Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЯ 8 Фізіологія серцево-судинної системи.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
282.1 Кб
Скачать

10. Кровообіг плоду;

11. Фізіологія лімфатичної системи:

- склад лімфи;

- механізм лімфоутворення;

- рух лімфи;

- значення лімфатичної системи.

Основи гемодінамики.

Кровоносна система людини – це, система замкнутих судин, в середині яких безперервно циркулює кров в результаті скорочень серця.

Рух крові здійснюється по законам гідродинаміки (гемодинаміка – вивчає механізми руху крові в серцево – судинній системі)

Артеріальний відділ судинного руху розподіляє кров, яку виштовхує серце, між органами.

Венозний відділ – повертає цю кров в серце.

У фізіології користуються функціональною схемою кровообігу, де єдиний орган – серце представлений у вигляді двох насосів – лівого та правого серця. При такому підході видно, що кровоносна система є замкнутою системою, в яку послідовно входять два насоси, судини легень і паралельно – судини решти областей. Насоси включаються там, де тиск знижений до нуля; послідовне включення судин легень пов’язане із особливостями кровообігу в них; паралельне включення решти судин забезпечує:

- зниження загального периферичного тиску;

- можливість перерозподілу крові між регіонами;

- однакові умови кровопостачання всіх тканин.

В кожний орган повинно поступати стільки крові, щоб забезпечити трофіку і функцію органу.

Об’єм крові, що знаходиться в судинах, значно більша, ніж об’єм судин, тому виникає тиск крові на стінку – це кров’яний тиск. Початковий тиск створюється роботою серця.

Величина тиску, залежить від ємності судини, об’єму крові в ній і опору кровотоку.

Отже, рушійною силою кровотоку в системі служить різниця тисків між різними відділами судинного русла: кров тече від області високого тиску в область низького тиску.

Тобто, рушійна сила (різниця тиску) проштовхує кров по судинам і повертає її до серця. Найвищий тиск в судинах, які відходять від серця, а найменший в венах, які впадають в серце.

Рухові крові протидіє гідродинамічний опір, що виникає внаслідок внутрішнього тертя між шарами крові, плазми, стінками судин, тобто судина протидіє крові, що рухається, і на подолання цього опору витрачається енергія серця.

Опір в судині залежить від діаметру судини, в’язкості і типу течії рідини.

Гідродинамічний опір всієї судинної системи називається загальний периферичний опір (ЗПО); Сама велика частина у ЗПО:

- артеріол – 50%;

- капіляри – 25%.

При збільшенні опору в артеріолах, відтік крові з артерій зменшується, тому тиск в них підвищується.

Зниження тонусу артеріол призводить до зменшення тиску в артеріях.

Тобто, головним регулятором рівня А/Т є зміна просвіту артеріол.

Показником гемодінаміки є лінійна швидкість кровотоку – це швидкість руху частинок крові уздовж судині. Цей гемодинамічний показник залежить від площі поперечного перерізу судин: чим більша площа перерізу, тим менша швидкість:

- в аорті – швидкість – 0,5 м/сек.;

- в артеріях – 0,2 м/сек.;

- капілярах – 0,5мм/сек.;

- венах – 0,25 м/сек.

Об’ємна швидкість – це кількість крові, яка протікає через кожній відділ судинного русла за одиницю часу, тобто вона завжди одинакова за 1 хвилину:

Ця кількість крові називається хвилинним об’ємом крові.

У судинах мозку – 750 мл/хв.;

Нирок – 1200 мл/хв. І здійснюється залежно від функціонального стану.

Величина кровотоку в органах різна:

Час, протягом якого кров проходить мале і велике коло кровообігу, називається швидкість кровотоку. Час повного кровотоку, при частоті серцевих скорочень 60 – 80 (27 систол), складає 20 -23 сек.

- мале коло ~ 4 – 5 сек;

- велике ~ 22 сек.

Кров’яний тиск – це тиск крові на стінки кровоносних судин.

Величина кров’яного тиску залежить від

  • частоти і сили серцевих скорочень;

  • величини периферичного опору, тобто тонусу стінок судин, особливо артеріол, капілярів;

  • об’єму циркулюючої крові.

Розрізняють тиск:

  • артеріальний;

  • венозний;

  • капілярний;

Тиск крові в різних ділянках судинної системи поступово знижується, починаючи від аорти до нижньої порожнистої вени (аорта – 100 мм. рт. ст., крупні та середні артерії – 80, артеріоли – 50, капіляри – 15, нижня порожниста вена – 0). Загальне зниження тиску на ділянці аорта – нижня порожниста вена складає 100 мм. рт. ст. тому відсотковий внесок різних судин у зниження тиску чисельно рівний падінню тиску на їх рівні. Оскільки зниження тиску на рівні артеріол найбільше, їх називають судинами опору.

Артеріоли мають більший діаметр, ніж капіляри, але їх сумарний опір більший, через дуже велику кількість паралельно з’єднаних капілярів, на які розпадаються артеріоли.