
- •Історія підприємства
- •Характеристика підприємства
- •Продукція
- •Аналіз сировинної бази підприємства
- •Структура підприємства
- •Прокатний цех №1
- •Прокатний цех № 2
- •Доменний цех
- •Характеристика киснево – конверторного цеху
- •Характеристика дільниці
- •Виробництво сталі у кисневих конверторах
- •Основне та допоміжне обладнання, вимоги до електроприводу
- •Характеристика агрегату
- •Характеристика приводу
- •Загальна характеристика
- •Паспортні данні обладнання
- •Механізм повороту конвертора
- •Данні о редукторах
- •Данні о підшипниках
- •Данні по електричному обладнанню
- •Опис роботи електричної схеми
- •7.3.1 Керування електроприводом
- •7.3.2 Робота схеми керування приводом повороту конвертора
- •Електропостачання
- •9. Охорона праці Вступ
- •Аналіз умов праці
- •Виробнича санітарія та гігієна праці Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих факторів
- •Техніка безпеки
- •Електробезпека
- •Пожежна безпека
- •Висновки
- •Література
Виробнича санітарія та гігієна праці Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих факторів
При проведенні киснево-конверторного процесу мають місце наступні шкідливі виробничі фактори: тепловиділення від технологічного обладнання та розплавлених металу та шлаку; гази, що утворюються при продувці конвертора, роботі газових горілок у котлах-утилізаторах і при сушінні футеровки відремонтованих конверторів та сталерозливних ковшів; пил, що утворюється при транспортуванні сипучих матеріалів, продувці конвертора, зливі чавуну з ковша в конвертор, випуску сталі та шлаку з конвертора, руйнування футеровки конверторів та ковшів; шум, який створюється вентиляційними системами в обслуговуваних приміщеннях; вібрація, яка утворюється від роботи великовагових конструкцій; електричний струм; іонізуючі випромінювання .
Джерелами теплових виділень є кожух і розпечена горловина конвертора, гази, що відходять, розплавлений чавун, рідкі сталь і шлак. В розливному прольоті велику кількість тепла і нагрітих газів виділяє розплавлений метал, що подається у виливниці. Інтенсивність випромінювання на цих ділянках становить від 350 до 10500 Вт/м2. Температура повітря при проведенні окремих операцій навіть на відстані 2-3 м від джерела тепловипромінювання дуже висока, особливо в літній час (досягає 45-50 ° С) при зовнішній температурі повітря +23° С.
Промениста енергія, потрапляючи на людину, впливає, перш за все, на незахищені частини тіла (обличчя, руки, шию). При тривалому перебуванні людини в зоні теплового променистого потоку, як і при систематичному впливі високої температури, різко порушується тепловий баланс в организмі, порушується робота терморегулюючого апарату, посилюється діяльність сердечно-судинної та дихальної систем, посилюється потовиділення, відбуваються втрати потрібних організму солей, що в свою чергу викликає судомну хворобу, теплову гіпотермію або перегрів. Перегрів викликає головний біль, шум у вухах, спотворення кольорового сприйняття, нудоту, блювоту, підвищення температури тіла.
Пил виділяється при перевантаженні, сортуванні, підготовки шихтових матеріалів, завантаженні печі, вибивки футеровки ковшів, ремонту футеровки ковша, кладці конверторів та сталерозливних ковшів, при ламанні футеровки та їх ремонті. Пил проникає в організм оператора через дихальні шляхи. Шкідлива дія пилу позначається в подразненні шкіри, очей, ясен, вух. Проникаючи в легені, пил може викликати професійні специфічні захворювання - пневмоконіоз. Пилові частинки розміром від 0,1 до 5 мкм, на відміну від частинок інших фракцій, не видаляються з організму, накопичуючись у легенях.
Нормативне значення гранично допустимого рівня шуму, що впливає на оператора поста керування, становить 80 дБА, а фактичне значення - 77 дБ, що не перевищує допустиме значення .
Шум впливає на зміну чутливості зору, перешкоджає зосередженню уваги, ускладнює виконання точних робіт і речовий обмін інформацією. При щоденному впливі це призводить до виникнення професійного захворювання - туговухості, основним симптомом якого є поступова втрата слуху на обидва вуха. Також шум впливає на різні відділи головного мозку, змінюючи нормальні процеси вищої нервової діяльності.
Повітря в конвертерному відділенні конвертерного цеху насичене оксидом вуглецю, діоксидом азоту, сірчистим і хромовим ангідридом. Фактичний зміст цих газів в повітрі перевищує гранично допустиму концентрацію в кілька разів. Основним джерелом забруднення повітряного середовища робочої ділянки газовими виділеннями є конвертер.
Гази аналогічно пилу проникають в організм оператора поста управління, який наглядає за виробничим процесом, через органи дихання.
Найбільш небезпечним газом є оксид вуглецю, який утворюється в результаті фізико-хімічних реакцій в процесі плавки і на випуску з печі. Володіє дуже сильним отруйним впливом, знижує вміст кисню у вдихуваному повітрі, пов'язуючи його хімічно, з'єднується з гемоглобіном крові.
Не менш шкідливим є насичення повітря сірчистим ангідридом та діоксидом азоту, що утворюються в робочому просторі конвертера.
Діоксид азоту викликає погіршуючу дію, розбавляючи вміст кисню нижче необхідного для нормального дихання тканин. При зниженні вмісту кисню в повітрі до 16% починається задишка і серцебиття, до 12% - сильно ускладнюється дихання, а при 8% - людина втрачає свідомість .
Таблиця 9.4 – Карта умов праці на робочому місці конверторщика
Фактори виробничого середовища та праці
|
Нормат. значенняПДК, ПДУ |
Фактич. значення |
Шкідливі і небезпечні умови і характер праці |
Час дії фактору, % |
|||||
І |
ІІ |
ІІІ |
|||||||
1. Шкідливі хім. речовини г/м3 |
|
|
|
|
|
|
|||
I клас Ангидрид хромовий Оксид Мn |
0,01 0,05 |
0,012 0,19 |
1,2 |
3,8 |
|
84,2 84,2 |
|||
III-IV класи Азоту діоксид Ангідрид сірчистий Оксид вуглецю |
2,0 10,0 20,0 |
3,3 18,0 25,0 |
|
4,7 |
|
84,2 |
|||
2. Пил переважно фіброгенну дії. Вміст діоксиду Si 3,16% |
4 |
134,9 |
|
|
33,7 |
84,2 |
|||
4. Статичне навантаження. Величина навантаження за зміну з участю м'язів тулуба і ніг |
130000 |
252956 |
252956 |
|
|
|
|||
5. Робоча поза Нахили корпусу, переміщення в просторі |
101 |
Вимуш. нахили більш 300 223 |
Вимуш. нахили 223 |
|
|
|
|||
6.Напруженість організатор. функцій Зір |
|
Сліпуча дія розплавл. Ме та шлаку |
|
|
|
|