Вимірювання температур

Вимірювальну апаратуру вибирають в залежності від діапазону робочих температур агрегату, що досліджується. Для визначення температур від 120 – 150 С використовують аеротермометри. Ці прилади складаються з балону, заповненого робочим тілом, капілярної трубки і стрілочного вказівника. при зануренні балону в рідину, температуру якої слід вимірювати, тиск робочого тіла збільшується і передається через капілярну трубку до вказівника рухаючи його стрілку.

В якості робочого тіла використовують газ (азот, гелій), пар низькокиплячих рідин (хлорметила, хлоретила, етилового ефіру), а також рідин, що при нагріванні значно збільшують свій об’єм (ртуть, метиловий спирт). Аеротермометри забезпечують високу точність вимірювання встановлених температур (газові до 1,5, парові до 2), але мають значну інерційність.

Температуру до 300-350С визначають за допомогою проволочних (терморезисторів) і полупровідникових (термісторів) термометрів опору. В термррезисторі чуттєвий елемент розташовано в середині зовнішнього чохла з клемовою головкою. Термістори отримують спіканням суміші порошкоподібних окислів міді, заліза, нікелю та марганцю і інших металів при високій температурі. Термістори переважають терморезистори по чуттєвості і мають досить високий опір. Недоліком термісторів є нестійкість їх характеристик (з відхиленнями до 20).

Термометри опору включають в вимірювальний ланцюг, що складено з терморезисторів по схемі чотириплечевого мосту. Низькоомний термометр опору RT включають послідовно, а високоомний – паралельно якому небудь плечу моста.

Температури вище 300-350 до 2200С вимірюють за допомогою термопари. При нагріві спаю двох провідників, що виконані з різнорідних металів, в них виникають термо-ЕДС, яка викликає електричний ток при замиканні провідників, сила струму пропорційна різниці температур(t1 – t2) горячего 1 і холодного 2 спаїв (рисунок ), вимірюється приладом 3. Для випробування агрегатів автомобілів рекомендується застосовувати хромель-копелеву термопару, яка має високу термо-ЕДС і верхню температурну межу 600 – 800 С.

Рисунок 1. Схема прямого підключення термопари до вимірювального приладу.

Термопара, датчик температуры, состоящий из двух соединённых между собой разнородных электропроводящих элементов (обычно металлических проводников, реже полупроводников). Действие Термопара основано на эффекте Зеебека. Контакт (обычно — спаи) проводящих элементов, образующих Термопару (их часто называют термоэлектродами), находятся при разных температурах, то в цепи Термопара возникает эдс (термоэдс), величина которой однозначно определяется температурой «горячего» и «холодного» контактов и природой материалов, примененных в качестве термоэлектродов

Принцип дії пірометра заснований на перетворенні потоку інфрачервоного випромінювання від об’єкту, який сприймається чутливим елементом та перетворюється чутливий сигнал. Діапазон вимірювань від -32 до 3000С. Похибка 1-2 град.

Измерение частоты вращения

Приборы для измерения частоты вращения делятся на тахометры и тахоскопы. Тахометры фиксируют число оборотов в минуту в данный момент времени, а тахоскопы -счетчики, показывающие число оборотов за определенный интервал времени. По способу использования тахометры и тахоскопы могут быть приставными (ручными) и стационарными.

Тахометры по принципу действия бывают центробежные, электрические, электронные (импульсные), магнитные (индукционные), стробоскопические и т.п. Наибольшее распространение получили электрические тахометры, обеспечивающие дистанционное измерение частоты вращения. Преобразователь тахометра и приемник соединены электрическими проводами.

а также среднее эффективное давление (в МПа):

По показаниям динамометра и тахометра вычисляют эффективную мощность двигателя (в кВт):