
- •Фізіологія серцево-судинної системи, механізм її регуляції. Особливості регіонарного кровообігу.
- •Загальна характеристика системи кровообігу.
- •Будова серцевого м’яза.
- •Фізіологічні властивості міокарда. Автоматія. Провідна система
- •Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль
- •Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю
- •Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль
- •Періоди рефрактерності під час розвитку пд типових кардіоміоцитів, їх значення
- •Сегментів, інтервалів екг
- •1. Період напруження (0,08 с):
- •2. Період вигнання (0,25 с):
- •10. Кровообіг плоду;
- •11. Фізіологія лімфатичної системи:
- •Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
- •Артеріальний пульс, основні параметри
- •Класифікація кровоносних судин.
- •Фізіологічна характеристика судин. Капіляри.
- •Причини руху крові по венам
- •Механізм формування судинного тонусу
- •Іннервація судин
- •Нервова регуляція судинного тонусу
- •Гуморальна регуляція тонусу судини.
- •Підвищення тонусу пв ресорного відділу гдц зумовлює:
- •Особливості коронарного кровообігу
- •Особливості мозкового кровообігу
- •Фізіологічні особливості кровопостачання головного мозку.
- •Особливості легеневого кровообігу його регуляція.
- •Особливості кровообігу в печінці
- •Кровообіг в нирках
- •Особливості кровообігу плоду.
- •Фізіологія лімфатичної системи
- •Склад лімфи.
- •Механізми лімфоутворення. Рух лімфи посудинах.
- •Значення лімфатичної системи
- •Основи гемодінаміки.
- •Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
- •Артеріальний пульс, основні параметри
- •Класифікація кровоносних судин.
- •Фізіологічна характеристика судин. Капіляри.
- •Причини руху крові по венам
- •Нервова регуляція судинного тонусу
- •Гуморальна регуляція тонусу судини.
- •Особливості коронарного кровообігу
- •Особливості мозкового кровообігу
- •Фізіологічні особливості кровопостачання головного мозку.
- •Фізіологічні особливості легеневого кровообігу .
- •Особливості кровообігу в печінці
- •Фізіологія лімфатичної системи.
- •Склад лімфи.
- •Механізми лімфоутворення. Рух лімфи по судинах.
Особливості кровообігу в печінці
Судинна сітка печінки має велику еластичність.
В стані спокою печінка забирає до 25% серцевого викида, а при фізичній роботі до 50%. Печінка бере 40% О2 із артеріальної крові і 60% із крові ворітної вени.
Кровообіг в нирках
Середня швидкість кровотоку 4 мл/г/хв, що складає 20% серцевого викида. В нирках є дві капілярні сітки – одна клубочкова, друга живить тканину нирок. Нирковий кровообіг падає при фізичній роботі.
Особливості кровообігу плоду.
Кисень і всі поживні речовини плід одержує із крові матері через плаценту, від якої йде пупкова вена з артеріальною кров’ю і входить у тіло плода в ділянці пупка. Близько воріт печінки вена ділиться на дві гілки: одна з них несе артеріальну кров у печінку, а друга ( венозна протока) впадає у нижню порожнисту вену. Отже, у нижній порожнистій вені після цього є змішана кров, яка потрапляє в праве передсердя. З правого передсердя змішана кров через овальний отвір в міжпередсердній перегородці надходить у ліве передсердя. З лівого передсердя – в лівий шлуночок, а з нього – в аорту, обходячи легеневе коло кровообігу, яке ще не функціонує.
Крім нижньої порожнистої вени, у праве передсердя впадає верхня порожниста вена, венозна кров з якої потрапляє у правий шлуночок, а з нього – у легеневий стовбур. Проте в паренхіму легень ця кров надходить в дуже малій кількості, тому що легені ще не функціонують як дихальний орган. Основна частина крові з легеневого стовбура через артеріальну протоку переходить в аорту, а звідси – до всіх органів і тканин, в капілярах яких відбувається обмін речовин.
Оновлення крові плода відбувається через пупкові артерії, по яких при скороченні серця кров надходить у плаценту. Тут вона звільняється від вуглекислоти та інших продуктів обміну, стає артеріальною і через пупкові вени повертається до плода.
Отже, верхня половина тіла одержує кров, яка більш насичена киснем і поживними речовинами. Саме тому вона розвивається краще, ніж нижня половина тіла.
Після народження перев’язується пупковий канатик, кров із плаценти вже не надходить, тому в організмі новонародженого накопичується вуглекислота, яка подразнює дихальний центр. Це призводить до вдиху і розправлення легень. Починається кровообіг по малому і великому колах, як у дорослого. Овальний отвір закривається, а артеріальна і венозна протоки спадаються і з них формуються однойменні зв’язки.
Фізіологія лімфатичної системи
Лімфатична система представлена судинами:
Лімфатичні капіляри, з них починається лімфатична система, вони мають вигляд замкнених ендотеліальних трубок, які в органах утворюють сітки.
Стінка лімфатичніх капілярів тонка, представлена одним шаром ендотеліальних клітин, між якими є пори, вони можуть відкриватися і закриватися в залежності від градієнта тиску. Лімфатичні капіляри майже є у всіх органах, крім головного мозку, спинного мозку, очного яблука, селезінки, плаценти, хрящів, епітелію шкіри і слизових оболонок. Діаметр від 0,002-0,2 мм, тобто більше ніж кровеносних судин і стінка більш проникла.
Внутрішньоорганні судини, що виходять из лімфокапілярної сітки і утворюють свою сітку
Вивідні лімфатичні судини, що виходять із органів і перериваються на своєму шляху у лімфатичних вузлах. Ці судини в стінці мають міоцити і клапани, відстань між якими 1-20 мм.
Лімфатичні судини складаються із ланцюжка лімфангіонів
Лімфатичні стовбури, в які збирається лімфа від великих лімфатичних судин
Лімфатичні стовбури зливаються у дві лімфатичні протоки (грудна протока і права лімфатична протока), які впадають у великі вени шиї.