Значення лімфатичної системи

1.Повернення із тканиної рідини в кров білків, води, електролітів. За добу лімфа повертає в кровоток 100 г білка

2.Участь в транспорті поживних речовин. Транспортує продукти, які всмоктуються в ШКТ: жири із кишечника.

3.Захисна роль. Транспортує із тканин метаболіти, фрагменти клітин, інородні частинки мікроорганізми, чужородні частинки (пил) щілини лімфокапілярів пропускають частинки розміром до 100 нм.

Бар’єрна і захисна функція лімфатична системи пов’язана із функцією лімфатичних вузлів і лімфоідних утворень, які затримуються і знешкоджуються мікроорганізми, атипові клітини, здатні стерилізувати «інфіковану» лімфу.

Лімфатичні вузли продують лімфоцити і інші фактори клітинного та гуморального імунітету.

4.Участь в перерозподілі рідини в тілі.

В клінічній лімфології застосовують різні методи введення лікарських препаратів в лімфатичну систему.

Основи гемодінаміки.

Кровоносна система людини – це, система замкнутих судин, в середині яких безперервно циркулює кров в результаті скорочень серця.

Рух крові здійснюється по законам гідродинаміки (гемодинаміка – вивчає механізми руху крові в серцево – судинній системі)

Артеріальний відділ судинного руху розподіляє кров, яку виштовхує серце, між органами.

Венозний відділ – повертає цю кров в серце.

У фізіології користуються функціональною схемою кровообігу, де єдиний орган – серце представлений у вигляді двох насосів – лівого та правого серця. При такому підході видно, що кровоносна система є замкнутою системою, в яку послідовно входять два насоси, судини легень і паралельно – судини решти областей. Насоси включаються там, де тиск знижений до нуля; послідовне включення судин легень пов’язане із особливостями кровообігу в них; паралельне включення решти судин забезпечує:

- зниження загального периферичного тиску;

- можливість перерозподілу крові між регіонами;

- однакові умови кровопостачання всіх тканин.

В кожний орган повинно поступати стільки крові, щоб забезпечити трофіку і функцію органу.

Об’єм крові, що знаходиться в судинах, значно більша, ніж об’єм судин, тому виникає тиск крові на стінку – це кров’яний тиск. Початковий тиск створюється роботою серця.

Величина тиску, залежить від ємності судини, об’єму крові в ній і опору кровотоку.

Отже, рушійною силою кровотоку в системі служить різниця тисків між різними відділами судинного русла: кров тече від області високого тиску в область низького тиску.

Тобто, рушійна сила (різниця тиску) проштовхує кров по судинам і повертає її до серця. Найвищий тиск в судинах, які відходять від серця, а найменший в венах, які впадають в серце.

Рухові крові протидіє гідродинамічний опір, що виникає внаслідок внутрішнього тертя між шарами крові, плазми, стінками судин, тобто судина протидіє крові, що рухається, і на подолання цього опору витрачається енергія серця.

Опір в судині залежить від діаметру судини, в’язкості і типу течії рідини.

Гідродинамічний опір всієї судинної системи називається загальний периферичний опір (ЗПО); Сама велика частина у ЗПО:

- артеріол – 50%;

- капіляри – 25%.

При збільшенні опору в артеріолах, відтік крові з артерій зменшується, тому тиск в них підвищується.

Зниження тонусу артеріол призводить до зменшення тиску в артеріях.

Тобто, головним регулятором рівня А/Т є зміна просвіту артеріол.

Показником гемодінаміки є лінійна швидкість кровотоку – це швидкість руху частинок крові уздовж судині. Цей гемодинамічний показник залежить від площі поперечного перерізу судин: чим більша площа перерізу, тим менша швидкість:

- в аорті – швидкість – 0,5 м/сек.;

- в артеріях – 0,2 м/сек.;

- капілярах – 0,5мм/сек.;

- венах – 0,25 м/сек.

Об’ємна швидкість – це кількість крові, яка протікає через кожній відділ судинного русла за одиницю часу, тобто вона завжди одинакова за 1 хвилину:

Ця кількість крові називається хвилинним об’ємом крові.

У судинах мозку – 750 мл/хв.;

Нирок – 1200 мл/хв. І здійснюється залежно від функціонального стану.

Величина кровотоку в органах різна:

Час, протягом якого кров проходить мале і велике коло кровообігу, називається швидкість кровотоку. Час повного кровотоку, при частоті серцевих скорочень 60 – 80 (27 систол), складає 20 -23 сек.

- мале коло ~ 4 – 5 сек;

- велике ~ 22 сек.

Кров’яний тиск – це тиск крові на стінки кровоносних судин.

Величина кров’яного тиску залежить від

Розрізняють тиск:

• артеріальний;

• венозний;

• капілярний;