Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методична для будівельників.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
11.89 Mб
Скачать
  1. Порядок виконання роботи

1 До початку заняття необхідно виписати з таблиці вихідні дані НRр8 і НRр12 одержати в лабораторії нівелірний журнал і переписати в нього результати польових вимірів з таблиці.

2 Підрахувати значення перевищень між зв’язуючими точками ходів, використовуючи відліки по червоній і чорній сторонах рейок.

3 Перевірити виконання контролю /перевищення не повинно відрізнятись більш ніж на 4 мм/ і підрахувати середнє перевищення.

4 На кожній сторінці журналу виконайте посторінкові контролі.

5 Виконайте загальний контроль, підрахувавши нев’язку ходу.

6 Вирахуйте допустиму нев’язку.

7 Провести порівняння нев’язок і в випадку допустимості отриманої, розподілити її з оберненим знаком на всі підраховані значення середніх перевищень.

8 Підрахувати висоти всіх зв’язуючих точок способом перевищень.

9 Підрахувати висоти всіх проміжних точок способом горизонту інструменту.

11.2. Обробка пікетажного журналу

11.2.1 Питання для підготовки до заняття.

1 Що називається кутом повороту траси?

2 Як вимірюються кути повороту траси?

3 Напишіть назви головних точок і елементів кругової кривої.

4Що називається пікетом і як він закріплюється на місцевості?

5Запишіть формули для підрахунку пікетажного найменування головних точок кругової кривої 6 3 якою метою і в яких точках розбивають поперечники?

7 Для чого служить пікетажний журнал?

8 Які дані заносять в пікетажний журнал?

11.2.2 Порядок виконання роботи

1 До початку заняття необхідно перекреслити вказані викладачем сторінки пікетажного журналу на лист міліметрового паперу в м-бі 1:2000, одержати таблиці [6] або [8] в лабораторії.

2 Використовуючи вибраний по своєму варіанту румб початкового напрямку траси і значення кутів повороту, вирахувати румби прямих вставок по трасі. Приклад рішення для варіанту № 1, для першого кута повороту

r = ПдС : 10°;

αопоч= 180° - r = 170°;

α= αпоч-фh А= 170° - 25°45' = І44°І5';

r = ПдС : 35°45'

Аналогічно знаходять румб другої прямої вставки.

З/ Знайти за таблицями значення К, Т, Д, Б /довжини кривої, доміру, тангенса, бісектриси/ для значення R = 1 м і потім,помноживши на величину заданого радіуса кругової кривої, вирахувати ці значення.

4 Знайти з контролем пікетажні позначення головних точок першої і другої кругових кривих на трасі. Результати розрахунків записати в пікетажному журналі навпроти відповідного кута повороту траси.

11.3. Побудова поздовжнього профілю траси і поперечника Питання для підготовки до заняття

1 По яких даних складають поздовжній профіль траси?

2 Яким звичайно приймають масштаб профілю по вертикалі?

3 Що являє собою сітка профілю?

4 Що являє собою лінія умовного горизонту і як вибирають її висоту?

Порядок виконання роботи

1 На міліметровому папері побудувати сітку профілю згідно з зразком.

2 В графі "Відстані” розмістити в відповідності з пікетажним журналом і вибраним горизонтальним масштабом всі пікетажні і плюсові точки.

3 В графі «Відмітки землі" розмістити їх відмітки з нівелірного журналу заокруглені до 0,01 м.

4 В графі "План траси" помістити план траси, складений в прийнятому горизонтальному масштабі по результатах зйомки, які є в пікетажнім у журналі. В середині цієї графи прямою лінією зображують вісь дороги, а відповідних її місцях, як в пікетажному журналі, стрілками показують повороти траси.

5 В графі "Грунт" поміщають результати геологічних досліджень ґрунтів по трасі. Верхня границя цієї графи є лінією умовного горизонту.

6 Від лінії умовного горизонту, на встановлених до неї-перпендикулярах /ординатах/, у відповідному вертикальному масштабі відкладають чорні відмітки точок. Ординати не повинні бути довшими 15 см. Виходячи з цього, встановлюється відмітка лінії умовного горизонту. Намічені на ординатах точки з’єднуються ламаною лінією, яка і є профілем траси.

7В графі "Пікети, прямі і криві" дається зображення прямих ділянок траси і заокруглення. Заокруглення умовно зображуються дугами, зверненими випуклістями вверх - при повороті вправо і випуклістями вниз - при повороті вліво. Спочатку і в кінці заокруглень підписують відстані до ближчих пікетних точок.

Всередині кожної кривої виписують її елементи.

8 На прямих ділянках дороги підписують їх довжини і румби.

9 Викреслюють профілі. поперечників в одному масштабі, який відповідає вертикальному масштабу поздовжнього профілю.

11.4 Вирахування відміток точок проектної лінії

Питання для підготовки до заняття

1 Що навивається нахилом лінії?

2 Що таке відмітка фіксованої точки? Які точки відносяться до фіксованих?

3 По якій формулі вираховують червоні відмітки точок траси?

4 Що називається робочою відміткою?

5 Що називається точкою нульових робіт?

6 По якій формулі вираховують відстані до точки нульових робіт від ближчих точок пікетажу?

7 Для чого вираховують ці точки?

Порядок виконання роботи

1 Керуючись заданими вихідними даними вираховують відмітки фіксованих точок по трасі на ПК0, ПКК1, ККК2 і в кінці траси. Червона відмітка на ПК0 рівна чорній відмітці на ПК0 плюс задана величина насипу або виїмки hПК0

Відмітка ПКК1 дорівнює

де - червона відмітка на ПК0; i - заданий нахил по лінії ПК0- ПКК1

SПКК1 - гор.проложення лінії ПКО- ПКК1 яке визначається по пікетажу траси /для варіанта 1 дорівнює 92,3 м/.

Червона відмітка ККК2 враховуючи наявність горизонтальної ділянки дорівнює, очевидно відмітці .

Відмітка кінця траси Нк знайдеться аналогічно Нчерв. по формулі

де Sк- відстань від ККК2 до кінця траси.

Керуючись відмітками фіксованих точок наносять на профіль проектну /червону/ лінію.

3 В графі "Нахил проектної лінії", проектна лінія показується у вигляді діагоналі прямокутника, направленої вниз або вверх в випадну від’ємного або додатного ухилу. На діагоналі в вигляді дробу підписується ухил і довжина проектної лінії на даній ділянці.

4 Враховуючи знаки ухилів, вираховують червоні відмітки всіх точок траси. Червоні відмітки заокруглені до сантиметрів записують в графу "Проектні відмітки" сітки профілю. На горизонтальних ділянках їх підписують тільки на початку і в кінці ділянки.

5 Знаходять різниці між червоною і чорною відмітками точок /робочі відмітки/. їх підписують на відповідних ординатах, вище проектної лінії при насипі і нижче при виїмці.

6 В місцях пересічення лінії профілю з червоною лінією вираховують відмітки точок нульових робіт, попередньо знайшовши відстані до них від ближніх точок пікетажу по формулі

де Н0 - відмітка точки нульових робіт; червона відмітка ближньої пікетної точки; X - відстань від неї до точки нульових робіт; і - ухил на ділянці.

Відстань від ближчої точки пікетажу до точки нульових робіт знаходять за формулою

,

де УІ; У2 - робочі відмітки на ближніх точках пікетажу; S - горизонтальне проложення відстані між ними.

7 Викреслюють профіль тушшю.

Вісь дороги в графі "План траси", графи: "Проектні відмітки", "Ухили проектної лінії", "Пікети, прямі і криві", "Кілометри" і всі підписи в них викреслюються червоним кольором, відстані до точок нульових робіт і їх відмітки - синім кольором, решту граф і підписи в них - червоним кольором.

Зразок оформлення роботи наведений 11

Таблиця 11.2

№ варіанту1

Відмітки в м

Кут повороту №1

Кут повороту №2

R

Дані для проектної лінії

примітки

НRp8

НRp12

Лівий

Правий

Ф

R

ПК ВК

Ф

R

ПК ВК

hПК0

i1

Iк

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1

134,217

132,127

25°45

100

0+92,3

37

90

3+91

10°

0,90

-20

+22

2

215,645

213,350

26

90

1+03,4

38

100

3+86

15

0,90

-22

+24

3

410,572

408,472

27

80

1+12,7

39

80

3+72

20

0,70

-24

+26

4

534,231

522,126

28

110

1+22,3

36

70

3+61

25

0,50

-26

+28

5

751,418

713,303

29

120

1+31,4

3

100

3+51

30

0,30

-28

+30

6

1420,576

1418,427

30

100

1+42,3

34

100

3+41

35

0,10

-30

+32

7

526,142

524,002

31

90

1+56,7

33

110

3+27

40

-0,10

-32

+32

8

231,534

228,399

32

80

1+63,4

32

120

3+17

45

-0,30

-18

+16

9

410,572

408,442

33

100

1+728

31

120

4+11

50

-0,50

-16

+18

10

645,215

643,090

34

90

1+84,3

30

110

4+21

5

-0,70

-19

+21

11

217,134

215,014

35

80

1+97,3

29

140

3+12

60

0,85

-21

+19

12

356,210

354,105

36

80

2+03,6

28

150

3+22

65

0,65

-23

+25

13

827,412

825,312

37

80

2+14,5

27

100

3+33

70

0,35

-25

+23

14

210,144

208,019

35

90

2+25,5

29

140

4+10

40

0,80

-27

+29

15

215,216

210,126

34

100

2+50,7

31

130

4+50

57

1,00

-15

+31

Додаток 1

Схема теодолітних ходів

Додаток 2