Методика організації громадянського виховання учнів та учнівського самоврядування
Сьогодні не можна ставити і вирішувати актуальні питання соціального і духовного розвитку людини і суспільства, в тому числі - школи і педагогіки, без врахування сучасного становища у світі, тенденцій його розвитку, можливостей, що відкрилися різнобічного і плідного співробітництва. Співпраця, що розширюються контакти дозволяють не тільки освоїти досягнення світового співтовариства та окремих країн, але і краще розкрити власні потенційні можливості та стимулювати пошук оптимального вирішення аналогічних або подібних проблем. Громадянськість - найважливіший духовно-моральний чинник збереження суспільної стабільності, незалежності та безпеки держави.
Нині, коли відбувається активний розвиток демократизації держави, громадянське виховання є одним із найважливіших завдань, які розв'язує система освіти. Формується національна демократична держава, і однією з передумов її існування є лояльний до держави громадянин, що дотримується демократичних цінностей та настанов у своїй поведінці.
Сутність, завдання та зміст громадянського виховання учнів на сучасному етапі
Громадянське виховання — формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.
Мета громадянського виховання – сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.
Завдання громадянського виховання:
· визнання й забезпечення в реальному житті прав людини як гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій, на чому будується відкрите, демократичне, громадянське суспільство;
· усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її громадянською відповідальністю;
· формування національної свідомості, належності до рідної землі, народу; визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; виховання почуття патріотизму, відданості в служінні Батьківщині;
· утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість.
· формування соціальної активності і професійної коплементності особистості на основі таких соціальних умінь: готовність до участі в процесах державотворення, здатність до спільного життя і співпраці в громадянському суспільстві, готовність узяти на себе відповідальність, здатність розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів, здатність до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей; формування працелюбності особистості, відповідності за свої дії;
· формування політичної та правової культури засобами громадянської освіти, яка дає знання про політичні системи і владу на всіх рівнях суспільного життя, про закони та законодавчі системи; виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови;
· розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особисту позицію в тих чи інших питаннях, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дії та вчинків;
· уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, захищати і підтримувати закони та права людини, бути обізнаним зі способом соціального захисту;
· виховання негативного ставлення до будь-яких форм насильництва: активне запобігання виявленню деструктивного націоналізму, месіанських настроїв.
Система громадянського виховання включає: комплекс функцій, що формуються з урахуванням вікових можливостей, засвоєння загальногромадянських і загальнолюдських політичних ідей, зміст і форми громадянського виховання, засобів масової інформації. Їй властиві суперечності і "механізми", що забезпечують також певні критерії громадянської вихованості.
Функції громадянського виховання поділяються на освітні,виховні та розвивальні.
Освітня функція полягає в тому, щоб розкрити школярам загальнолюдські і загальногромадянські політичні ціннісні орієнтації оновлення суспільства, озброїти школярів уміннями політичного діалогу і культурного ведення дискусії, ораторських і організаторських навичок, чіткого і ясного викладу думки у вільній усній мові.
Виховна функція громадянського виховання проявляється у процесі включення учнів у посильну і доступну суспільно-громадянську діяльність. Саме у ній відбувається формування у школяра почуттів вищого порядку, таких, як патріотизм та інтернаціоналізм, а також високих морально -політичних якостей: порядності, морально-політичній охайності в стосунках з людьми, свідомої дисциплінованості, відповідальності, політичного чуття, критичності, здатності виправити свої помилки.
Розвивальна функція громадянського виховання випливає з освітньої і виховної. Громадянське пізнання і діяльність формують здатність політичного мислення, вміння осмислити і усвідомити кожен суспільно важливий факт, подію. Школярі вчаться самостійно розбиратися в потоці політичної інформації, давати їй оцінку, протистояти маніпулюванню їхньою свідомістю.
Основні цілі та завдання громадянського виховання в школі
Громадянське виховання школярів спрямоване на формування і розвиток особистості, що володіє якостями громадянина - патріота Батьківщини і здатної успішно виконувати громадянські обов'язки.
Основні цілі громадянського виховання в школі:
- Підвищення почуття відповідальності за свої вчинки, дії.
- Формування стійкої активної життєвої позиції громадянина - патріота своєї Батьківщини.
- Соціалізація особистості.
Прищеплення загальногромадянських цінностей та громадянського правосвідомості учням через систему заходів програми.
Завдання цивільного виховання школярів:
- Формування неприйняття антигромадських норм поведінки (правосвідомість).
- Формування патріотичних почуттів і свідомості учнів, збереження і розвиток почуття гордості за свою Батьківщину
- Формування екологічної культури як запорука збереження навколишнього світу.
- Формування активної громадянської позиції через участь у шкільному самоврядуванні.
Висновок
Тільки любов, осмислення своєї історії, повагу до предків, щире співпереживання досягненням і недоліків усіх реформ держави можуть виявити в людині ті душевні якості, які і визначають його як особистість, як громадянина. У минулому століттіРосія пережила злети і антипатріотизм (Перша світова та Громадянська війни), і патріотизму (Велика Вітчизняна війна). У XXI ст. необхідність виховання громадянськості самосвідомості і патріотизму у росіян знову стала актуальна. Нинішні школярірозгублені, оскільки не можуть знайти пояснення всім протиріччям ходу історії. У радянські часи досягнення Русі, Росії ігнорувалися вчителями історії, в після-перебудовний час анулювалися всі досягнення радянського часу. Необхідність виховання історично грамотного громадянина, тим не менш, не викликає сумніву, якщо ми не хочемо більше бути «Іванами, що не пам'ятають споріднення».