Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 7.Державний кредит та державний борг.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
33.57 Кб
Скачать

5. Обслуговування державного боргу.

Для покриття державного боргу можуть реалізовуватися наступні заходи:

• використання валютних резервів держави;

  • використання золотих резервів держави;

  • збільшення обсягів експорту товарів і послуг;

  • одержання іноземних позик і кредитів (у якості надзвичайно­го заходу).

Управління державним боргом розглядається у вузькому і ши­рокому розумінні.

♥ Під УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ у широкому розумінні вважається формуван­ня одного з напрямків фінансової політики держави, пов'язаної з йо­го діяльністю в якості позичальника, кредитора і гаранта. Управління державним боргом у широкому розумінні розглядається як один з на­прямків фінансової політики, входить у компетенцію державних ор­ганів влади і управління. Саме вони визначають загальний обсяг бю­джетного дефіциту і, отже, обсяг позик, необхідний для його фінан­сування, основні напрямки й цілі впливу на грошовий обіг, кредит, виробництво, зайнятість, можливість і доцільність здійснення різних загальнодержавних програм.

♥ Під УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ у вузькому розумінні вва­жається сукупність дій, зв'язаних із підготовкою до випуску і розміщенням довгострокових зобов'язань держави, регулюванням ринку державних цінних паперів, обслуговуванням і погашенням державного боргу, наданням кредитів і гарантій.

У процесі управління державним боргом вирішуються на­ступні завдання: мінімізація вартості боргу для позичальника; недо­пущення переповнення ринку позиковими зобов'язаннями держави і різкого коливання їх курсу.

Заходи для управління державним боргом — заходи, спря­мовані на зниження обсягу державного боргу. До них відносяться:

1. Конверсія державного боргу: зміна прибутковості позики, при цьому держава зменшує розмір відсотків, що виплачуються по позиках;

Технічно можливими є наступні варіанти конверсії зовнішньо­го боргу:

1. Обмін "боргу на борг": держава-позичальник обмінює свої власні борги на борги інших держав перед ним. Наприклад, країни "третього світу" заборгували Росії, як правонаступнику СРСР, біля 150 млрд. доларів; Росія використовувала ці "кошти" для сплати своїх власних боргів перед розвинутими країнами.

2. обмін "боргу на експорт". Борги покриваються за рахунок експорту машинно-технічної продукції й інших готових товарів.

3. Обмін "боргу на власність'. Як власність розглядаються: зем­ля, нерухомість, пакети акцій підприємств.

4 Обмін "боргу на національну валюту", називається "боргом для розвитку . Інтерес кредиторів до таких операцій зріс, хоча і зали­шається помірним, оскільки такі угоди фактично є добродійною до­помогою на розвиток економіки боржника. Кошти від такої конверсії переважно спрямовуються або на освіту, або на охорону здоров'я, або на охорону природи та збереження біорозмаїття.

2. Консолідація державного боргу: збільшення термінів дії випущених позик; може проводитися одночасно з конверсією.

3. Уніфікація позик: об'єднання декількох позик в одну, в цьо­му випадку облігації раніше випущених державних позик обміню­ються на облігації нової позики

4. Відстрочка погашення позики: здійснюється в період, коли випуск нових позик використовується на обслуговування раніше ви­пущених державних позик;

5. Обмін облігацій державної позики по регресійних співвідношеннях, у цьому випадку певна кількість раніше випущених облігацій позики дорівнюються до однієї знову випущеної облігації державної позики:

6. Анулювання боргових зобов'язань держави: це обумов­люється фінансовою нездатністю держави сплатити свої зобов'язан­ня у зв'язку з несприятливою економічною ситуацією або політични­ми мотивами.

7. Рефінансування державного боргу — розміщення нових державних позик для погашення заборгованості по раніше випуще­них облігаціях державної позики.

У 2000 році уряду України вдалося здійснити процес реструк­туризації зовнішнього державного боргу. Управлінням державного боргу України займається Міністер­ство фінансів України в порядку, погодженому з Національним бан­ком України.

Питання до самоконтролю

  • Що таке державний кредит і для чого він потрібен?

  • Які види державного кредиту ви знаєте?

  • Як державний кредит пов'язаний з державним боргом?

  • Чому і як державні позики впливають на фінансово-економічне становище країни?

  • З якою метою встановлюються граничні показники обслуговування державного боргу?

  • Обґрунтуйте, на вашу думку, які соціально-економічні наслідки може мати державний борг.

  • Перелікуйте заходи покриття державного боргу.

  • Який із заходів ви вважаєте найвигіднішим?

  • Перелікуйте заходи управління державним боргом та охарактеризуйте їх.

  • Розкрийте поняття «управління державним боргом» у широкому та вузькому розумінні.

  • Які методи управління державним боргом ви знаєте?

Поняття для запам’ятання.

  • Державний кредит • Кредитор • Консолідація • анулювання боргу

  • капітальний борг • Гарант • Конверсія • управління боргом

  • поточний борг • позичальник • Уніфікація •

Тести.

1. Сукупність економічних відносин, що виникають між державою як позичальником (або позикодавцем) коштів і фізичними/юридичними особами, іноземними урядами в процесі формування і використання загальнодержавного фонду гро­шових ресурсів:

а) державний бюджет;

б) державний кредит;

в) державна діяльність.

2. Зміна дохідності державної позики це:

а) консолідація;

б) конверсія;

в) уніфікація.

3. Який принцип передбачає, що фінансові ресурси надаються позичальникові тільки у тимчасове користування:

а) поворотності;

б) терміновості;

в) платності;

г) забезпеченості.

4. Збільшення строків дії випущеної позики називають:

а) консолідація;

б) конверсія;

в) уніфікація.

5. Об’єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики, називаються:

а) відстрочення погашення;

б) конверсія;

в) уніфікація;

г) консолідація;

д) анулювання позики.

6. За якими державними позиками дохід встановлюється у вигляді позикового процента?

а) процентними;

б) виграшними;

в) дисконтними.

7. Яке джерело повернення державного кредиту:

а) доходи державного кредиту;

б) доходи населення;

в) прибутки від вигідного розміщення кредиту;