- •Лекція 10. Фізіологія органів травлення Травна система
- •Склад слини, її роль в травленні.
- •Функції шлунка
- •Регуляція секреторної діяльності шлунка.
- •Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.
- •Жовч, склад. Види жовчі.
- •Види жовчі:
- •Склад жовчі.
- •Травлення в тонкій кишці.
- •Склад і властивості кишкового соку.
- •Регуляція секреції кишкового соку:
- •Поняття про порожнинне та пристінкове травлення:
- •Моторика тонкого кишечнику.
- •2.Нейрогенні скорочення.
- •Моторика товстого кишечнику.
- •Всмоктування в травному каналі.
- •Механізм всмоктування глюкози:
- •Механізм всмоктування білків:
- •Механізм всмоктування води:
Моторика товстого кишечнику.
Рух хімусу в товстому кишечнику відносно повільний: якщо їжа проходить ШКТ за 2-3 доби, то в товстій кишки знаходиться 1,5- 2 доби.рухи товстого кишечнику:
перистальтичні рухи,хвилі повільно йдуть по кишечнику і не мають великого значення в проштовхуванні вмісту.
мас – скорочення, це сильні перистальтичні рухи, 3 – 4 рази в добу вони сприяють проштовхуванню хімуса по значній частині кишечнику. Ці рухи пов’язані із шлунково – ободовим рефлексом, виникають після їжі.
Антиперестальтичні рухи.
Посилюють рухову активність кишечнику : хімічні і механічні подразники, целюлоза, не переварена їжа.
Завдяки методиці В.Л.Губаря (хірургічне ізолювання частин кишечнику) довело, що моторна функція збуджується переважно за рахунок механічних подразнень слизової оболонки.
В товстій кишці хімус затримується 1,5 – 2 доби і за цей час відбувається :
1. Мікробна флора розщеплює клітковину, 50%її перетравлюється ферментами і всмоктується.
2. Відбуваються процеси гниття білків, бродіння вуглеводів.
3.Всмоктується вода, мінеральні солі переважно в дистальних відділах, залишки згущуються і утворюється кал.
Склад калу:
За добу утворюється 100 – 200 гр калу, який складається :
75 – 80% води;
клітковини, не переварених речовин;
10 – 15 % неорганічних речовин, мінеральних солей, слизу, злущеного епітелію,
колір зумовлений пігментом стеркобіліном, який утворюється з жовчних пігментів.
Запах зумовлений – наявністю сірководню, органічних кислот, індола, скатола.
Кал містить велику кількість бактерій 30 – 50%, за добу виділяється 480 млрд бактерій.
При порушенні травлення, засвоєння поживних речовин, кількість білків, жирів, вуглеводів в калі збільшується.
Вивчення складу калу мало велике значення при діагностиці кишкових інфекцій, виразкових і запальних процесів, порушення функцій печінки, підшлункової залози, інвазій кишковими паразитами.
Акт дефекації – це безумовний рефлекс, центр його знаходиться в спинному мозку, функції його регулюються вище розташованими відділами ЦНС.
Виникає акт дефекацій внаслідок розтягування прямої кишки каловими масами, коли тиск підвищується до 40 – 50 мм вод. ст.. і відбувається подразнення механорецепторів прямої кишки.
Рефлекторна дуга:
подразнення рецепторів прямої кишки;
імпульси по соромітному та тазовим нервам йдуть до центру дефекації, (спинний мозок, попереково - крижовий відділ);
еферентні імпульси поступають до сфінктерів їх два: внутрішній і зовнішній.
Сфінктери прямої кишки знаходяться в стані тонічного скорочення. Внутрішній інервується вегетативною нервовою системою, а зовнішній – соматичною нервовою системою, тазовими нервами, довільний
Вольовий вплив йде від кори головного мозку, вольове стримання приводить до збільшенню порогу збудження, тому для виникнення рефлексу повинно бути більше наповнення прямої кишки. Часте подавлення дефекації може призвести до функційних запорів.
Довільний контроль над центром дефекації з боку головного мозку встановлюється у дитини до 2 – х років.
