Вступ. Основні поняття екології та екологічні закони

1. Поняття навколишнього природного середовища.

2. Екосистеми та їх види.

3. Біологічний кругообіг речовин.

4. Вчення В.І.Вернадського про біосферу.

5. Основні закони біосфери.

6. Висновки сучасної екології.

1. Поняття навколишнього природного середовища

Поняття "навколишнє середовище" містить два аспекти: з одного боку – соціально-виробниче середовище (машини, виробниче обладнання, споруди). У цьому середовищі діють головні економічні та соціальні закони. З іншого боку, людину оточують об’єкти природного походження (гори, річки, ліси, луки). Це природне середовище.

Соціально-виробниче і природне середовище тісно пов’язані одне з одним, і негативні явища в першому несприятливо впливають на друге і навпаки, створюючи цим нове утворення, органічно поєднуючи елементи природного середовища з продуктами людської діяльності.

В складі природного середовища виділяють: атмосферу, гідросферу, літосферу та біосферу.

Атмосфера є зовнішньою оболонкою Землі, що сягає від її поверхні в космічній простір приблизно на 3000 км. Екологічне значення атмосфери полягає в тому, що вона захищає всі організми Землі від згубного впливу космічних випромінювань і ударів метеоритів, регулює сезонні температурні коливання та вирівнює й врівноважує добові. Якби атмосфери не існувало, то коливання добової температурі на Землі сягало б від +200^оС до -200^оС. Через неї відбуваються фотосинтез і обмін енергії – головні процеси біосфери. Атмосферна циркуляція і процеси утворення хмар та опадів – єдине джерело зволоження ґрунтів.

Гідросфера – це водна оболонка Землі (сукупність океанів, морів, вод континентів, льодових покривів). Вода виконує чотири дуже важливі екологічні функції:

– є найважливішою мінеральною сировиною, головним природним ресурсом (людство використовує її в 1000 разів більше, ніж вугілля чи нафти);

– є основним механізмом здійснення взаємозв’язків усіх процесів у екосистемах (обмін речовин, тепла, ріст біомаси);

– є головним агентом – переносником глобальних біоенергетичних екологічних циклів;

– є основною складовою частиною всіх живих організмів.

Водяна пара в атмосфері виконує роль потужного фільтра сонячної радіації, а на Землі – нейтралізатора екстремальних температур, регулятора клімату. Океанічні води відіграють основну роль в кругообігу води на планеті. Підраховано, що за 2 млн. років вся вода на планеті проходить через живі організми; тривалість загального циклу обміну води, залученої в біологічний кругообіг, становить 300... 400 років; кожні 10 днів змінюється вся волога в атмосфері.

Літосфера – зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору з частиною верхньої мантії Землі. Літосфера є середовищем для всіх мінеральних ресурсів. Основні елементи земної кори – кисень, кремній, водень, алюміній, залізо, магній, кальцій і натрій утворюють 95% її маси. У верхній частині континентальної земної кори розвинені ґрунти, значення яких для людини важко переоцінити. Залежно від кліматичних умов вони мають товщину від 15–25 см до 2–3 м. Основна маса організмів і мікроорганізмів зосереджена в ґрунтах на глибині кількох метрів.

Біосфера – це оболонка Землі, в межах якої існує життя. Біосфера охоплює нижній шар атмосфери (приблизно 7 км над поверхнею Землі), усю гідросферу та верхній шар літосфери.

Отже, навколишнє природне середовище – це сфера постійних взаємодій і взаємопроникнення елементів і процесів чотирьох його складових – атмосфери, гідросфери, літосфери й біосфери під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів і діяльності людини.