Склад слини, її роль в травленні.

Слина виділяється великими і дрібними залозами:

І. Трьома парами великих слинних залоз:

1. Привушні (серозні) не має муцину;

2. Підщелепні (змішані);

3. Під’язикові ( слизові);.

ІІ. Власними залозами слизової оболонки (губні, щічні, піднебінні, язикові,тощо):

1. Серозні (на бокових поверхнях язика);

2.Слизові (корінь язика);

3.Змішані.

Слина – змішаний секрет всіх слинних залоз, реакція нейтральна або слабо лужна.

Склад слини різних слинних залоз неоднаковий (привушні – серозна – найрідкіша, під’язикові – слизова – найгустіша). Змішана слина має 99,4 – 99,5% води, решта – органічні та неорганічні речовини, які забезпечують оптимум рН для дії ферментів.

Склад слини:

1. вода 99,4 – 99,5%

2. Ферменти,муцин.

3. Неорганічні речовини – солі, Са, К.

4. Продукти обміну – сечовина, сечова кислота; речовини, що надійшли в організм – лікарські речовини, алкоголь, тощо.

Значення слини.

1. Слина розчиняє речовини, що діють на смакові рецептори, зволожує ротову порожнину, змочує їжу, формує та покриває харчову грудку, сприяє ковтанню;

2. Розпочинає гідроліз вуглеводів (амілаза найбільш активна при рН 6,9 й розщеплює крохмаль до дисахаридів , мальтаза розщеплює мальтозу до глюкози – тому, якщо потримати довго в роті ломтик чорного хліба, відчувається солодкий присмак);

3. Захисна функція полягає в тому, що в слині містяться бактерицидні речовини (лізоцим, імуноглобуліни, тому собака зализує рани), вони сприяють заживленню мікротравм рота, попереджають розвиток карієсу;

4. При надходженні разом з харчовою грудкою в шлунок, амілази продовжують травлення вуглеводів в середині грудки. Слина частково нейтралізує кислотність шлункового соку. Дія ферментів слини продовжується в шлунку 20 – 30 хвилин.

Для дослідження слини у тварин вирізають слизову разом з протоком привушної залози й виводять її на зовнішню поверхню щоки. Коли рана загоїться, з цього протоку буде капати слина. Через цей свищ (фістула) збирають слину й досліджують її якість та склад при дії різних подразників.

У людини слину збирають за допомогою капсули Красногорського. Її прикріплюють всередині щоки, де відкривається проток та збирають слину.

Механізм утворення слини.

У людини слина утворюється постійно, на протязі доби. Це пояснюється актом мови, при « сухій» ротовій порожнині мова ускладнюється. Привушні і підщелепні залози виділяють слину при умові їх подразнення.

Утворюється слина в часточках (ацинусах) слинних залоз.

Утворення поділяється на 2 стадії:

1. Утворення первинної слини, яка за складом нагадує плазму крові,

2. Утворення вторинної слини. Вторинна слина відрізняється від первинної вмістом йонів ,Na⁺ i Cl^- стало менше в 7 – 10 разів, К⁺ і НСО₃ більше в 1 – 3 рази, вторинна слина містить ферменти та інші речовини.

Для утворення слини необхідною умовою є збільшення кровотоку, під час вживання їжі кровоток у слинних залозах зростає в 5 разів

Регуляція слиновиділення.

Основну роль у слиновиділенні має нервова система, залози мають подвійну інервацію:

симпатичну і парасимпатичну.

• .

У людей слина виділяється постійно, при відсутності стимуляції слинні залози секретують слину зі швидкістю 0,5 мл/хв.. при появі нюхового подразника секреція збільшується в 2 рази, при жуванні в 2,5 рази, при дії лимонної кислоти до 7,4 мл/хв., всього 1,5 – 2 л за добу

Рефлекторне виділення слини

Умовнорефлекторна регуляція

Безумовнорефлекторна регуляція

При дії умовних подразників (запах, вид, думка про їжу). Слина виділяється до надходження їжі в рот.

Подразнення рецепторів.

Збудження по аферентним волокнам по V, VII, IX, Xч/м нервів. передається в центр

Нервовий центр слиновиділення міститься в довгастому мозку.

З нервового центру по еферентним(сим пат, парасимпат) волокнам цих нервів імпульси надходять до залози.

.