- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і вмінь
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1. Поняття про світове господарство
- •2. Міжнародна економічна інтеграція та міжнародний географічний поділ праці
- •3. Форми міжнародного співробітництва
- •4. Географія та структура міжнародної торгівлі
- •5. Географія інших форм міжнародного співробітництва
- •6. Поняття про глобалізацію
- •IV. Узагальнення та систематизація знань
- •V. Домашнє завдання
2. Міжнародна економічна інтеграція та міжнародний географічний поділ праці
Прийом «Слово вчителя»
Сучасне світове господарство поки що неоднорідне, адже воно поєднує країни, що відрізняються за рівнем розвитку. Але дуже важливо, що на сьогодні більшість держав використовує ринкові механізми управління економікою. Подальший розвиток світового господарства пов’язаний зі збільшенням обсягів міжнародної торгівлі, зрощенням господарств окремих країн, що виражається в розвитку й удосконалюванні різних форм міжнародної економічної інтеграції. Її яскравим прикладом може бути Європейський Союз.
Міжнародна економічна інтеграція на регіональному рівні дістала назву «регіоналізація». Її формуванню сприяє поглиблення міжнародного географічного поділу праці. Під ним розуміють спеціалізацію окремих країн на виробництві певних товарів і послуг із наступним обміном ними. Одні країни спеціалізуються на виробництві різноманітних машин і обладнання, наприклад Німеччина, інші — на видобутку корисних копалин, наприклад Південна Африка (колишня ПАР), треті — на вирощуванні сільськогосподарської продукції та виробництві харчових продуктів, наприклад Молдова.
На початку формування світового господарства спеціалізація країни визначалася її географічним положенням, особливостями природних умов і наявністю тих або інших природних ресурсів. Це пов’язано з тим, що основними галузями економіки були сільське господарство й ремісниче виробництво. Зараз, крім природно-географічних чинників, на спеціалізацію країни впливають економічні, соціальні, політичні умови. Наприклад, особливості структури господарства країни, традиції населення, розвиток транспорту. Із другої половини ХХ ст. величезний вплив як на спеціалізацію окремих країн, так і на галузеву й територіальну структуру всього світового господарства справляє науково-технічна революція. Під нею розуміють докорінне, якісне перетворення продуктивних сил на основі перетворення науки на головний чинник суспільного виробництва.
Прийом «Географічна лабораторія»
1) У чому проявляється неоднорідність світового господарства?
2) Як ви розумієте поняття «науково-технічна революція»?
3) Велике значення для розвитку продуктивних сил мали винаходи різних двигунів. Першим із них став паровий двигун (парова машина). Він не тільки дав можливість виробляти більше продукції, наприклад на ткацьких станках, а й забезпечив появу нових видів транспорту: паровозів та пароплавів. Які двигуни прийшли на зміну паровій машині? Чим вони відрізнялись і як вплинули на розвиток продуктивних сил?
3. Форми міжнародного співробітництва
Прийом «Слово вчителя»
Міжнародний географічний поділ праці ґрунтується на необхідності максимально ефективно вести господарство, а в розвинених країнах і на прагненні забезпечити максимальну різноманітність товарів. Із цим пов’язаний процес поглиблення спеціалізації виробництва. Країни, окремі райони й центри можуть спеціалізуватися не тільки на виробництві готових продуктів, але й на деталях, вузлах, напівфабрикатах. Тому на сучасному етапі визначальну роль у розвитку як усього світового господарства, так і окремих країн відіграють різні форми міжнародного співробітництва. До них належать: зовнішня (міжнародна) торгівля, вивезення капіталу (інвестиції), науково-технічне співробітництво, підготовка кадрів, міжнародний туризм, створення спільних підприємств.
З усіх форм міжнародного співробітництва найсильніший вплив на світове господарство справляє зовнішня торгівля. Вона складається з експорту (вивезення товарів за кордон) та імпорту (увезення товарів з інших країн). Якщо держава продає товарів більше, ніж купує, кажуть, що вона має додатне сальдо зовнішньоторговельного балансу; якщо, навпаки, імпорт перевищує експорт, — сальдо від’ємне.
Прийом «Географічна лабораторія»
Доповніть схему «Форми міжнародної співпраці».
