- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці
- •1.1.1. Матриці. Основні поняття. Види матриць
- •Види матриць
- •1.1.2. Дії над матрицями
- •1.2. Визначники
- •1.2.1. Визначники квадратних матриць. Визначники 2- го і 3- го порядку
- •1.2.2. Мінори й алгебраїчні доповнення
- •Властивості визначників
- •1.3. Особливі і неособливі матриці
- •1.3.1. Особливі і не особливі матриці. Обернена матриця
- •Доведення.
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •1.3.2. Ранг матриці. Властивості рангу
- •1.4. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •1.4.1. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •Обчислення рангу методом обведення
- •Правило обчислення рангу матриці
- •1.5. Системи лінійних рівнянь. Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь і формули Крамера
- •1.5.1. Системи лінійних рівнянь. Основні поняття і означення
- •1.5.2. Система лінійних рівнянь з змінними. Метод оберненої матриці і формули Крамера
- •Доведення.
- •1.6. Метод Гаусса
- •1.6.1. Метод Гаусса
- •1.7. Система лінійних рівнянь з невідомими. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •1.7.1. Система лінійних рівнянь з невідомими. На які питання дає відповіді теорія лінійних рівнянь
- •1.7.2. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Доведення.
- •Перевага методу Гаусса в порівнянні з іншими методами:
- •1.8. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку
- •1.8.1. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку однорідної системи
- •Лінійне рівняння виду
- •1.8.2. Знаходження лінійно-незалежних розв’язків, через які виражається всі інші
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •1.8.3. Зв’язок між розв’язками однорідних і неоднорідних систем рівнянь
- •Доведення.
- •Доведення.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 1
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри
- •2.1. Вектори. Лінійні операції над векторами. Розклад вектора по ортонормованому базису
- •2.1.1. Скалярні і векторні величини. Лінійні операції над векторами: складання і віднімання векторів, множення вектора на число. Проекція вектора на вісь
- •Лінійні операції над векторами
- •Проекція вектора на вісь
- •Основні властивості проекцій векторів
- •2.1.2. Лінійна залежність і незалежність векторів, базис. Розкладання вектора по ортонормованому базису. Напрямні косинуси. Довжина вектора
- •Базис. Розкладання вектора по базису
- •2.2.1. Лінійні дії з векторами, заданими розкладом в ортонормованому базисі. Умови колінеарності векторів
- •2.2.2. Скалярний добуток векторів, його означення, фізичний зміст, властивості
- •Основні властивості скалярного добутку
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Доведення.
- •Геометричні властивості скалярного добутку
- •2.2.3. Скалярний добуток векторів в координатній формі. Умови перпендикулярності двох векторів. Кут між векторами
- •2.3. Векторний і мішаний добутки векторів
- •2.3.1. Векторний добуток векторів, його означення, механічний зміст, властивості
- •Основні властивості векторного добутку
- •2.3.2. Векторний добуток векторів в координатній формі
- •2.3.3. Мішаний добуток векторів, його геометричний зміст, властивості
- •Відповідь:
- •Властивості мішаного добутку векторів
- •2.3.4. Мішаний добуток векторів в координатній формі. Умова компланарності векторів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 2
- •Розділ 3. Елементи аналітичної геометрії
- •3.1. Пряма лінія на площині
- •3.1.1. Поняття про рівняння лінії. Загальне рівняння прямої на площині і його дослідження
- •Загальне рівняння лінії
- •3.1.2. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Рівняння прямої, що проходить через дану точку в заданім напрямку. Жмуток прямих
- •3.1.3. Рівняння прямої, що проходить через дві точки. Рівняння прямої у відрізках
- •3 .1.4. Кут між двома прямими
- •3.1.5. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих
- •3.1.6. Відстань від точки до прямої
- •3.2. Площина. Пряма в просторі. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі
- •3.2.1. Рівняння площини у векторній формі. Нормальне рівняння площини. Загальне рівняння площини і його дослідження
- •3.2.2. Рівняння площини, що проходить через одну і три точки
- •3.2.3. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин
- •3.2.4. Параметричні рівняння прямої лінії в просторі. Канонічне рівняння прямої лінії в просторі. Рівняння прямої лінії в просторі, що проходить через дві задані точки
- •3.2.5. Кут між двома прямими в просторі. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих у просторі
- •3.2.6. Точка перетину прямої і площині. Кут між прямою і площиною. Умова паралельності і перпендикулярності прямої і площини
- •3.3. Лінії другого порядку
- •3.3.1. Коло
- •Побудова еліпса по точках
- •Параметричні рівняння еліпса
- •3.3.3. Гіпербола
- •3.3.4. Парабола
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 3
1.2.2. Мінори й алгебраїчні доповнення
Нехай
дана квадратна матриця
-
ого порядку. Мінором
елемента
матриці
-
ого порядку називається визначник
матриці
-
го порядку, отриманий з матриці
викреслюванням
-
того рядка і
-го
стовпця.
Наприклад,
мінором елемента
матриці
третього порядку буде:
.
Кожна
матриця
-
ого порядку має
мінорів
-го
порядку.
Алгебраїчним
доповненням
елемента
матриці
-
ого порядку називається його мінор,
узятий зі знаком
:
,
тобто
алгебраїчне доповнення збігається з
мінором, коли сума номерів рядка і
стовпця
– парне число, і відрізняється від
мінору знаком, коли
– непарне число.
Наприклад,
.
Приклад. Знайти алгебраїчні доповнення всіх елементів матриці:
.
Розв’язання.
;
;
;
;
;
;
;
;
.
Властивості визначників
Якщо який-небудь рядок (стовпець) матриці складається з одних нулів, то її визначник дорівнює .
При транспонуванні матриці її визначник не змінюється:
.Якщо всі елементи якого-небудь рядка (стовпця) матриці помножити на число , то її визначник збільшиться на число .
Якщо один визначник отримано з іншого перестановкою двох рядків (стовпців), то всі члени першого визначника будуть членами і другого, але зі зворотними знаками, тобто від перестановки двох рядків (стовпців) визначник лише змінює знак.
Якщо квадратна матриця містить два однакові рядки (стовпці), то її визначник дорівнює нулю.
Якщо елементи двох рядків (стовпців) матриці пропорційні, то її визначник дорівнює нулю.
Якщо всі елементи -го рядка визначника -го порядку представлені у вигляді суми двох доданків:
,
,
то визначник дорівнює сумі двох визначників, у яких усі рядки, крім -го –
такі
ж, як і в заданому визначнику, а
-й
рядок в одному з доданків складається
з елементів
,
а в іншому – з елементів
.
Сума добутків елементів якого-небудь рядка (стовпця) матриці на алгебраїчні доповнення елементів іншого рядка (стовпця) цієї матриці дорівнює , тобто
при
.Якщо один з рядків матриці є лінійна комбінація його інших рядків, то визначник дорівнює нулю.
Визначник матриці не зміниться, якщо до елементів якого-небудь рядка (стовпця) матриці додати елементи іншого рядка (стовпця), попередньо помножені на те саме число.
Сума добутків довільних чисел
на алгебраїчні доповнення елементів
будь-якого рядка (стовпця) дорівнює
визначнику матриці, отриманої з даної
заміною елементів цього рядка (стовпця)
на числа
.Визначник добутку двох квадратних матриць дорівнює добутку їхніх визначників:
,
де
,
і
– матриці
-го
порядку.
1.3. Особливі і неособливі матриці
1.3.1. Особливі і не особливі матриці. Обернена матриця
Якщо
визначник матриці відмінний від нуля
,
то така квадратна матриця називається
невиродженою,
або не
особливою;
у протилежному випадку (при
)
– виродженою,
або особливою.
У теорії матриць операція ділення заборонена, замість неї вводиться операція знаходження оберненої матриці.
Для
кожного числа
існує обернене число
таке, що добуток
.
Для квадратних матриць теж вводиться
аналогічне поняття.
Означення.
Матриця
називається оберненою відносно квадратної
матриці
,
якщо при множенні цієї матриці на дану
як праворуч, так і ліворуч виходить
одинична матриця:
. (1)
З визначення випливає, що тільки квадратна матриця має обернену; у цьому випадку і обернена матриця є квадратною того ж порядку.
Однак не кожна матриця має обернену.
Якщо
є необхідною і достатньою умовою
існування числа
,
то для існування матриці
такою умовою є вимога
.
Теорема. (Необхідна і достатня умови існування оберненої матриці).
Обернена матриця існує (і єдина) тоді і тільки тоді, коли дана матриця невироджена.
