Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЯ 8 Фізіологія серцево-судинної системи.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
282.1 Кб
Скачать

Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.

Артеріальний тиск – тиск крові в артеріальних судинах. Його види:

1) Систолічний – максимальний тиск під час систоли. Його нормальна величина у дорослої людини під час систоли в стані спокою становить 100 – 140 мм рт. ст., відображає стан міокарду лівого шлуночка;

2) Діастолічний – мінімальний тиск під час діастоли. Його величина становить 60 – 90 мм рт. ст., відображає ступінь тонусу артеріальних стінок. Таким чином, протягом серцевого циклу тиск коливається між максимальним і мінімальним. З віком систолічний і діастолічний тиск змінюється:

  • у немовлят він становить – 90/55 мм рт. ст.

  • у людей похилого віку – 150/90 мм рт. ст.

  • легенева циркуляція характеризується низьким тиском 10/25 мм рт. ст.

3) Пульсовий тиск це різниця між систолічним та діастолічним артеріальним тиском.В середньому він дорівнює 60 – 90 мм рт. ст.

ПТ залежить від систолічного об’єму і еластичності артеріальної стінки.

У людей похилого віку, коли стінки потовщені внаслідок атеросклерозу і втратили здатність розтягуватись під час систоли і стискуватись під час діастоли пульсовий тиск може досягати 100 мм рт. ст.

4)Середній артеріальний тиск дорівнює сумі діастолічного тиску + 1/3 пульсового тиску.

В умовах спокою у молодої людини дорівнює 90 – 100 мл рт. ст.

Фактори, що визначають величину артеріального тиску:

1. ХОК (нагнітальна функція) лівого серця – більше впливає на рівень систолічного тиску;

2. ЗПО – більше впливає на рівень діастолічного тиску

3. ОЦК – впливає в однаковою мірою на систолічний та діастолічний тиски;

4. Еластичність стінок крупних артеріальних судин (судин компресійної камери) – більше впливає на рівень систолічного тиску.

А/Т залежить:

  • від статі, віку, від маси тіла

  • при тривалому курінні А/тиск зростає на 10 – 20 мм рт. ст.

  • при емоційному стресі підвищується А/Т,

  • при м’язовій роботі підвищується А/Т, що забезпечує кровопостачання м’язів

  • у спортсменів А/Т підвищується до 200 мм рт. ст.

Вимірювання А/Т:

I . Прямий метод – це вимірювання під час експериментів на тваринах шляхом введення канюлі в судини і з’єднання їх з манометром.

Прямим методом у людини вимірюють А/Т під час операцій на серці.

ІІ. Непрямій метод вимірювання А/Т за допомогою метода Короткова. Аускультативний метод ґрунтується на вислухуванні звуків, що виникають при стисненні судини манжеткою і порушенні внаслідок цього, руху крові у звуженій ділянці артерії.

Артеріальний пульс, основні параметри

Під час кожної систоли лівий шлуночок викладає в аорту ~ 70 мл крові, яка розтягує стінки аорти.

Під час діастоли пружні стінки аорти повертаються до попереднього стану, таким чином

артеріальний пульс – це механічні коливання стінки артеріальних судин, що зумовлені вигнанням крові із шлуночків. Пульсові коливання відображають як стан судинної стінки артеріальних судин (передусім) так і насосну функцію серця. Пульс пов’язаний з рухом судинної стінки, а не крові в судині. Так, наприклад, виникає рух гумового джгута, якщо смикнути його за один кінець.

Пульсова хвиля поширюється по артеріям з великою швидкістю – 9 м/сек., а потім слабшає і закінчується в капілярній стінці.

Артеріальний пульс можна досліджувати як пальпаторно так і графічно. Метод реєстрації артеріального пульсу називається сфігмографією, а зареєстрована крива – називається сфігмограмою.

Вона виглядає так і має:

1. Анакрота – це підйом кривої, що виникає на початку вигнання, коли тиск в артеріях підвищується, кров розтягує аорту;

2. Катакрота – спуск кривої, що спостерігається при зниженні тиску, під час діастоли;

3. Дикротичний підйом – він спостерігається при ударі крові об зачинені напівмісяцеві клапани і реактивного повернення цієї порції крові в аорту. Так формується інцізура, точка f котрої відповідає закриттю напівмісяцевих клапанів.

За пульсом оцінюють: ЧСС, ритмічність серцевих скорочень, амплітуду пульсових коливань, швидкість наростання пульсу, напруження (силу, котру треба прикласти, щоб припинити пульсові коливання).

Пальпаторно можна виявити пульсацію будь – якої артерії, яка лежить поверхнево: скронева, пахвина, загальна сонна.

Визначають пульс найчастіше на променевій артерії.

Пальпаторно визначають такі властивості артеріального пульсу:

  1. Чистота пульсу – це кількість коливань стінки артерій за 1 хвилину, вона співпадає з частотою серцевих скорочень.

В стані спокою у дорослої людини 60 – 80 ударів.

  1. Ритм пульсу, визначають за тривалістю інтервалів між сусідніми коливаннями .

Якщо ці інтервали однакові – це ритмічний пульс, якщо ні – пульс аритмічний.

  1. Напруженість пульсу відтворює артеріальний тиск, визначається тією силою, яку необхідно прикласти до артерії, щоб зупинити пульсову хвилю.