- •8. Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи
- •9. Психологічна характеристика «я-концепції» студента та особливості її розвитку у процесі навчання.
- •10. Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини.
- •11. Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їх вирішення.
- •12. Психологічна сутність самовизначення особистості.
- •13. Мораль як регулятивний чинник поведінки особистості.
- •14. Загальна характеристика девіантної поведінки студентської молоді, причини виникнення та подолання.
- •II. Причини девіантної поведінки.
- •15. Делінквентна поведінка студентської молоді, її причини та шляхи подолання.
- •Види делінквентної поведінки
- •Причини делінквентної поведінки
- •22. Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вищій школі
- •23. Особливості адаптації іноземних студентів до навчання у вищій школі
- •26. Аналіз студентської молоді залежно від мотивів обрання нею професії
- •27. Динаміка проблем і завдань розвитку студента протягом навчання його у вузі
- •28. Професіоналізація як новоутворення студентського віку.
- •29. Етапи розвитку студентської академічної групи.
- •30. Методи вивчення міжособистісних стосунків у студентській групі.
- •31. Порівняльна характеристика лідерства та керівництва.
- •33. Студентська група та особливості її групової динаміки.
- •34. Психологічна характеристика студентської групи та її вплив на формування особистості студента
- •35 Психологічна служба внз, її функції, робота і значення.
- •36. Психологічна сутність учіння студента. Дія механізму творчості.
- •37. Шляхи розвитку творчих можливостей студентів
- •38. Психологічна характеристика самоактуалізованої особистості.
- •39. Втома та перевтома у навчальній діяльності студента.
- •40. Психологічні передумови та показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності.
- •41. Причини неуспішності студентів та шляхи їх подолання.
- •42. Роль та особливості проявів емоційно-вольової сфери студентів у професійному навчанні.
- •43. Характеристика мотиваційної сфери студента.
- •44. Шляхи розвитку мотивації студентів у процесі навчання.
- •45. Мотиваційні тенденції студента: прагнення до успіху та уникнення невдач та їх вплив на процес навчання.
- •46. Самооцінка та її значення у навчальній діяльності студента. Шляхи формування позитивної самооцінки студентів.
- •47. Психологічні особливості професійної адаптації викладачів внз.
- •48. Зміст та компоненти професійної готовності викладача до діяльності.
- •52. Психологічна характеристика когнітивної сфери викладача
- •56. Психологічні способи впливу викладача на студента.
- •57. Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •58. Сутність та види індивідуального стилю діяльності викладача.
- •59. Психологічна сутність авторитету викладача.
- •60. Види діяльності викладача та їх психологічна характеристика.
- •61. Психологічні механізми виховання студентської молоді.
- •62. Мета та особливості виховання у вищій школі
- •69. Структура та функції педагогічного конфлікту у вищій школі.
- •3) Образи конфліктної ситуації (предмет конфлікту);
- •4) Можливі дії учасників конфлікту;
- •5) Результат (завершення) конфліктної ситуації.
- •70. Динаміка розвитку педагогічного конфлікту та його типи.
- •71. Шляхи подолання педагогічного конфлікту в системі «викладач-студент».
- •72. Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів.
- •73. Психологічна культура слухання у педагогічному спілкуванні.
- •74. Психологічна культура говоріння у педагогічному спілкуванні.
- •75. Невербальні засоби у педагогічному спілкуванні.
- •77. Психологічна культура викладача внз
- •78. Психотехнології збереження професійного здоров'я викладача
- •79. Стрес та його прояви у навчальній діяльності студентів
- •80. Стресові фактори роботи викладача внз
- •81. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою
- •83. Екстра та інтроверти їх психологічна характеристика, особливості взаємодії.
- •84. Психотипологічні функції соціонічних типів та соціонічна модель типу.
- •85. Види взаємовідношень між соціонічними типами.
- •86. Сумісність та квадральні відносини типів.
- •87. Роль соціоніки у забезпеченні оптимальної педагогічної взаємодії.
46. Самооцінка та її значення у навчальній діяльності студента. Шляхи формування позитивної самооцінки студентів.
Самооцінка - це усвідомлення власної ідентичності незалежно від мінливих умов середовища. У більшості людей проявляється тенденція оцінювати себе трохи вище середнього. Це дозволяє зробити висновок, що людині властива потреба в досить високій самооцінці. Завищена самооцінка помітно виявляється у студентів у перебільшенні своїх розумових здібностей.
Стійка надмірно низька самооцінка спричиняє надмірну залежність від інших, несамостійність, закріплюється «комплекс неповноцінності».
На формування самооцінки у студентів впливає безліч факторів: положення серед однолітків, ставлення педагогів і т. д.
Зіставляючи думки про себе оточуючих людей, людина формує самооцінку, причому спочатку він вчиться оцінювати інших, а потім вже себе. І лише в юнацькому віці формується вміння самоаналізу, самоспостереження і рефлексії, здатність аналізувати власні результати і, тим самим, оцінювати себе.
Самооцінка здійснюється шляхом порівнювання ідеального «Я» з реальним, але в цьому віці ідеальне «Я» ще всебічно не оцінений самою особистістю. Це об'єктивне протиріччя в розвитку особистості молодої людини може викликати у нього внутрішню невпевненість у собі.
Юнацький вік, за Е. Еріксоном, будується навколо кризи ідентичності, складається з серії соціальних і індивідуально - особистісних виборів, ідентифікацій і самовизначень. Якщо юнакові не вдається вирішити ці завдання, у нього формується неадекватна ідентичність. Все це дозволяє говорити про те, що даний період життя найбільш важливий для формування адекватної самооцінки. Але для цього повинні бути створені певні умови. Необхідно щоб освіта в вузі було направлено на розвиток особистої рефлексії та готувало студентів до вирішення проблем самовизначення. Треба намагатися підвищувати рівень самооцінки студентів для поліпшення працездатності, т.к. завищена самооцінка і перебільшене відчуття контролю над подіями можуть тлумачитися, як егоцентризм.
Все викладене дозволяє говорити про те, що створення позитивної атмосфери в освітньому процесі, сприяє формуванню адекватної самооцінки студентів та ефективному розвитку, прояву їх інтелектуальних здібностей.
47. Психологічні особливості професійної адаптації викладачів внз.
Специфічність адаптації особистості полягає в тому, що в процесі своєї життєдіяльності їй доводиться активно пристосовуватись до актуальних елементів соціального оточення.
Серцевиною процесу адаптації особистості виступає професійна адаптація - як провідна діяльність особистості.
Під професійною адаптацією викладачапочатківця педагогічного ВНЗ ми розуміємо складний, системний, неперервний процес активної взаємодії особистості та професійногосередовища, що забезпечує ефективність професійної педагогічної діяльності та є основоюпрофесійного саморозвитку та самовдосконалення викладаа
Психічне здоров'я викладача ВНЗ - сукупність професійних установок, якостей і функціональних психолого-педагогічних здібностей, які надають змогу індивіду адаптуватись до професійного середовища і успішно функціонувати в межах останнього.
Отже, ефективність і швидкість перебігу процесу професійної адаптації викладача початківцябезпосередньо залежить від психічного здоров'я останнього. Тобто професійну адаптацію доцільно розглядати як один із суб'єктивних проявів психопрофесійного здоров'я особистості.