
- •Методичні вказівки
- •Полтава-2013
- •Загальні положення
- •Вступ / Зразок
- •Ескізний проект
- •Призначення центральної ремонтної майстерні
- •Технологічний процес ремонту
- •Малюнок 1. Схема технологічного процесу ремонту двигуна
- •Малюнок 2. Схема технологічного процесу капітального ремонту дорожніх машин.
- •1.3. Склад центральних ремонтних майстерень
- •Режим роботи майстерні
- •Фонди часу
- •1.6 Річна виробнича програма
- •Річна виробнича програма центральних ремонтних майстерень розподіляється по цехам і відділенням.
- •1.7. Розрахунок кількості робочих
- •Приклад
- •1.8 Розрахунок площі відділення
- •1.9 Вибір габаритів і планування головного виробничого корпуса
- •Приклад
- •2. Технічний проект цеху.
- •Призначення цеху. (Приклад)
- •Розрахунок робочих місць і підбір обладнання.
- •Розрахунок площі цеху.
- •Розрахунок енергетики цеху.
- •Будівельні вимоги.
- •Список використаної літератури
- •3. Технологічна частина
- •3.1 Призначення й умови роботи деталі
- •3.2 Вибір заготовки й визначення її розмірів
- •3.3 Складання плану операцій
- •3.4 Вибір обладнання, пристроїв, інструменту
- •3.5 Розрахунок і вибір режимів обробітку
- •3.6 Розрахунок технічних норм часу
- •3.7 Розробка технологічних документів
- •4.Конструкторська частина
- •1 Загальні вимоги до розділу
- •3 Приклади проектування та розрахунок пристроїв
- •5. Організаційна частина
- •5.1Організація виробництва майстерні.
- •5.2Наукова організація праці
- •5. 3 Протипожежні заходи
- •5.4 Безпека життєдіяльності
- •5.4.1 Загальні положення охорони праці
- •5.4.2 Охорона праці і техніка безпеки у відділенні ремонту двигунів.
- •5.4.3 Технічна естетика і промсанітарія
- •5.4.4 Електробезпека умайстернях
- •5.5 Охорона довкілля
- •6.Економічна частина
- •6.1 Розрахунок вартості основних фондів
- •6.2 Розрахунок зарплати основних робочих підприємства
- •6.3 Витрати на запасні частини і матеріали
- •6.4 Цехові накладні витрати
- •6.5 Розрахунок оборотних засобів підприємства
- •6.6 Розрахунок доходу підприємства
- •6.7 Розрахунок техніко - економічних показників
5.4.3 Технічна естетика і промсанітарія
Серед різних проблем технічної естетики важливе місце на ремонтних підприємствах належить стан виробничого середовища, створення так званої “зони комфорту”, правильному розміщенні джерел світла, створенню приємного кольорового оформлення, обмеженню шуму і вібрації, обладнанню робочих місць.
Виробниче приміщення завжди тримається в чистоті, регулярно, двічі на добу, проводити вологе прибирання, очищати підлогу від мастил, бруду та інших шкідливих речовин і матеріалів, що небезпечні для здоров’я людини.
Підлога на дільниці рівна та міцна, з гладким, але не слизьким покриттям, зручним для очищення.
Для забезпечення нормального стану повітря встановлена приточно-витяжна вентиляція з 3-х кратним, як мінімум, обміном повітря за годину, а крім того місцеві відсоси, що встановлюються біля обладнання, що виділяє шкідливі речовини. Повітря подається через фільтри та обігрівачі (при необхідності), а також зволожувачі.
Температура повітря в робочій зоні в межах 14-16 С в холодний період і 17-20 С в теплий період року.
У відділенні кольорове оформлення виробничих приміщень та обладнання.
Раціональне освітлення виробничих приміщень є однією з основних вимог технічної естетики.
Освітлення робочих місць має провільний напрямок світлового потоку, виключати утворення густих і різких тіней.
5.4.4 Електробезпека умайстернях
В майстернях до експлуатації електроустановок допускаються тільки особи, які навчилися безпечним методам виконання операцій безпосередньо на робочому місці під керівництвом досвідчених спеціалістів.
Все електрофіковане обладнання (станини верстатів, корпуси електродвигунів), пускова і захисна аппаратура, виготовлена з металу, зварювальні апарати необхідно надійно заземляти (з’єднувати з захисним нульовим дротом), а електродвигуни обладнуються додатковим захистом від коротких замикань.
Від трансформаторної підстанції до електрощита на підприємстві електроенергія (напруга до 1000В) підводиться по чотирьохжильному кабелю. Одна жила являється нульовою (нейтральна). Лінія заземлення на підприємстві, до якої підєднують заземляємі об’єкти, виконана з смужкової сталі перерізом 404 мм і з’єднуєтся з нулем на електрощиті.
Ізоляція струмоведучих дротів повинна мати опір не нижче 0,5 Ом.
Користуватися електрозварювальними апаратами мають право електрозварники з кваліфікаційною групою по техніці безпеки не нижче ІІ. Підключати апарати до електричної мережі і спостерігати за їх технічним станом в процесі експлуатації виконує тільки електротехнічний персонал. Огляди і технічне обслуговування зварювальних апаратів проводять не менше одного разу в місяць. Електродоутримувачі тільки заводського виготовлення, в справному стані і відповідати вимогам електробезпеки.
Перед видаванням на руки робітнику електроінструмент перевірений: встановлені справність заземляючого дроту і відсутність замикання на корпус. Електроінструмент, що має дефекти, видавати забороняється. Для живлення електроінструменту приміняється шланговий шнур марки ШРПС з спеціальною жилою для заземлення, в крайньому випадку багатожильні гнучкі дроти ПРС з ізоляцією, розрахованою на напругу не нижче 500 В, укладені в загальний гумовий шланг. Заземлююча жила повинна бути промаркірована з двох кінців або мати сигнальне пофарбування, що відрізняється від інших дротів. Не дозволяється перекручувати струмопроводячий кабель і утворювати на ньому петлі, вузли і ін. Працювати необхідно в гумових рукавицях і при справному заземленні. В приміщеннях з підвищеною небезпекою, до яких відносяться ремонтні підприємства, обладнані світильниками напругою не більше 36 В, а в особливо небезпечних, в тому числі і в оглядових ямах, а також не в приміщенні – не більше 12 В. Не менше разу в місяць необхідний контроль стану ізоляції понижуючого трансформатора, використовуємого для освітлення, електроінструменту, його привода, зануляючої жили (відсутність обриву). Цю перевірку виконує особа з кваліфікаційною групою не нижче ІІІ. Для живлення переносних світильників і електроінструментів використовуються понижуючи трансформатори з розділеними обмотками.
На машинах для миття електродвигуни повинні бути обов’язково занулений, а захисний аппарат знаходиться в справному стані і швидко спрацьовувати в випадку однофазного замикання на корпус. Найбільш ефективні в цих умовах апарати захисного вимикання. Знаходження робітників в вологій атмосфері біля установок для миття, мокрі руки, сира земля і вода під ногами складають небезпеку ураження струмом при його поступанні. Площадку для зовнішнього миття машин не слід розташовувати поблизу повітряних електричних ліній, так як при попаданні на них струменя води шланг може виявитися під напругою, небезпечною для життя людини.
Перед проведенням ремонтних робіт або монтажних операцій, що вимагають примінення часткової або повної напруги мережі, для запобігання нещастного випадку приймають міри, що виключають подачу напруги внаслідок помилкового або самовільного вмикання комунікаційнної апаратури. Для цього знімають запобіжники, з’єднані з апаратом, приміняють ізолюючі накладки в рубильниках, автоматах і т. п., від’єднують, якщо це можливо, кінці живлячої лінії на щиті або безпосередньо на місці роботи. Кожухи можна не знімати, але при цьому повинна бути повна впевненість, що рукоятка або указник комунікаційного апарата знаходиться в положенні, Доступ до електронебезпечних місць перекриті запобіжними огорожами. На ключах керування і приводах роз’єднувачів, відокремлювачів, вимикачів навантаження, на рукоятках рубильників, автоматів і інших комунікаційних апаратів, з допомогою яких може бути подана напруга до місця робіт, вивішують плакати “Не вмикати – працюють люди”. Якщо напруга вимкнена зняттям запобіжників, то плакати розташовують на їх основі. Використовують також постійні попереджувальні написи: “Стій – небезпечно для життя” і “Стій – висока напруга” (при напрузі більше 1000 В), які розміщують на сітках огороджень. Під час роботи ремонтному персоналу забороняється переставляти або прибирати плакати і огородження, а також заходити на огороджені ділянки.