- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці
- •1.1.1. Матриці. Основні поняття. Види матриць
- •Види матриць
- •1.1.2. Дії над матрицями
- •1.2. Визначники
- •1.2.1. Визначники квадратних матриць. Визначники 2- го і 3- го порядку
- •1.2.2. Мінори й алгебраїчні доповнення
- •Властивості визначників
- •1.3. Особливі і неособливі матриці
- •1.3.1. Особливі і не особливі матриці. Обернена матриця
- •Доведення.
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •1.3.2. Ранг матриці. Властивості рангу
- •1.4. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •1.4.1. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •Обчислення рангу методом обведення
- •Правило обчислення рангу матриці
- •1.5. Системи лінійних рівнянь. Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь і формули Крамера
- •1.5.1. Системи лінійних рівнянь. Основні поняття і означення
- •1.5.2. Система лінійних рівнянь з змінними. Метод оберненої матриці і формули Крамера
- •Доведення.
- •1.6. Метод Гаусса
- •1.6.1. Метод Гаусса
- •1.7. Система лінійних рівнянь з невідомими. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •1.7.1. Система лінійних рівнянь з невідомими. На які питання дає відповіді теорія лінійних рівнянь
- •1.7.2. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Доведення.
- •Перевага методу Гаусса в порівнянні з іншими методами:
- •1.8. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку
- •1.8.1. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку однорідної системи
- •Лінійне рівняння виду
- •1.8.2. Знаходження лінійно-незалежних розв’язків, через які виражається всі інші
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •1.8.3. Зв’язок між розв’язками однорідних і неоднорідних систем рівнянь
- •Доведення.
- •Доведення.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 1
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри
- •2.1. Вектори. Лінійні операції над векторами. Розклад вектора по ортонормованому базису
- •2.1.1. Скалярні і векторні величини. Лінійні операції над векторами: складання і віднімання векторів, множення вектора на число. Проекція вектора на вісь
- •Лінійні операції над векторами
- •Проекція вектора на вісь
- •Основні властивості проекцій векторів
- •2.1.2. Лінійна залежність і незалежність векторів, базис. Розкладання вектора по ортонормованому базису. Напрямні косинуси. Довжина вектора
- •Базис. Розкладання вектора по базису
- •2.2.1. Лінійні дії з векторами, заданими розкладом в ортонормованому базисі. Умови колінеарності векторів
- •2.2.2. Скалярний добуток векторів, його означення, фізичний зміст, властивості
- •Основні властивості скалярного добутку
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Доведення.
- •Геометричні властивості скалярного добутку
- •2.2.3. Скалярний добуток векторів в координатній формі. Умови перпендикулярності двох векторів. Кут між векторами
- •2.3. Векторний і мішаний добутки векторів
- •2.3.1. Векторний добуток векторів, його означення, механічний зміст, властивості
- •Основні властивості векторного добутку
- •2.3.2. Векторний добуток векторів в координатній формі
- •2.3.3. Мішаний добуток векторів, його геометричний зміст, властивості
- •Відповідь:
- •Властивості мішаного добутку векторів
- •2.3.4. Мішаний добуток векторів в координатній формі. Умова компланарності векторів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 2
- •Розділ 3. Елементи аналітичної геометрії
- •3.1. Пряма лінія на площині
- •3.1.1. Поняття про рівняння лінії. Загальне рівняння прямої на площині і його дослідження
- •Загальне рівняння лінії
- •3.1.2. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Рівняння прямої, що проходить через дану точку в заданім напрямку. Жмуток прямих
- •3.1.3. Рівняння прямої, що проходить через дві точки. Рівняння прямої у відрізках
- •3 .1.4. Кут між двома прямими
- •3.1.5. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих
- •3.1.6. Відстань від точки до прямої
- •3.2. Площина. Пряма в просторі. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі
- •3.2.1. Рівняння площини у векторній формі. Нормальне рівняння площини. Загальне рівняння площини і його дослідження
- •3.2.2. Рівняння площини, що проходить через одну і три точки
- •3.2.3. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин
- •3.2.4. Параметричні рівняння прямої лінії в просторі. Канонічне рівняння прямої лінії в просторі. Рівняння прямої лінії в просторі, що проходить через дві задані точки
- •3.2.5. Кут між двома прямими в просторі. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих у просторі
- •3.2.6. Точка перетину прямої і площині. Кут між прямою і площиною. Умова паралельності і перпендикулярності прямої і площини
- •3.3. Лінії другого порядку
- •3.3.1. Коло
- •Побудова еліпса по точках
- •Параметричні рівняння еліпса
- •3.3.3. Гіпербола
- •3.3.4. Парабола
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 3
1.4. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
1.4.1. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
Назвемо елементарними перетвореннями матриці наступні:
Відкидання нульового рядка (стовпця).
Множення всіх елементів рядка (стовпця) матриці на число, не рівне нулю.
Зміна порядку рядків (стовпців) матриці.
Додавання до кожного елемента одного рядка (стовпця) відповідних елементів іншого рядка (стовпця), помножених на будь-яке число.
Транспонування матриці.
Теорема. Ранг матриці не змінюється при елементарних перетвореннях матриці.
При вивченні властивостей визначників було показано, що при перетвореннях квадратних матриць їхні визначники або зберігаються, або множаться на число, не рівне нулю. У результаті зберігається найвищий порядок відмінних від нуля мінорів даної матриці, тобто її ранг не змінюється.
За допомогою елементарних перетворень можна привести матрицю до так званого східчастого виду, коли при обчисленні її рангу не виникає труднощів.
Матриця називається східчастою, якщо вона має вигляд:
, (1)
де
,
;
.
Зауваження. Умова завжди може бути досягнута транспонуванням матриці.
Очевидно,
що ранг східчастої матриці дорівнює
тому що містить мінор
-
го порядку; не рівний нулю:
.
Дві матриці називаються еквівалентними, якщо одна з них виходить з іншої за допомогою кінцевої множини елементарних перетворень.
Еквівалентні
матриці не є, узагалі кажучи, рівними,
але їхні ранги рівні. Якщо матриці
й
еквівалентні, то це записується так:
.
Канонічною матрицею називається матриця, у якої на початку головної діагоналі стоять підряд кілька одиниць (число яких може дорівнювати нулю), а всі інші елементи дорівнюють нулю, наприклад:
.
За допомогою елементарних перетворень рядків і стовпців будь-яку матрицю можна привести до канонічної. Ранг канонічної матриці дорівнює числу одиниць на її головній діагоналі.
Для рангів матриць справедливі наступні співвідношення:
;
;
;
;
,
якщо
– квадратна матриця і
;
,
де
– число стовпців матриці
або рядків матриці
.
Обчислення рангу методом обведення
Викладемо ще один спосіб обчислення рангу матриці, який не потребує приведення її до канонічного виду.
Теорема.
Нехай матриця
має відмінний від нуля мінор
порядку
і всі мінори
-
го порядку матриці
,
що містять
(обрамляючі мінори), дорівнюють нулю.
Тоді ранг матриці дорівнює
.
Правило обчислення рангу матриці
Шукаємо мінор першого порядку або відразу мінор другого порядку, відмінний від нуля. Потім обчислюємо його обведені мінори наступного порядку, поки не знайдемо серед них відмінного від нуля.
Якщо
вже знайдений відмінний від нуля мінор
-
го порядку
,
то обчислюємо мінори
-
го порядку, що обводять мінор
.
Якщо усі вони дорівнюють нулю або таких
мінорів узагалі немає (у випадку, коли
матриця містить
стовпців або
рядків), то ранг матриці дорівнює
.
У противному випадку цей процес
продовжуємо.
Приклад
1.
Знайти ранг матриці
методом елементарних перетворень.
Розв’язання.
.
З другого рядка віднімемо перший і переставимо ці рядки;
З другого, третього рядків віднімемо перший, помножений відповідно на
і
;З третього рядка віднімемо другий.
Очевидно, що ранг матриці дорівнює .
.
Матрицю
легко привести до канонічної. Віднімаючи
перший стовпець, помножений на підходящі
числа, із усіх наступних, обернемо у
нуль всі елементи першого рядка, крім
першого, причому елементи інших рядків
не змінюються. Потім, віднімаючи другий
стовпець, помножений на підходящі числа,
з наступних, обернемо у нуль всі елементи
другого рядка, крім другого й одержимо
канонічну матрицю.
.
Приклад
2.
Обчислити ранг матриці
методом
обведення.
Розв’язання.
,
.
Оскільки
мінор другого порядку
,
а обидва мінори третього порядку, що
його обводять дорівнюють нулю
,
,
то .
