Тема 7 Державний кредит та державний борг План:

1. Економічна суть державного кредиту.

2. Сутність і види державного боргу .

3. Показники державного боргу.

4. Характеристика державного боргу України.

5. Обслуговування державного боргу.

1. Економічна суть державного кредиту.

♥ ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ — сукупність економічних відносин, що виникають між державою як позичальником (або позикодавцем) коштів і фізичними та юридичними особами, іноземними урядами в процесі формування і використання загальнодержавного фонду гро­шових ресурсів.

Державний кредит - це сукупність грошових засобів, мобілізованих державою, що виступає в якості позичальника та гаранта.

Не всі грошові ресурси, що визволяються з обігу, акумулюють­ся в Державному бюджеті. Та частина коштів, що не акумулюється в бюджеті, перерозподіляється державою на засадах зворотності за до­помогою кредиту. За допомогою державного кредиту перерозподіля­ються лише тимчасово вільні кошти. При державному кредиті в якості позичальника звичайно виступає держава, а позикодавцями є юридичні або фізичні особи. Кредитні відносини здійснюються як усередині країни, так і на міждержавному рівні.

У тому разі, якщо держава бере на себе відповідальність за повернення позик або виконання інших обов'язків суб'єктів кредитних відносин, вона стає гарантом.

Призначення державного кредиту полягає насамперед у тому, що він є засобом мобілізації державою додаткових фінансових ресурсів.

За дефіцитності державного бюджету додатково мобілізовані фінансові ресурси спрямовуються на покриття різниці між бюджетними доходами і видатками.

При позитивному бюджетному сальдо мобілізовані за допомогою державного кредиту засоби прямо використовуються для фінансування економічних і соціальних програм. Це означає, що такий кредит, будучи засобом збільшення фінансових можливостей держави, може бути важливим чинником щодо прискорення соціально-економічного розвитку країни.

2. Сутність і види державного боргу .

♥ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ — сума заборгованості по випущених і не­погашених внутрішніх державних позиках, а також сума фінансових зобов'язань країни стосовно іноземних кредиторів на визначену дату.

Державний борг — неоплачена сума офіційно визнаних прямих зобов'язань органів державного управління перед іншими секторами економіки й іншими країнами світу, що утворилася в ре­зультаті їх операцій у минулому і має бути погашена за допомогою операцій цих органів у майбутньому або переоформлена в безстроко­вий борг.

♥ Капітальний державний борг — включає всю суму забор­гованості по раніше випущених позиках.

♥ Поточний державний борг — включає витрати держави пов’язані з виплатою сум виграшів, відсотків по поточних тиражах державних лотерей (облігацій), а також незапитаних сум виграшів по раніше проведених тиражах.

Державний борг буває:

1 внутрішній:

2 зовнішній.

1. Внутрішній - виникає перед населенням країни у випадку добровільного або примусового вилучення в нього коштів.

• Добровільне вилучення виражається в придбанні населенням на добровільній основі облігацій державної позики.

• Примусове вилу­чення відбивається в наявності прихованого дефіциту бюджету.

Загальна сума внутрішнього державного боргу поділяється на дві частини;

1. Монетизований борг, що складається з боргів держави комерційним банкам, як основним утримувачам державних цінних паперів. Цей борг фіксується у балансах банків тому аналіз його динаміки перебуває під пильним контролем. Сума монетизованого боргу складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), включаючи видані гарантії за кредитами.

2. Не монетизований борг складається з:

а) невиконаних державою фінансових зобов'язань перед населенням за соціальними виплатами, передбаченими чинним законодавством (заборгованість із виплати пенсій, стипендій, допомоги, заробітної плати та ін.);

б) заборгованості з господарських відносин з реальним сектором економіки (заборгованість за державними замовленнями, з надання послуг державними установами та ін.). Його динаміку спостерігати значно складніше, особливо відносини держави з реальним сектором економіки.

Джерелами погашення внутрішнього боргу є:

— бюджетні кошти;

— кошти, отримані від приватизації державного майна;

— нові запозичення.

Джерелами погашення зовнішнього боргу також можуть бути золотовалютні резерви країни.

2. Зовнішній державний борг являє собою борг держави інозем­ним кредиторам:

• Всесвітній банк (термін боргу від 10 до 17 років),

• Європейський банк реконструкції і розвитку,

• Міжнародний валютний фонд (позика на строк до 35 років). МВФ практично став інститутом довгострокового кредитуван­ня країн в обмін на погоджені з ними зміни в макроекономічній політиці країн-реципієнтів. Так, 11 країн використовують кредити МВФ протягом 30-ти років, 32 країни — 20-29 років, 41 країна — 16-19 років. Як правило, країнам переважно пропонується знизити тем­пи інфляції, зменшити частку державного регулювання, дозволити західним банкам і брокерським конторам відчиняти свої філії, збільшити кількість іноземних власників акцій, спростити процеду­ру прямого інвестування — відкрити економіку і зняти певні про­текціоністські обмеження. Борг України перед МВФ складає 13 млрд. дол. На кінець серпня 2012 борг скоротився на 2,2 млрд. дол., загальний борг складає 43%  золотовалютних резервів Нацбанку.

• "Па­ризький клуб" — об’єднання держав-кредиторів країн, що розвиваються (12 розвинутих країн - США, Велика Британія. Франція, Японія, Германія тощо).

• "Лондонський клуб" — об’єднання найбільших приватних кредиторів країн, що розвиваються (біля 600 комерційних банків).

• комерційні банки іноземних держав (наприклад, Швейцарія, Японія, Голландія) і т.д.

До збільшення обсягу зовнішнього державного боргу призво­дить перевищення надходження в країну товарів і послуг по імпорту над їх експортом із країни.

Зовнішні позики й накопичення державного боргу через дефі­цит державного бюджету вважаються обґрунтованими, якщо май­бутні прибутки покривають суми, необхідні для його обслуговування.

За строками погашення державні кредити можуть бути короткострокові, середньо - та довгострокові.