Особливості коронарного кровообігу

Серце потребує постійного надходження поживних речовин, кисня; виведення продуктів метаболізма.

Серцевий м’яз має велике навантаження тому ≈10% крові, яка виштовхується лівим шлуночком іде в судини серця, незважаючи, що серце складає тільки 0,5% від ваги тіла.

По лівій коронарній артерії протікає ≈75-80% всієї крові, що надходить в судини серця.

І. Анатомічні особливості серця.

На відміну від інших органів, серце має свою власну кровоносну систему, майже не пов’язану із загальним кровотоком. Серце кровопостачається двома вінцевими артеріями – лівою та правою, які починаються від цибулини аорти відразу після виходу її з лівого шлуночка, нижче від вільного краю правої та лівої півмісяцевих аортальних заслінок. Основним венозним колектором є вінцева пазуха (сюди впадають майже всі великі вени серця). Крім вен, пов’язаних із вінцевою пазухою, у стінці серця є вени, що впадають у праве передсердя;

ІІ. Фізіологічні особливості серця .

1. Високий рівень кровотоку в стані спокою – 250 мл/хв (5% від ХОК, маса серця – 0,5% від маси тіла).

2. Дуже великий відсоток утилізації кисню міокардом вже в стані спокою – 75% (тобто міокард використовує з артеріальної крові 75% кисню, що міститься в ній). Для організму в цілому цей показник в стані спокою складає 30%, а до 75% може збільшуватися лише при дуже інтенсивному фізичному навантаженні.

3. При збільшенні рівня функціональної активності (та енергетичного метаболізму) можливе адекватне задоволення енергетичних потреб міокарда лише за рахунок розширення вінцевих судин (в інших тканинах – і за рахунок збільшення утилізації кисню).

4. Високий тонус вінцевих судин в стані спокою (незважаючи на високий рівень метаболізму) – ця умова забезпечує здатність вінцевих судин до розширення та збільшення кровотоку під час посиленої діяльності

5. Кровообіг серця має ту особливість, що воно нерівномірне бо залежить від фаз серцевого цикла

збільшується в період діастоли шлуночків - в цей час тиск в аорті високий, м’яз серця розслаблений і виникають умови для надходження крові в коронарні артерії.

знижується в період систоли шлуночків, бо під час скорочення міокарду припиняється надходження крові в коронарні артерії.

Головна особливість в регуляції серцевого кровотоку полягає у перевазі місцевих механізмів над центральними.

Місцеві механізми регуляції:

- міогенні – добре виражені та ефективні, вони забезпечують стабілізацію серцевого кровотоку при змінах АТ від 70 до 140 мм рт. ст.

- гуморальні – дуже важливі в пристосуванні коронарного кровотоку до рівня функціонування міокарда. Накопичення метаболітів викликає розширення судин і збільшення вінцевого кровотоку. Найважливішими серед метаболітів в регуляції вінцевого кровотоку є: зниження напруження О₂, Н⁺, К⁺, підвищення осмотичного тиску, тощо.

Центральні механізми регуляції: мають другорядне значення в порівнянні з місцевими!

Нервові мехінізми. Вінцеві судини мають хорошу симпатичну та парасимпатичну інервацію. Тонічні впливи на вінцеві судини цих нервів відсутні.

Гуморальні механізми. Такі гормони, як вазопресин та ангіотензин- II мають звужувальний вплив на вінцеві судини. Адреналін, норадреналін, гістамін розширюють коронарні артерії і збульшують коронарний кровообіг.