого коефіцієнта трансформації.
Рис. 11.4. Місткова обмотка двофазного виконавчого двигуна
Рідше застосовується інший тип обмотки – місткова (рис. 11.4), у якої обидва ланцюги електрично пов'язані між собою. Таким чином, по тих самих провідниках проходять обидва струми одночасно: збудження й керування.