Гуморальна регуляція тонусу судини.
Речовини , що циркулюють у судинах і викликають зміни просвіту судин бувають:
розширювачі судин
звужувачі судин.
Звужувачі судин:
Адреналін; норадреналін звужують судини органів черівної порожнини, легень, шкіри.
Коронарні артерії і судини мозку, навпаки, під їх дією розширюються;
АТ під дією адреналіна норадреналіна різко підвищується.
Вазопресин, гормон задньої частки гіпофіза звужує артеріоли і капіляри
Серотонін продукується нейронами головного мозку, утворюється при розпаді тромбоцитів, звужує судини, особливо під час кровотечі
Ренін – утворюється в нирках при гіпоксії нирки, ренін сприяє перетворенню ангіотензиногену в ангіотензин – I, який перетворюється, в активний ангіотензин – II, що звужує судини і сприяє виходу гормону наднирників альдостерону, який здатній до пресорного ефекту.
Утворюється система, яка регулює рівень АТ:
р
енін
ангіотензин II
альдостерон система.
Розширювачі судину
ацетилхолін, має місцеву судинозвужуючу дію на артеріоли;
гістамін – утворюється в стінках кишечника, шлунка, в м’язах, він розширює судини, при цьому збільшується наповнення капілярів і різко знижується рівень АТ.
Роль ендотелію судин в регуляції судинного тонусу.
Багато механізмів регуляції змінюють тонус судин за участі ендотеліальних клітин: ці клітини мають рецептори до багатьох вазоактивних речовин, які розширюють судини. Ендотеліоцити виділяють розслаблюючий фактор, який за механізмом дифузії іде до ГМК, відбувається розширення судин.
Ендотелій виділяє фактори, що звужують судини, наприклад, ендотелін.
Механізми регуляції кровообігу – при зміні положення тіла. Перехід людини з горизонтального положення (лежить) у вертикальне (стоїть!).
В момент переходу під впливом фактора гравітації відбувається перерозподіл крові у венозній частині судинного русла:
- збільшується трансмуральний тиск у венах нижніх кінцівок;
- їх розтяг; - депонування додаткового об’єму крові (500-600 мл); - зменшення венозного повернення крові серцю;
- зменшення СО крові (за законом Франка-Старлінґа) спочатку в правому, а потім в лівому серці;
- зниження ХОК;
- зниження САТ.
У відповідь на зниження САТ вмикаються рефлекторні механізми, які повертають його до вихідного рівня. Послідовність подій така:
- зниження САТ;
- зменшення активності пресорецепторів (-);
- зниження тонусу ядра блукаючого нерва (-);
- зниження тонусу ДВ ГДЦ; - підвищення тонусу ПВ (+).
Зменшення тонусу ядра блукаючого нерва і зменшення (-) його впливу на серце та збільшення ЧСС, збільшення ХОК, ріст САТ.
Підвищення тонусу пв ресорного відділу гдц зумовлює:
- посилення (+) симпатичних впливів на серце, збільшення СО та ЧСС, збільшення ХОК, збільшення САТ;
- посилення симпатичних впливів на судини:
а) на артеріальні звуження більшості судин ріст ЗПО ріст САТ;
б) венозні звуження зменшення ємності вен збільшення венозного повернення крові до серця збільшення СО (за законом Франка-Старлінґа) збільшення ХОК збільшення САТ.
Під час проведення зворотньої ортостатичної проби перехід з вертикального положення у горизонтальне в системі кровообігу виникають протилежні зміни – реалізується депресорний рефлекс:
- під час переходу збільшується приток крові до серця;
- збільшується ХОК та САТ;
- збуджуються пресорецептори;
- розширення артеріальних та венозних судин;
- зменшення ЧСС та СО;
- зменшення САТ.