- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці
- •1.1.1. Матриці. Основні поняття. Види матриць
- •Види матриць
- •1.1.2. Дії над матрицями
- •1.2. Визначники
- •1.2.1. Визначники квадратних матриць. Визначники 2- го і 3- го порядку
- •1.2.2. Мінори й алгебраїчні доповнення
- •Властивості визначників
- •1.3. Особливі і неособливі матриці
- •1.3.1. Особливі і не особливі матриці. Обернена матриця
- •Доведення.
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •1.3.2. Ранг матриці. Властивості рангу
- •1.4. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •1.4.1. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •Обчислення рангу методом обведення
- •Правило обчислення рангу матриці
- •1.5. Системи лінійних рівнянь. Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь і формули Крамера
- •1.5.1. Системи лінійних рівнянь. Основні поняття і означення
- •1.5.2. Система лінійних рівнянь з змінними. Метод оберненої матриці і формули Крамера
- •Доведення.
- •1.6. Метод Гаусса
- •1.6.1. Метод Гаусса
- •1.7. Система лінійних рівнянь з невідомими. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •1.7.1. Система лінійних рівнянь з невідомими. На які питання дає відповіді теорія лінійних рівнянь
- •1.7.2. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Доведення.
- •Перевага методу Гаусса в порівнянні з іншими методами:
- •1.8. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку
- •1.8.1. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку однорідної системи
- •Лінійне рівняння виду
- •1.8.2. Знаходження лінійно-незалежних розв’язків, через які виражається всі інші
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •1.8.3. Зв’язок між розв’язками однорідних і неоднорідних систем рівнянь
- •Доведення.
- •Доведення.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 1
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри
- •2.1. Вектори. Лінійні операції над векторами. Розклад вектора по ортонормованому базису
- •2.1.1. Скалярні і векторні величини. Лінійні операції над векторами: складання і віднімання векторів, множення вектора на число. Проекція вектора на вісь
- •Лінійні операції над векторами
- •Проекція вектора на вісь
- •Основні властивості проекцій векторів
- •2.1.2. Лінійна залежність і незалежність векторів, базис. Розкладання вектора по ортонормованому базису. Напрямні косинуси. Довжина вектора
- •Базис. Розкладання вектора по базису
- •2.2.1. Лінійні дії з векторами, заданими розкладом в ортонормованому базисі. Умови колінеарності векторів
- •2.2.2. Скалярний добуток векторів, його означення, фізичний зміст, властивості
- •Основні властивості скалярного добутку
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Доведення.
- •Геометричні властивості скалярного добутку
- •2.2.3. Скалярний добуток векторів в координатній формі. Умови перпендикулярності двох векторів. Кут між векторами
- •2.3. Векторний і мішаний добутки векторів
- •2.3.1. Векторний добуток векторів, його означення, механічний зміст, властивості
- •Основні властивості векторного добутку
- •2.3.2. Векторний добуток векторів в координатній формі
- •2.3.3. Мішаний добуток векторів, його геометричний зміст, властивості
- •Відповідь:
- •Властивості мішаного добутку векторів
- •2.3.4. Мішаний добуток векторів в координатній формі. Умова компланарності векторів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 2
- •Розділ 3. Елементи аналітичної геометрії
- •3.1. Пряма лінія на площині
- •3.1.1. Поняття про рівняння лінії. Загальне рівняння прямої на площині і його дослідження
- •Загальне рівняння лінії
- •3.1.2. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Рівняння прямої, що проходить через дану точку в заданім напрямку. Жмуток прямих
- •3.1.3. Рівняння прямої, що проходить через дві точки. Рівняння прямої у відрізках
- •3 .1.4. Кут між двома прямими
- •3.1.5. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих
- •3.1.6. Відстань від точки до прямої
- •3.2. Площина. Пряма в просторі. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі
- •3.2.1. Рівняння площини у векторній формі. Нормальне рівняння площини. Загальне рівняння площини і його дослідження
- •3.2.2. Рівняння площини, що проходить через одну і три точки
- •3.2.3. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин
- •3.2.4. Параметричні рівняння прямої лінії в просторі. Канонічне рівняння прямої лінії в просторі. Рівняння прямої лінії в просторі, що проходить через дві задані точки
- •3.2.5. Кут між двома прямими в просторі. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих у просторі
- •3.2.6. Точка перетину прямої і площині. Кут між прямою і площиною. Умова паралельності і перпендикулярності прямої і площини
- •3.3. Лінії другого порядку
- •3.3.1. Коло
- •Побудова еліпса по точках
- •Параметричні рівняння еліпса
- •3.3.3. Гіпербола
- •3.3.4. Парабола
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 3
Проекція вектора на вісь
Нехай
на площині
дано вектор
.
Спроектуємо його початкову і кінцеву
точку на вісі
і
(рис 2.3).
В
ектор
,
що лежить на осі
називається геометричною проекцією
вектора
на вісь
.
Вектор
,
який лежить на осі
називається геометричною проекцією
вектора
на вісь
.
Числа, відповідаючи значенню векторів і називаються алгебраїчними проекціями вектора відповідно на осі і .
Основні властивості проекцій векторів
1°. Проекція вектора на вісь дорівнює добутку модуля вектора на косинус кута нахилу вектора до цієї осі
;
.
2°. Проекція вектора перпендикулярного осі дорівнює нулю.
3°. При паралельному переносі вектора його проекції не змінюються.
4°. Скалярний множник можна виносити за знак проекції.
5°. Проекція суми векторів на вісь дорівнює сумі проекції цих векторів на дану вісь.
2.1.2. Лінійна залежність і незалежність векторів, базис. Розкладання вектора по ортонормованому базису. Напрямні косинуси. Довжина вектора
Нехай
,
,...,
– деякі вектори;
– дійсні числа.
Вектор
називається лінійною комбінацією
векторів
,
,...,
(з коефіцієнтами
).
Якщо
,
то комбінація називається тривіальною,
в протилежному випадку нетривіальною.
Зображення вектора у вигляді лінійної комбінації векторів , ,..., називається розкладом вектора по векторам , ,..., .
Вектори
,
,...,
називаються лінійно
незалежними,
якщо їх лінійна комбінація
дорівнює нулю, коли всі
.
Вектори
,
,...,
називаються лінійно
залежними,
якщо існує нульова лінійна комбінація
за умови,
що хоча б один множник
.
Базис. Розкладання вектора по базису
Нехай
і
не колінеарні вектори (ознака колінеарності:
вектор
колінеарний не нульовому вектору
,
тоді і тільки тоді, коли існує таке число
,
що
).
Відкладемо
дані вектори від однієї точки
,
.
Позначимо через
площину означену точками
(рис. 2.4).
Будь який вектор
компланарний векторам
і
,
за означенням паралельний площині
.
Якщо побудувати вектор
,
то точка
буде належати площині
.
Проведемо
через точку
пряму
паралельно
прямій
.
Оскільки
і
не
к
олінеарні,
прямі
і
перетинаються в деякій точці
.
Згідно
означенню колінеарності векторів
знайдеться таке дійсне число
,
що
.
Тоді вектор
( по аналогії).
(1)
Впорядковано пара неколінеарних векторів і називаються базисом в площині .
Всякий
вектор
,
компланарний векторам
і
,
які утворюють базис, можна уявити у
вигляді (1). Числа
і
називаються координатами вектора
в базисі
,
а сама рівність (1) – розкладом вектора
по базису
.
Той
факт що числа
і
є координатами вектора
в базисі
записується так
.
Базисом в просторі називається впорядкована трійка некомпланарних векторів.
Аналогічно розкладу на площині можна записати, що
.
Коефіцієнти
розкладу вектора
по базису
називається координатами вектора
в базисі
.
Той факт, що числа
,
,
є координатами вектора
в базисі, записується так
.
Три одиничних попарно перпендикулярних вектори, взятих в обумовленій черзі, називають ортонормованим (або прямокутним) базисом в просторі.
В
ектори
прямокутного базису прийнято позначати
.
Кожний вектор
єдиним образом зображується у вигляді
.
Числа
,
,
називають координатами вектора
в базисі
.
Розглянемо
деяку вісь
в
просторі і нехай
– кути, які вона утворює в просторі з
осями координат (рис. 2.5).
Числа
,
,
– називаються
напрямними
косинусами
цієї осі.
Напрямні косинуси зв’язані співвідношенням:
.
Сума квадратів напрямних косинусів будь-якої осі дорівнює одиниці.
Довжина вектора
Нехай
– проекції вектора
відповідно на осі
,
тоді довжина вектора
дорівнює
.
Якщо
початок вектора
міститься в точці
,
а кінець – в точці
,
то
,
,
.
Тоді довжина вектора дорівнює кореню
квадратному із суми квадратів його
проекцій
.
Лінійні дії з векторами в координатній формі.
Скалярний добуток векторів
