3.1. Поняття правового режиму податків

Правовий режим — це особливий порядок правового регулювання, який виражається у певному поєднанні юридичних засобів і який створює бажаний соціальний стан та конкретний ступінь сприятливості чи несприятливості для задоволення інтересів суб’єктів права. Іншими словами, правовий режим передбачає певний порядок правового регулювання, який забезпечується через особливе поєднання залучених для його здійснення способів, методів і типів правового регулювання.

Правові режими регулювання характеризуються такими основними ознаками:

1) вони встановлюються законодавством і забезпечуються державою;

2) мають на мел специфічним чином регламентувати конкретні сфери суспільних відносин, виділяючи в часі і просторі ті чи інші суб’єкти й об’єкти права;

3) є особливим порядком правового регулювання, який складається із юридичних засобів і характеризується певним їх поєднанням;

4) створюють конкретний ступінь сприятливості чи несприятливості для задоволення інтересів окремих суб’єктів права.

Правові режими надають адекватність і гнучкість юридичній формі, дають їй змогу більш чітко визначати відмінність неоднорідних соціальних зв’язків, більш точно реагувати і враховувати особливості різних суб’єктів та об’єктів, інших факторів, що включаються у сферу дії права.

Правові режими класифікуються за багатьма підставами:

1) залежно від предмета правового регулювання — конституційний, адміністративний, земельний режими тощо;

2) за юридичною природою — матеріальні та процесуальні;

3) за змістом— податковий, митний, валютний режими тощо;

4) за суб’єктами, щодо яких він встановлюється, — режим біженців, вимушених переселенців, осіб без громадянства тощо;

5) за функціями права — режим особливого регулювання й особливої охорони;

6) за рівнем нормативно-правових актів, у яких вони встановлені, — загальнодержавні, регіональні, муніципальні та локальні;

7) за сферами використання — внутрішньодержавні та міждержавні (режими територіальних вод, економічних санкцій тощо).

Своєрідність правових режимів спостерігається як всередині кожної галузі права, так і в системі права в цілому.

3.2. Види місцевих податків і зборів

Види місцевих податків і зборів:

Готельний збір.

Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20 відсотків добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Готельний збір справляється і перераховується до бюджету місцевого самоврядування адміністрацією готелю.

Збір за парковку автотранспорту.

Платниками збору за парковку автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Ставка збору за парковку автотранспорту встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних місцях і 1 відсотка - у відведених місцях.

Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки.

Ринковий збір.

Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).

Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції.

Збір за видачу ордера на квартиру.

Збір за видачу ордера на квартиру сплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири.

Граничний розмір збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час оформлення ордера на квартиру. Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до одержання ордера і перераховується до бюджету місцевого самоврядування. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку.

Облік надходжень збору за видачу ордера на квартиру здійснюється органами з обліку та розподілу житла.

Збір з власників собак.

Платниками збору з власників собак є громадяни - власники собак (крім службових), які проживають у будинках державного і громадського житлового фонду та приватизованих квартирах.

Збір з власників собак справляється за кожний рік. Його граничний розмір за кожну собаку не повинен перевищувати 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час нарахування збору.

Збір з власників собак стягується органами житлово-комунального господарства.