Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЯ 8 Фізіологія серцево-судинної системи.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
282.1 Кб
Скачать

Будова серцевого м’яза.

Міокард – це серцевий м’яз, який складається із серцевої м’язової тканини. Міокард передсердь має 2 шари, а шлуночків – 3 шари. Міокард шлуночків товстіший ніж міокардпередсердь, а міокард лівого шлуночка товстіший правого.

Міокард передсердь і шлуночків – це різні м’язи, скорочуються вони незалежно один від одного.

Структурною одиницею міокарда є кардіоміоцит. Між сусідніми кардіоміоцитами є вставні диски (нексуси), які приймають участь в передачі збудження від клітини до клітини, тому утворюється функціональний синцитій.

Є два види кардіоміоцитів:

1. типові кардіоміоцити Т – КМЦ;

2. атипові кардіоміоцити провідної системи А – КМЦ.

Збудливість серцевого м’яза

Кардіоміоцит відрізняються від скелетних м’язів параметрами своєї збудливості:

- більший поріг подразливості;

- більш тривалий латентний період;

- більш тривалий рефрактерний період;

- міокард на подразнення відповідає максимальним скороченням, це закон «все або нічого».

В стані спокою мембрана кардіоміоцитів заряджена до - 90 мВ.

Фізіологічні властивості міокарда. Автоматія. Провідна система

Фізіологічні властивості міокарда:

- автоматія, властива А – КМЦ;

- збудливість;

- провідність;

- скоротливість, властива Т – КМЦ.

Автоматія – здатність збуджуватися ( генерувати ПД) без дії зовнішнього подразника (інакше – здатність до самозбудження). Ця здатність є у структурах серця, побудованих з атипових кардіоміоцитів, а саме, в провідній системі серця, яка представлена:

  1. Пазухово – передсердний вузол (синоатріальний);

  1. Передсердно – шлуночковий вузол ( атріовентрикулярний);

  1. Передсердно – шлуночків пучок або пучок Гіса;

  1. Ніжки пучка Гіса ( права та ліва);

  1. Волокна Пуркіньє.

Ці елементи провідної системи серця носять назву центрів автоматії й мають певний порядок. Наприклад, пазухово – передсердний вузол – центр першого порядку, передсердно – шлуночковий – другого і т.д.

  1. Найчастіше імпульси генерує пазухово-передсердний вузол – від 50-60 імп/хв і більше.

  2. Передсердно-шлуночковий вузол генерує ПД з меншою частотою – 30-40 імп/хв.

  3. Пучок Гіса – 20-30 імп/хв і т.д.

Таким чином, всі волокна провідної системи мають здатність до автоматії, але лише СА вузол є водієм ритму.

Наявність центрів автоматії робить роботу серця надійною – якщо з роботи виключається пазухово-передсердний вузол, як водій ритму серця, то його функції бере на себе центр автоматії другого порядку, тобто передсердно-шлуночковий вузол.

Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль

А – КМЦ вузла СА спонтанно, ритмічно генерують ПД з частотою, яка обумовлює частоту скорочення серця, тобто МПС спонтанно зменшується з 60 мВ до критичного рівня – 45 мВ після чого виникає ПД

Природа автоматії полягає в наявності в А-КМЦ специфічних потенціал-чутливих каналів Na+, K+, Ca2+, Ці канали змінюють свій стан, коли в ході реполяризації мембрани КМЦ (кінець попереднього ПД) мембранний потенціал досягає - 60 mV. При цьому в мембрані А-КМЦ:

3. - відкриваються повільні кальцієві канали – йони кальцію за градієнтом концентрації починають повільно входити в клітини, деполяризація досягає 0 – потенціалу;

2. - відкривається повільні натрієві канали – йони натрію за градієнтом концентрації починають повільно входити в клітини, виникає повільна діастолична деполяризація, продовжується до критичного рівня – 45 мВ;

1. - закриваються калієві канали – зменшується вихід калію з клітини за градієнтом концентрації.

Така зміна стану каналів мембран А-КМЦ веде до переміщення іонів і повільного зменшення мембранного потенціалу (деполяризація мембрани). Ця деполяризація виникає без дії зовнішнього подразника (автоматично), і коли вона досягає критичного рівня (– 45 mV), виникає пік ПД. Ця частина змін в часі мембранного потенціалу клітини, що володіє автоматією, є специфічною для неї і носить назву фази повільної діастолічної деполяризації, або спонтанної деполяризації (предпотенціал).

Фаза - предпотенціал, обумовлює автоматію, проникність для Na+ збільшується, відкриваються Са+ канали вихід К+ припиняється, тому деполяризація досягає Екр – 45 мВ.

Фаза - швидкої деполяризації, деполяризація досягає 0 потенціалу, завдяки входу Са2+.

Фаза - реполяризації, викликана збільшенням виходу К+ із клітини, що призводить до рівня МПД - 60м.

Клітини СА вузла генерують ПД з найбільшою частотою (60 – 100) в порівнянні з латентними водіями ритму.