Iso будує свою діяльність на таких принципах:

• залучення до робіт усіх зацікавлених національних членів ISO та своїх технічних органів;

• обгрунтування доцільності розроблених міжнародних стандартів;

• досягнення консенсусу про розроблення стандартів та прийняття рішень про їх затвердження;

• раціональність витрат на організацію проведення робіт зі стандартизації;

• допомога національним організаціям-членам ISO – у створенні систем підготовки фахівців;

• упорядкованість, організованість та обов’язковість при проведенні робіт;

• доступність інформації про роботу ISO.

За традицією робота міжнародної стандартизації проводиться у таких найголовніших напрямах: термінологія, розміри та методи випробувань. Особливо це стосується термінології. Більшість термінів і визначень, розроблених ISO, перекладаються на інші мови з метою безпосереднього їх включення до національних стандартів, що збільшує цінність термінології, котру розробляє ISO, як важливого безперервного вдосконалюючого багатомовного словника.

Три класичні проблеми стандартизації – термінологія, розміри та методи випробувань – гармонійно доповнює четверта категорія стандартів – стандарти на експлуатаційні характеристики, які включають питання якості, техніки безпеки тощо.

Україна 1 січня 1993 року була прийнята до ISO як повноправний член і бере участь як комітет-член у діяльності комітетів ISO. 55 технічних комітетів зі стандартизації України співпрацюють із технічними комітетами ISO.

Які ж головні стратегії ISO на найближчий час? Згідно з рішенням Ради ISO на близький цикл стратегічного планування визначено 5 головних стратегій:

• підвищувати ринкову відповідність ISO;

• сприяти системі ISO та її стандартам;

• стимулювати нові самостійні елементи технічної програми;

• скоригувати загальні витрати системи і час виходу на ринок;

• удосконалювати національні інфраструктури в галузі стандартизації у країнах, що розвиваються.

Ключовими словами робочої моделі і підприємницького лозунгу ISO є:

швидкість, ефективність, гнучкість, відкритість, робити більше з найменшими затратами.

10.3. Порядок проведення сертифікації будівельної продукції

Порядок проведення сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у загальному випадку містить:

• подання та розгляд заявки на сертифікацію продукції;

• аналіз наданої документації;

• прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми (моделі) сертифікації;

• обстеження виробництва;

• атестацію виробництва продукції, яка сертифікується, або сертифікацію систем якості, якщо це передбачено схемою сертифікації;

• відбирання, ідентифікацію зразків продукції та їх випробування;

• аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності та надання ліцензій;

• видачу сертифіката відповідності, надання ліцензій та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи;

• визнання сертифіката відповідності, що виданий закордонним органом із сертифікації;

• технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва;

• інформацію про результати робіт із сертифікації.

Порядок (правила) обов’язкової сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій затверджується Держстандартом України.

Коротко розглянемо основні процедури порядку сертифікації будівельної продукції.

Подання на розгляд заявки на сертифікацію і прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми (моделі) сертифікації

Для проведення сертифікації продукції в Системі сертифікації УкрСЕПРО заявник подає до акредитованого органу із сертифікації продукції, заявку за встановленою формою.

Якщо є кілька акредитованих органів із сертифікації будівельної продукції, заявник має право подати заявку до будь-якого з них.

Заявки на сертифікацію продукції іноземного виробництва за схемою з обстеженням, атестацією виробництв або сертифікацією систем якості подаються до Держстандарту України.

У разі відсутності на час подання заявки акредитованого в Системі органу із сертифікації конкретної продукції заявка подається до Держстандарту України, який розглядає її і не пізніше одного місяця з дня подання заявки сповіщає заявника про своє рішення. Копія рішення направляється організації, що визначена Держстандартом для проведення сертифікації.

Орган із сертифікації, що отримав заявку на сертифікацію конкретної будівельної продукції, розглядає заявку і не пізніше одного місяця після її подання сповіщає заявника про своє рішення.

Рішення містить основні умови сертифікації, а саме:

• на відповідність яким нормативним документам буде проводитися сертифікація;

• схема (модель) сертифікації;

• назва та адреса органу із сертифікації системи якості, якщо це передбачено схемою сертифікації;

• назва й адреса акредитованої випробувальної лабораторії (центру), що буде проводити випробування продукції;

• назва та адреса організації, що проводить технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції, якщо це передбачено схемою сертифікації;

• зазначаються угоди (договори) на проведення робіт із сертифікації.

Рішення затверджується керівником органу з сертифікації і копії направляються:

• до органу сертифікації системи якості (у разі необхідності);

• до випробувальної лабораторії (центру), що буде проводити випробування;

• до органу, що здійснюватиме технічний нагляд ( у разі необхідності);

• до територіального центру стандартизації, метрології та сертифікації за місцем розташування заявника.

Визначення схеми (моделі) сертифікації будівельної продукції

Схема (модель) заявленої продукції визначається органом із сертифікації до початку робіт із сертифікації. Визначення схеми (моделі) залежить від виду продукції, її кількості, стану виробництва та інших вихідних даних.

Визначаючи схему (модель) сертифікації для конкретної продукції, орган із сертифікації враховує і такі вимоги:

• сертифікат на одиничний виріб видається на підставі позитивних результатів сертифікаційних випробувань цього виробу;

• сертифікат на партію продукції видається на підставі позитивних результатів сертифікаційних випробувань зразків продукції, відібраних від партії в порядку і кількості, що визначені органом із сертифікації;

• якщо заявка подається на партію продукції, що планується до виготовлення, орган із сертифікації разом із заявником розв’язує питання про економічну доцільність атестації виробника цієї продукції;

• право застосування знака відповідності щодо продукції, яка виготовляється виробником протягом визначеного терміну, надається заявнику на підставі позитивних результатів сертифікаційних випробувань зразків продукції, технічного нагляду за атестованим виробництвом, сертифікації систем якості та технічного нагляду за сертифікованою системою якості;

• якщо за технологічним процесом виробництва кожна одиниця продукції підлягає контролю за показниками, на відповідність яким вона (продукція) сертифікується, право застосування знака відповідності продукції, що виготовляється заявником серійно протягом визначеного терміну, видається органом із сертифікації тільки тоді, коли функціонує сертифікована система якості.

За одиницю продукції приймають:

• одиничний виріб;

• партію продукції, що супроводжується одним сертифікатом відповідності або одним супровідним документом, у якому є посилання на сертифікати відповідності;

• партію продукції, яка виготовлена з однієї і тієї ж партії вихідної сировини, матеріалів тощо.

Порядок сертифікації будівельної продукції іноземних виробництв за схемами з обстеженням виробництв, атестацією виробництв та сертифікацією систем якості встановлює Держстандарт України.

Базові схеми (моделі) сертифікації будівельної продукції наведені в таблиці 4.

Аналіз наданої документації

Аналіз документації, що надається заявником, проводиться з метою перевірки її відповідності встановленим вимогам.

Під час аналізу наданої документації перевіряється:

• наявність нормативних документів на продукцію;

• наявність документа, що підтверджує походження продукції;

• наявність документа виробника про гарантії та відповідність продукції чинним вимогам;

• наявність документа, що підтверджує розміри партії й дату випуску продукції;

• наявність (за необхідністю) висновку відповідних контролюючих організацій (Міністерства охорони здоров’я, Держкоммістобудування, Держнаглядохоронипраці та інше);

• достовірність, правильність заповнення і термін дії документації;

• достовірність вимог щодо маркування та етикетування продукції.

Позитивні результати аналізу документації використовуються для підготовки й оформлення сертифіката відповідності.

Якщо під час аналізу документації виявлені недоліки, орган із сертифікації складає окремим документом Висновок, який передається заявнику для усунення недоліків.

Таблиця 4.

Базові схеми (моделі) сертифікації продукції в будівництві у системі сертифікації УкрСЕПРО

Серійність продукції, що сертифікується	Обов'язковість проведення робіт щодо продукції, яка сертифікується з:					Документи, що видаються органом із сертифікації продукції
	обстеженням вироб- ництва	атестацією її виробни­цтва	серти­фіка­- ­цією системи якості її виробни­цтва	її випробу­ваннями з метою серти­фікації	технічним наглядом за її виробни­цтвом
Одинич-ний виріб	Не прово- диться	Не прово- диться	Не прово-диться	Проводиться по кожному виробу	Не проводиться	Сертифікат відповідності на кожний виріб
Партія проду­кції (виро­бів)	Не прово-диться	Проводить-ся, якщо вирішено органом із сертифіка-ції та заявником	Не прово­диться	Проводиться на зразках, відібраних у порядку та кількості, що встановлені органом із сертифікації	Проводиться тільки за наявності угоди між заявником та органом із сертифікації щодо атестації виробництва в порядку, визначеному органом із сертифікації	Сертифікат відповідності на партію продукції (виробів) із наведенням обсягу сертифікова­ної партії
Про­дукція, що випус- кається серійно	Прово-диться	Не прово­диться	Не прово­диться	Проводиться на зразках, відібраних у порядку та кількості, що встановлені органом із сертифікації	Проводиться через випро­бування зразків проду­кції з періо­дичністю, в обсязі та порядку, встано­вленими органом із сертифікації	Сертифікат відповідності з терміном дії, що встановлю-ється угодою (до одного року)

Продовження таблиці 4.

Сері­й­ність продукції, що сертифіку­ється	Обов'язковість проведення робіт щодо продукції, яка сертифікується з:					Докуме­нти, що видаються органом із сертифікації продукції
	обстежен-ням вироб-ництва	атеста­­ці­єю її виробни­цтва	серти­фікацією системи якості її виробни-цтва	її випро­буваннями з метою сертифікації	технічним наглядом за її виробництвом
Проду­кція, що випус-кається серійно	Не прово-диться	Прово­диться	Не прово-диться	Проводиться на зразках, відібраних у порядку та кількості, що встановлені органом із сертифікації	Проводиться в порядку, що визначений органом із сертифікації	Сертифікат відповідності з терміном дії, що вста­но­­в- ­­­л­ю­є­ть­ся угодою з урахуванням терміну дії атестата виробництва (до двох років)
	Не прово-диться	Не прово-диться	Прово­диться органом із серти­фікації системи якості	Проводиться на зразках, відібраних у порядку та в кількості, що встановлені органом із сертифікації	Проводиться в порядку, що визначений органом із сертифікації	Сертифікат відповідності з терміном дії, що встановлю­ється угодою з урахуванням терміну дії сертифіката на систему якості (до трьох років)

Обстеження виробництва

Обстеження виробництва проводиться з метою встановлення відповідності фактичного стану виробництва вимогам документації, підтвердження можливості підприємства виготовляти продукцію відповідно до вимог чинних нормативних документів, видачі рекомендацій щодо періодичності та форм проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції.

Обстеження виробництва проводить комісія, призначена керівництвом органу із сертифікації. До складу комісії входять атестовані в Системі аудитори, а також фахівці в галузі будівництва, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Під час обстеження виробництва проводиться експертиза нормативної, технічної і технологічної документації, яка передбачає:

• перевірку відповідності показників та характеристик продукції, встановлених технічною документацією, вимогам нормативних документів, що розповсюджуються на продукцію й технологічні процеси її виготовлення;

• оцінку достатності контрольних операцій і випробувань, передбачених технологічною документацією, для забезпечення впевненості в повній відповідності продукції, яка випускається, вимогам нормативної документації, що на неї розповсюджується;

• оцінку системи вхідного контролю сировини і матеріалів та системи контролю показників технологічного процесу;

• перевірку відповідностей показників точності засобів вимірювальної техніки й випробувального обладнання, що застосовується, вимогам технічної документації щодо дозволених відхилень показників і характеристик;

• перевірку наявності й ефективності системи метрологічного забезпечення засобів вимірювальної техніки та випробувального обладнання, які застосовуються.

За результатами обстеження виробництва складається акт обстеження. В акті містяться висновки, зауваження та рекомендації.

Акт підписується членами комісії і затверджується керівником органу із сертифікації.

Атестація виробництва

Атестація виробництва в Системі проводиться органом із сертифікації продукції, а за його відсутності – організацією, що виконує функції органу із сертифікації продукції за дорученням Держстандарту України.

За дорученням органу із сертифікації продукції, проведення атестації виробництва продукції може виконуватися органом із сертифікації систем якості.

Атестація виробництва проводиться з метою оцінки технічних можливостей підприємства-виробника забезпечити стабільний випуск продукції, що відповідає вимогам нормативних документів та видачі рекомендацій до періодичності випробувань, кількості зразків, що випробуються під час сертифікації, способів і правил їх відбирання.

Атестація виробництва проводиться за ініціативою заявника або за рішенням органу із сертифікації продукції.

Підприємство, що має намір атестувати виробництво будівельної продукції в Системі сертифікації УкрСЕПРО, повинне мати повний комплект технічної документації на продукцію та її виробництво (включаючи нормативну, конструкторську й технологічну документацію). Склад технічної документації залежить від особливості продукції і технології її виробництва.

До початку атестації виробництва підприємство-виробник будівельної продукції повинне мати документи підприємства (стандарти підприємства), в яких наводяться наступні відомості щодо:

• організації контролю якості;

• організації контролю за випуском продукції;

• структури відповідності виробничого персоналу перед вищим рівнем керівництва за якість виготовлення продукції та виконання робіт;

• системи контролю якості в ході технологічного процесу, включаючи вхідний контроль матеріалів і сировини;

• системи контролю за внесенням змін до технічної документації на продукцію;

• засобів вимірювальної техніки, контролю та випробувального обладнання, що використовується під час виробництва продукції;

• про системи перевірки засобів вимірювальної техніки й випро­бувального обладнання;

• порядку формування та позначення партій продукції, що випускається, порядку формування і позначення вибірок із них для випробувань або контролю;

• порядку реєстрації результатів контролю і випробувань, складання, затвердження та зберігання протоколів випробувань;

• порядку, що забезпечує випуск тільки тих партій продукції, які відповідають вимогам нормативної документації.

Підприємство до початку атестації розробляє інструкцію з атестації технічних можливостей.

Вимоги до побудови, викладання, оформлення інструкції, а також порядок здійснення робіт з атестації виробництва наведені в ДСТУ3414-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок здійснення”.

У загальному випадку роботи з атестації виробництва передбачають виконання таких етапів:

• подання заявки (якщо атестація запроваджується за ініціативою підприємства);

• попередня оцінка;

• складання програми та методики атестації;

• перевірка виробництва й атестація його технічних можливостей;

• технічний нагляд за атестованим виробництвом.

Якщо атестація виробництва запроваджується за ініціативою підприємства, то останнє подає до органу з сертифікації заявку встановленої форми та два примірники інструкції з атестації технічних можливостей і відомості про виробництво.

Якщо атестація виробництва запроваджується за вимогами органу з сертифікації продукції, два примірники інструкції з атестації технічних можливостей та відомості про виробництво подаються до органу з сертифікації на його запит.

Атестацію виробництва виконує комісія експертів органу з сертифікації продукції. Склад комісії експертів затверджується керівником органу з сертифікації продукції.

За результатами попередньої оцінки складається висновок, у якому показуються готовність підприємства до атестації виробництва та доцільність проведення подальших етапів робіт.

У разі позитивних результатів попередньої оцінки комісія експертів складає програму і методику атестації. Програма та методика атестації затверджується керівником органу з сертифікації продукції.

Перевірка виробництва й атестація його технічних можливостей здійснюється комісією експертів, яка призначається керівником органу з сертифікації продукції. До складу комісії входять експерти, що виконували попередню оцінку, та фахівці, компетентні в оцінюванні відповідної технології.

Основним завданням перевірки виробництва є оцінювання відповідності інформації, що наведена у вихідних матеріалах, фактичному стану безпосередньо на підприємстві, а також проведення необхідних випробувань для атестації технічних можливостей виробництва.

За результатами перевірки комісія складає звіт, який містить аналіз результатів перевірки та обґрунтовані висновки. Звіт затверджується керівником органу з сертифікації продукції.

На підставі позитивних висновків комісії орган із сертифікації продукції оформляє атестат виробництва і реєструє його в Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО та видає підприємству.

Термін дії атестату встановлюється органом із сертифікації незалежно від результатів перевірки, але не більше ніж два роки.

Протягом терміну дії атестата виробництва орган із сертифікації здійснює технічний нагляд за атестованим виробництвом. Процедури технічного нагляду вибираються відповідно до методів атестації виробництва, регламентуються програмою технічного нагляду за атестованим виробництвом.

У програмі викладається методика проведення кожної процедури, періодичність, виконавці та правила прийняття рішень за кожною процедурою.

Сертифікація систем якості

Основні терміни і визначення вживаються в цьому підрозділі згідно з ДСТУ3230-95 “Управління якістю та забезпечення якості. Терміни і визначення”.

Якість – сукупність характеристик об’єкта, які стосуються його здатності задовольнити встановлені й передбачені потреби.

Система якості – сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Управління якістю – такі напрями виконання функції загального управління, які визначають політику, цілі і відповідальність у сфері якості, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та поліпшення якості в межах системи якості.

Сертифікація систем якості – перевірка, оцінка та засвідчення акредитованим органом із сертифікації систем якості того, що система якості підприємства, яка перевіряється, відповідає вимогам державного або міжнародного стандарту з систем якості.

Сертифікацію систем якості в Системі сертифікації УкрСЕПРО проводять органи з сертифікації систем якості, акредитовані в Системі на право проведення цих робіт, а в разі їх відсутності – організації, яким доручено виконання функцій органу з сертифікації за рішенням Держстандарту України.

Сертифікація систем якості проводиться за ініціативою виробника продукції, або за рішенням органу з сертифікації продукції, якщо це передбачено схемою (моделлю) сертифікації, або за вимогою інших незалежних організацій (відомств), яким надано державою повноваження на оцінки систем управління якістю продукції, що постачається.

Сертифікація систем якості щодо виробництва певної продукції проводиться з метою засвідчення відповідності системи якості вимогам ДСТУІSO9001(ДСТУISO9002, ДСТУISO9003) і забезпечення впевненості в тому, що виробник здатний повністю випускати продукцію, яка відповідає вимогам нормативних документів, продукція незадовільної якості вчасно виявляється, а виробник уживає заходів щодо запобігання вироблення такої продукції на постійній основі.

Сім’я стандартів ISO9000 є посібником з оформлення системи управління якістю, що узгоджено в міжнародному масштабі. У ньому описується ефективна система якості, в якій усі процеси і дії контролюються й документуються. Стандарти спроектовані таким чином, що можуть використовуватися в найрізноманітніших галузях, у тому числі і в будівництві. Система якості в конкретній організації може бути оформлена індивідуально. Завданням керівника є досягнення узгодженості між цими стандартами та специфічними структурами підприємства.

Історія виникнення стандартів ISO9000

Німецький інститут стандартизації (ОГМ) уніс у 1977 році в Міжнародну організацію з стандартизації (ISO) пропозицію щодо уніфікації існуючих національних стандартів з управління якістю. На підставі цього в 1980 році був заснований Технічний комітет з управління якістю і його забезпеченням ISOТК176.

У комісіях цього комітету був спочатку розроблений стандарт ISO8402, що стосується понять, а у 1985 році – перші проекти стандартів сім’ї ISO9000. Перша версія сім’ї цих стандартів з’явилася в 1987 році. Почалося їх успішне впровадження в різних країнах як національних стандартів.

В організації ISO стандарти через кожні п’ять років повинні погоджуватися з рівнем розвитку техніки, технологій, нових матеріалів і перероблятися. У 1994 році з’явилося перероблене видання сім’ї стандартів ISO9000.

В Україні в 1995 році була введена серія стандартів ДСТУІSО9000, яка є в основному автентичним текстом міжнародних стандартів ISO9000 з унесенням редакційних змін відповідно до вимог нормативних документів, чинних в Україні.

До складу сім’ї стандартів ДСТУ ISO9000 входять:

ДСТУ ISO9000-95. Стандарти з управління якістю та забезпечення якості.

ДСТУ ISO9001-95. Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування.

ДСТУ ISO9002-95. Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі виробництва, монтажу й обслуговування.

ДСТУ ISO9003-95. Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі контролю готової продукції та її випробувань.

ДСТУ ISO9004-95. Управління якістю та елементи системи якості.

Стандарти з систем якості виходять із того, що вся робота, яка виконується, має вигляд процесу. Так, кожний процес має входи, а результатами процесу є його виходи. Виходи – це продукція, матеріальна чи нематеріальна. Сам процес являє собою (або повинен бути) перетворенням, під час якого зростає його цінність. У кожному процесі тією чи іншою мірою задіяні люди та (або) інші ресурси. Виходом можуть бути, наприклад, програма для комп’ютера, будівельні матеріали, вироби та конструкції, ескізний проект, технологічний процес будівництва чи кінцева або проміжна продукція будь-якої загальної категорії. Проведення вимірювань можливе на входах, у різних точках процесу, а також на виходах.

Для управління якістю, а також для розроблення, впровадження та вдосконалення своїх систем якості в межах підходів, орієнтованих на виробництво будівельної продукції, необхідно застосовувати стандарти систем якості.

До стандарту ДСТУISO9000-1-95 слід звертатися кожній організації, що має намір створити та впровадити систему якості.

Розширення глобальної конкуренції призводить до того, що споживач починає висувати дедалі жорсткіші вимоги до якості продукції.

Для того, щоб не втратити конкурентоспроможності і підтримувати високі економічні показники, організаціям-постачальникам потрібно впроваджувати більш ефективні та дійові системи. У ДСТУISO9000-1-95 наведено визначення основних понять у сфері якостей і містяться настанови щодо вибору та застосування стандартів із систем якості.

Звертатися до ДСТУISO9001-95 і застосовувати його постачальникові необхідно за потреби доведення своєї здатності так управляти процесами проектування й виробництва продукції, щоб вона відповідала всім установленим вимогам. Установлені вимоги спрямовані, перш за все, на досягнення задоволення споживача за рахунок запобігання невідповідності на всіх етапах від проектування до обслуговування. ДСТУISO9001-95 установлює відповідну модель забезпечення якості.

Звертатися до ДСТУISO9002-95 і застосовувати його постачальникові необхідно за потреби доведення своєї здатності так управляти процесами виробництва продукції, щоб вона відповідала всім установленим вимогам під час виробництва, монтажу та обслуговування.

ДСТУISO9002-95 установлює відповідну модель забезпечення якості.

Звертатися до ДСТУISO9003-95 і застосовувати його постачальникові необхідно за потреби доведення відповідності продукції встановленим вимогам тільки на стадії контролю готової продукції та її випробування.

ДСТУISO9003-95 установлює відповідну модель забезпечення якості.

До ДСТУISO9004-1-95 слід звертатися будь-якій організації, що має намір розробити та впровадити систему якості. Для того, щоб відповідати своєму призначенню, організація повинна забезпечити керування технічними, адміністративними і людськими чинниками, які впливають на якість продукції, програмне забезпечення, креслення, перероблювальні матеріали чи готову продукцію. ДСТУISO9004-1-95 містить опис великого переліку елементів системи якості, що стосуються всіх етапів життєвого циклу продукції і відповідних законів, з якою організація може вибрати й застосувати елементи згідно зі своїми потребами.

Порядок проведення робіт із сертифікації систем якості встановлено ДСТУ3419-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення”.

Проведення сертифікації систем якості є складною та об’ємною роботою, тому потребує розгляду цього питання в окремому підручнику. В зв’язку з цим розглянемо в цьому підрозділі коротко тільки основні етапи проведення сертифікації систем якості.

Виробник, який претендує на сертифікацію систем якості в Системі сертифікації УкрСЕПРО, подає до акредитованого в Системі органу з сертифікації систем якості заявку встановленої форми.

Орган із сертифікації, розглянувши заявку, направляє підприємству-заявникові:

• опитувальну анкету для проведення попереднього обстеження системи якості підприємства;

• перелік вихідних матеріалів, які має подати підприємство до органу з сертифікації систем якості для проведення попереднього (заочного) оцінювання системи якості і стану виробництва.

У перелік вихідних матеріалів для попередньої оцінки системи якості й стану виробництва входять такі основні документи:

а) Технічна документація та технічні умови на продукцію, виробництво якої оцінюється:

• конструкторська документація на продукцію (паспорт, інструкція з експлуатації, загальний вигляд і специфікація);

• маршрутна технологія виробництва продукції та її основних частин;

• стандарти підприємства (методики, інструкції) на об’єкти, стосовно обраної продукції та виробництва, що оцінюється (настанова з якості або стандарт підприємства “Система управління якістю. Основні положення”, порядок проведення періодичних випробувань і випробувань на надійність, класифікатор дефектів продукції, контроль точності обладнання, проведення перевірки контрольних вимірювальних приладів, організація і проведення технічного контролю, застосування статистичних методів контролю якості (при вхідному, операційному й приймальному контролі продукції), порядок приймально-здавальних випробувань, контроль технологічної дисципліни, технічне обслуговування та ремонт обладнання, реєстрація та облік дефектів під час виробництва продукції, аналіз причин відмов, дефектів й інше).

б) Показники, що характеризують якість виробництва продукції і які застосовуються на підприємстві.

в) Відомості про виробництво:

• структурна схема підприємства, включаючи основні і допоміжні виробничі підрозділи, інженерні та адміністративні служби із зазначенням зв’язків між ними;

• річний обсяг випуску сертифікованої продукції у вартісному вираженні;

• перелік найвідповідальніших технологічних процесів і операцій.

Підприємство-заявник заповнює опитувальну анкету, готує всі необхідні вихідні матеріали і подає їх до органу із сертифікації систем якості.

У загальному процес сертифікації систем якості складається з таких етапів:

• попередня (заочна) оцінка системи якості;

• остаточна перевірка й оцінка системи якості;

• оформлення результатів перевірки;

• технічний нагляд за сертифікованою системою якості.

Коротко розглянемо ці етапи.

Попередня (заочна) оцінка системи якості здійснюється з метою визначення доцільності продовження робіт із сертифікації системи якості підприємства і в разі встановлення такої доцільності розроблення програми перевірки.

Попередня оцінка здійснюється комісією органу з сертифікації систем якості шляхом проведення аналізу документів і вихідних матеріалів.

Паралельно з аналізом матеріалів, одержаних від підприємства, комісія організовує набір та аналіз додаткових відомостей про якість продукції, стосовно якої проводяться роботи з сертифікації системи якості, від незалежних джерел (дані територіальних органів Держстандарту України, управління в справах захисту споживачів, відомості від окремих споживачів та інше).

Робота з попереднього (заочного) оцінювання системи якості завершується підготовкою письмового висновку щодо доцільності (недоцільності) проведення остаточної перевірки й оцінки системи якості.

У разі негативного рішення за результатами оцінювання у висновку наводять причину такого рішення та всі невідповідності системи якості, вимогам чинним нормативних документів.

Після усунення зауважень підприємство може подавати свою систему якості на повторне попереднє (заочне) оцінювання.

Якщо висновок за результатами попередньої (заочної) оцінки позитивний, то він разом із проектом господарського договору на проведення остаточної перевірки й оцінки системи якості надсилається заявнику.

Остаточна перевірка здійснюється комісією, що проводила попереднє оцінювання, або іншою комісією, до складу якої обов’язково входять експерти, що виконували попереднє оцінювання.

Комісія розробляє програму остаточної перевірки системи якості і методику перевірки та оцінки стану виробництва.

Програма перевірки в загальному випадку має містити: мету і галузь перевірки; склад комісії з перевірки; дату й місце проведення перевірки; перелік документів, на відповідність яким здійснюється перевірка; перелік структурних підрозділів, що перевіряються; назву елементів системи якості та виробництва, які підлягають перевірці; розподіл обов’язків між членами комісії щодо перевірки елементів системи якості і стану виробництва; джерела інформації про якість продукції; орієнтовні терміни проведення кожного з основних заходів програми; вимоги до забезпечення конфіденційності інформації, яка є комерційною таємницею; перелік організацій та осіб, котрим надається звіт про перевірку.

Під час обстеження збирають потрібні дані про систему якості шляхом опитувань, вивчення документів і здійснення спостережень на ділянках, що перевіряються. Ознаки, які вказують на можливість виникнення невідповідностей, мають фіксуватися й окремо обстежуватися.

Усі спостереження, зроблені в ході перевірки, повинні документуватися, інформація, одержана в ході обстеження, має перевірятися шляхом порівняння з інформацією, одержаною з інших джерел.

Обстеження включає роботи з оцінювання стану виробництва, аналізу фактичного матеріалу та підготовки попередніх висновків.

Оцінювання здатності виробництва забезпечувати стабільний випуск продукції необхідного рівня якості здійснюється на підставі аналізу відповідності інформації про якість продукції і спостережень за станом виробництва згідно з програмою та методикою, що розроблені комісією для даного підприємства або що діють на підприємстві й погоджені з органом з сертифікації продукції чи систем якості.

У разі наявності на підприємстві атестованого в Системі виробництва оцінювання стану виробництва за рішенням комісії може не проводитися.

Аналіз фактичного матеріалу здійснюється з метою встановлення відповідності (невідповідності) елементів системи якості підприємства-заявника вимогам стандарту на систему якості, а також здатності виробництва забезпечувати стабільний випуск продукції необхідного рівня якості. Аналіз проводиться відповідно до програми і контрольних запитань із перевірки й оцінки системи якості.

На підставі результатів аналізу фактичного матеріалу комісія готує висновки про відповідність (невідповідність) системи якості в цілому вимогам нормативних документів на систему якостей та виробництва вимогам стабільного забезпечення потрібного рівня якості продукції.

Після завершення всіх етапів попередньої (заочної) й остаточної перевірки комісія складає звіт про перевірку. Звіт складається в трьох примірниках. Один примірник залишається в органі з сертифікації систем якості, а два – передаються підприємству-заявникові.

У разі позитивного висновку в Звіті комісії орган із сертифікації оформляє сертифікат установленого зразка, реєструє його в Реєстрі Системи, видає підприємству-заявникові, а копії надсилає органу з сертифікації продукції.

Термін дії сертифіката на систему якості визначає орган із сертифікації систем якості, але він не може перевищувати три роки.

Технічний нагляд за сертифікованою системою якості підприємства протягом усього терміну дії сертифіката здійснює орган із сертифікації системи якості.

Обсяг, порядок та періодичність нагляду встановлюється органом із сертифікації під час проведення сертифікації систем якості.

Відбирання зразків продукції та їх ідентифікація

Випробування продукції з метою сертифікації проводиться на зразках, які за складом, конструкцією і технологією виготовлення не повинні відрізнятися від тих, що прийняті для продукції, котра постачається споживачу.

Відбір зразків продукції здійснює орган із сертифікації продукції, або за його дорученням уповноважений представник випробувальної лабораторії (центру), акредитованої в Системі на технічну компетентність і незалежність, що буде проводити випробування, або представник територіального центру стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України.

Відбір зразків проводиться у присутності представника заявника. Результати відбору оформляються актом установленої форми.

Як виняток для окремих виробів за дозволом органу з сертифікації продукції відбір зразків здійснюється самим заявником при умові його письмової заяви, в якій гарантується особиста відповідальність заявника про відповідність цих зразків усій партії, від якої відібрані зразки.

Для випробувань відбираються зразки продукції, які пройшли приймальний контроль виготовлювача, і готові до реалізації вироби.

Кількість зразків продукції для випробувань визначається органом із сертифікації відповідно до вимог нормативних документів на цю продукцію. Якщо такі документи відсутні, правила відбору встановлюються органом із сертифікації залежно від обсягів випуску (партії) та стану виробництва.

Для випробувань навантаженням виробів і конструкцій, що є однорідною продукцією, за достатнього обґрунтування проводиться відбір зразків марок - представників.

Відбір марок-представників однорідної продукції залежить від конструктивних рішень конкретних виробів та конструкцій і полягає у визначенні такого параметра, який є найбільш чутливим до найменших коливань у технології виготовлення продукції.

Для випробувань навантаженням відбирається марка-зразок, яка має мінімальну (максимальну) величину зазначеного параметра.

Відбір зразків бетону, арматурної сталі та арматурних виробів для випробувань на відповідність вимогам нормативних документів на бетонні та залізобетонні вироби і конструкції, якщо продукція випускається серійно, повинен бути здійснений у будь-який час проведення робіт із сертифікації продукції, якщо нормативною документацією передбачено випробування конструкцій навантаженням.

Відібрані зразки ізолюються від іншої продукції, упаковуються, пломбуються або опечатуються на місці відбору.

Відібрані зразки передаються заявником випробувальній лабораторії (центру) або до органу із сертифікації, за визначенням останнього.

Зразок-свідок сертифікованої продукції – це відібраний за встановленими вимогами зразок продукції, на котру виданий у встановленому порядку сертифікат відповідності. Зразки-свідки зберігаються органом із сертифікації або, за його рішенням, випробувальною лабораторією (центром) чи іншою організацією на випадок необхідності повторення випробувань для підтвердження показників продукції.

Пломбування зразків-свідків сертифікованої продукції виконує відповідальна особа органу з сертифікації або, за його рішенням, відповідальна особа випробувальної лабораторії (центру).

Пломбування зразка-свідка виконується так, щоб виключити заміни зразка чи доступу до нього без руйнування пломби.

Відомості про пломбування зразка-свідка зазначаються в Акті про пломбування та зберігання зразка-свідка продукції.

Акт про пломбування та зберігання зразка-свідка продукції затверджується керівником органу з сертифікації до одержання заявником сертифіката відповідності на продукцію.

До початку випробувань орган із сертифікації продукції проводить ідентифікацію відповідних зразків продукції на основі візуального обстеження (первинна ідентифікація) та результатів випробувань, проведених акредитованою випробувальною лабораторією (центром).

Ідентифікація продукції у випробувальній лабораторії (центрі) загалом включає перевірку додержання вимог нормативної і проектної документації до конструктивних рішень, розмірів і форми, властивостей матеріалів та їх з’єднань, стану поверхонь та маркування.

За результатами ідентифікації складається Акт ідентифікації встановленої форми.

Зразки продукції, що пройшли первинну ідентифікацію, приймаються випробувальною лабораторією (центром) для випробувань.

У разі отримання негативних результатів хоча б за одним із показників, випробування з метою сертифікації припиняється, інформація про негативні результати надається заявникові та органу з сертифікації, який скасовує заявку на сертифікацію продукції.

Повторні випробування можуть бути проведені тільки після поданої нової заявки та надання переконливих доказів проведення коригуючих заходів щодо усунення причин, що викликали невідповідність.

Якщо зразки продукції, на яких при випробуваннях отримано негативні результати, неможливо використати для подальших сертифікаційних випробувань, вони повертаються заявнику, проводиться повторний відбір зразків та ідентифікація і передача у випробувальну лабораторію (центр).

Випробування зразків продукції

Випробування зразків продукції проводять акредитовані в Системі випробувальні лабораторії (центри), що визначені органом із сертифікації у рішенні за заявкою.

Зразки продукції повинні випробуватися на відповідність усім вимогам чинних в Україні нормативних документів, що позначені в рішенні за заявкою, у тому числі на відповідність обов’язковим вимогам, а також іншим вимогам.

Випробування зразків продукції проводиться за чинними в Україні нормативними документами на методи випробувань будівельної продукції і згідно з методиками, розробленими органом із сертифікації.

Як правило, випробування зразків продукції включають;

• випробування матеріалів (визначення міцності, морозостійкості, густини, теплопровідності, водонепроникності тощо);

• випробування зразків, що відібрані з виробів (визначення міцності матеріалів, клейових або зварних з’єднань тощо);

• випробування безпосередньо виробів (визначення геометричних параметрів і відхилень від форми, перевірка конструктивних рішень, оцінювання міцності, жорсткості й тріщиностійкості, визначення опору теплопередаванню та повітропроникненню тощо).

Оцінювання міцності, жорсткості і тріщиностійкості здійснюється:

• випробуванням виробів навантаженням із доведенням їх, у разі потреби, до руйнування (випробування навантаженням);

• визначенням міцності матеріалів виробу та перевіркою відповідності конструктивних рішень виробу технічній документації із застосуванням неруйнівних методів контролю (випробування із застосуванням неруйнівних методів контролю);

• випробуванням виробів навантаженням, що не перебільшує розрахункового, з розрахунками тривалої здатності виробу на підставі його фактичних, визначених випробуваннями, характеристик міцності (комбіновані випробування).

Рішення щодо виду випробувань із оцінювання міцності, жорсткості та тріщиностійкості виробів приймається органом із сертифікації.

Випробування з метою сертифікації проводиться випробувальними лабораторіями (центрами), що акредитовані в Системі на технічну компетентність і незалежність.

Допускається проводити випробування з метою сертифікації випробувальними лабораторіями (центрами), що акредитовані тільки на технічну компетентність, але з контролем представниками органу з сертифікації продукції, відповідальність за необ’єктивність таких випробувань несе орган із сертифікації або організація, що виконує його функції, за дорученням яких випробувальна лабораторія (центр) проводить випробування.

Результати випробувань оформляються у формі протоколу. Протокол затверджується керівником випробувальної лабораторії (центру). Якщо випробування з метою сертифікації проводяться лабораторією, котра акредитована тільки на технічну компетентність, протоколи випробувань підписуються також представником органу з сертифікації, який доручив лабораторії ці випробування. Затверджувальні підписи повинні бути засвідчені печатками.

Аналіз отриманих результатів, прийняття рішення про можливість видачі сертифікату відповідності

Сертифікат відповідності видається виключно органом із сертифікації продукції. Сертифікат видається на одиничний виріб, на партію продукції або на продукцію, що випускається підприємством серійно протягом терміну, встановленого ліцензійною угодою, з правом маркування знаком відповідності кожної одиниці продукції.

За наявності протоколів із позитивними результатами випробувань сертифіката на систему якості або атестата виробництва, залежно від прийнятої схеми (моделі) сертифікації, орган із сертифікації продукції оформляє сертифікат відповідності, реєструє його в Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО та видає заявнику. Реєстрація сертифікатів відповідностей у Системі здійснюється згідно з “ДСТУ3415-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр Системи.”

Відповідно до Державного стандарту України “ДСТУ3498 “Система сертифікації УкрСЕПРО” бланки документів, форма та опис, бланки сертифікатів відповідності свідоцтв про визнання та їх копії виготовляються на фабриці Держзнака України. Вони мають 12 ступенів захисту від підробки, оформлені в кольоровій гамі національного прапора України, містять зображення малого герба й знака відповідності, назву бланка, серію, номер і підлягають видачі, реєстрації і зберіганню як документи суворої звітності.

З метою інформування споживачів про те, що продукція сертифікована згідно з правилами Системи сертифікації УкрСЕПРО, на ній ставлять національний знак відповідності.

Форма, розміри і технічні вимоги до національного знака відповідності, а також правила його застосування під час сертифікації продукції в Системі сертифікації УкрСЕПРО встановлено Державним стандартом України ДСТУ2296 “Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування”.

Установлені такі зображення національного знака відповідності:

• для продукції, яка відповідає обов’язковим вимогам нормативних документів та вимогам, передбаченим чинними законодавчими актами України, за якими встановлено обов’язкову сертифікацію, – рисунок 10;

• для продукції, яка відповідає всім вимогам нормативних документів, що поширюються на дану продукцію, – рисунок 11;

• для продукції, яка відповідає окремим вимогам нормативних документів, що поширюються на дану продукцію, – рисунок 12.

Рис.10 Рис.11 Рис.12

Знак відповідностей, зображений на рисунках 11 і 12, застосовується для позначення продукції, яка не підлягає обов’язковій сертифікації, проте сертифікована з ініціативи виробника (продавця, постачальника) чи споживача в Системі сертифікації УкрСЕПРО (добровільна сертифікація).

Визнання сертифіката відповідності, що виданий закордонним органом із сертифікації

Рішення про визначення сертифіката відповідності, що виданий органом із сертифікації інших держав (міжнародних систем), які є членами Системи сертифікації УкрСЕПРО, на продукцію, яка імпортується в Україну, приймає орган із сертифікації продукції, керуючись Державним стандартом України ДСТУ3417-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується”.

Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується в Україну, здійснюється на основі підтвердження відповідності продукції обов’язковим вимогам, установленим у законодавчих актах і нормативних документах, міжнародних та національних стандартах інших держав, що діють в Україні, шляхом укладання угод або прийняття рішення про визнання.

Свідченням визнання закордонних сертифікатів є сертифікат відповідності, виданий у Системі сертифікації УкрСЕПРО, або свідоцтво про його видання.

Технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва

Технічний нагляд за стабільністю показників, що підтверджені сертифікатом відповідності, під час виготовлення продукції здійснює орган, який видав сертифікат, за пропозицією органу із сертифікації системи якості або територіальними центрами стандартизації, метрології та сертифікації.

До участі у проведенні технічного нагляду можуть залучатися фахівці Держохоронпраці, Держохороннагляду для забезпечення відповідності інформації щодо спеціальних питань контролю.

Загальний порядок проведення технічного нагляду викладений у ДСПУ 3413-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції”.

Інформація про результати робіт із сертифікації

Орган із сертифікації продукції веде облік виданих ним сертифікатів та направляє кошти до Держстандарту України. Держстандарт України на підставі Реєстру Системи видає довідники, що містять інформацію щодо сертифікованої продукції.