- •Фізіологія серцево-судинної системи, механізм її регуляції. Особливості регіонарного кровообігу.
- •Загальна характеристика системи кровообігу.
- •Будова серцевого м’яза.
- •Фізіологічні властивості міокарда. Автоматія. Провідна система
- •Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль
- •Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю
- •Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль
- •Періоди рефрактерності під час розвитку пд типових кардіоміоцитів, їх значення
- •Сегментів, інтервалів екг
- •1. Період напруження (0,08 с):
- •2. Період вигнання (0,25 с):
- •10. Кровообіг плоду;
- •11. Фізіологія лімфатичної системи:
- •Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
- •Артеріальний пульс, основні параметри
- •Класифікація кровоносних судин.
- •Фізіологічна характеристика судин. Капіляри.
- •Причини руху крові по венам
- •Механізм формування судинного тонусу
- •Іннервація судин
- •Нервова регуляція судинного тонусу
- •Гуморальна регуляція тонусу судини.
- •Підвищення тонусу пв ресорного відділу гдц зумовлює:
- •Особливості коронарного кровообігу
- •Особливості мозкового кровообігу
- •Фізіологічні особливості кровопостачання головного мозку.
- •Особливості легеневого кровообігу його регуляція.
- •Особливості кровообігу в печінці
- •Кровообіг в нирках
- •Особливості кровообігу плоду.
- •Фізіологія лімфатичної системи
- •Склад лімфи.
- •Механізми лімфоутворення. Рух лімфи посудинах.
- •Значення лімфатичної системи
- •Основи гемодінаміки.
- •Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
- •Артеріальний пульс, основні параметри
- •Класифікація кровоносних судин.
- •Фізіологічна характеристика судин. Капіляри.
- •Причини руху крові по венам
- •Нервова регуляція судинного тонусу
- •Гуморальна регуляція тонусу судини.
- •Особливості коронарного кровообігу
- •Особливості мозкового кровообігу
- •Фізіологічні особливості кровопостачання головного мозку.
- •Фізіологічні особливості легеневого кровообігу .
- •Особливості кровообігу в печінці
- •Фізіологія лімфатичної системи.
- •Склад лімфи.
- •Механізми лімфоутворення. Рух лімфи по судинах.
Будова серцевого м’яза.
Міокард – це серцевий м’яз, який складається із серцевої м’язової тканини. Міокард передсердь має 2 шари, а шлуночків – 3 шари. Міокард шлуночків товстіший ніж міокардпередсердь, а міокард лівого шлуночка товстіший правого.
Міокард передсердь і шлуночків – це різні м’язи, скорочуються вони незалежно один від одного.
Структурною одиницею міокарда є кардіоміоцит. Між сусідніми кардіоміоцитами є вставні диски (нексуси), які приймають участь в передачі збудження від клітини до клітини, тому утворюється функціональний синцитій.
Є два види кардіоміоцитів:
1. типові кардіоміоцити Т – КМЦ;
2. атипові кардіоміоцити провідної системи А – КМЦ.
Збудливість серцевого м’яза
Кардіоміоцит відрізняються від скелетних м’язів параметрами своєї збудливості:
- більший поріг подразливості;
- більш тривалий латентний період;
- більш тривалий рефрактерний період;
- міокард на подразнення відповідає максимальним скороченням, це закон «все або нічого».
В стані спокою мембрана кардіоміоцитів заряджена до - 90 мВ.
Фізіологічні властивості міокарда. Автоматія. Провідна система
Фізіологічні властивості міокарда:
- автоматія, властива А – КМЦ;
- збудливість;
- провідність;
- скоротливість, властива Т – КМЦ.
Автоматія – здатність збуджуватися ( генерувати ПД) без дії зовнішнього подразника (інакше – здатність до самозбудження). Ця здатність є у структурах серця, побудованих з атипових кардіоміоцитів, а саме, в провідній системі серця, яка представлена:
Пазухово – передсердний вузол (синоатріальний);
Передсердно – шлуночковий вузол ( атріовентрикулярний);
Передсердно – шлуночків пучок або пучок Гіса;
Ніжки пучка Гіса ( права та ліва);
Волокна Пуркіньє.
Ці елементи провідної системи серця носять назву центрів автоматії й мають певний порядок. Наприклад, пазухово – передсердний вузол – центр першого порядку, передсердно – шлуночковий – другого і т.д.
Найчастіше імпульси генерує пазухово-передсердний вузол – від 50-60 імп/хв і більше.
Передсердно-шлуночковий вузол генерує ПД з меншою частотою – 30-40 імп/хв.
Пучок Гіса – 20-30 імп/хв і т.д.
Таким чином, всі волокна провідної системи мають здатність до автоматії, але лише СА вузол є водієм ритму.
Наявність центрів автоматії робить роботу серця надійною – якщо з роботи виключається пазухово-передсердний вузол, як водій ритму серця, то його функції бере на себе центр автоматії другого порядку, тобто передсердно-шлуночковий вузол.
Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль
А – КМЦ вузла СА спонтанно, ритмічно генерують ПД з частотою, яка обумовлює частоту скорочення серця, тобто МПС спонтанно зменшується з 60 мВ до критичного рівня – 45 мВ після чого виникає ПД
Природа автоматії полягає в наявності в А-КМЦ специфічних потенціал-чутливих каналів Na+, K+, Ca2+, Ці канали змінюють свій стан, коли в ході реполяризації мембрани КМЦ (кінець попереднього ПД) мембранний потенціал досягає - 60 mV. При цьому в мембрані А-КМЦ:
3. - відкриваються повільні кальцієві канали – йони кальцію за градієнтом концентрації починають повільно входити в клітини, деполяризація досягає 0 – потенціалу;
2. - відкривається повільні натрієві канали – йони натрію за градієнтом концентрації починають повільно входити в клітини, виникає повільна діастолична деполяризація, продовжується до критичного рівня – 45 мВ;
1. - закриваються калієві канали – зменшується вихід калію з клітини за градієнтом концентрації.
Така зміна стану каналів мембран А-КМЦ веде до переміщення іонів і повільного зменшення мембранного потенціалу (деполяризація мембрани). Ця деполяризація виникає без дії зовнішнього подразника (автоматично), і коли вона досягає критичного рівня (– 45 mV), виникає пік ПД. Ця частина змін в часі мембранного потенціалу клітини, що володіє автоматією, є специфічною для неї і носить назву фази повільної діастолічної деполяризації, або спонтанної деполяризації (предпотенціал).
Фаза - предпотенціал, обумовлює автоматію, проникність для Na+ збільшується, відкриваються Са+ канали вихід К+ припиняється, тому деполяризація досягає Екр – 45 мВ.
Фаза - швидкої деполяризації, деполяризація досягає 0 потенціалу, завдяки входу Са2+.
Фаза - реполяризації, викликана збільшенням виходу К+ із клітини, що призводить до рівня МПД - 60м.
Клітини СА вузла генерують ПД з найбільшою частотою (60 – 100) в порівнянні з латентними водіями ритму.
