Принципи лікування
Лікування хворих на туберкульоз проводять у стаціонарі, санаторії й амбулаторно. Лікування хворому призначає фтизіатр; при цьому він має призначити назви препаратів, їх разові і добові дози, режим приймання (щоденно, через день), тривалість лікування.
Протитуберкульозні засоби поділяють на три групи:
- до першої групи (найефективніші препарати) належить ізоніазид, який призначають у добовій дозі 5-10 мг/кг перорально після їди (середня доза для дорослого становить 0,6 г) одномоментно або за два рази. Аналогами ізоніазиду є фтивазид (20-30 мг/кг або 1-1,5 г на добу для дорослого) і метазид (20-30 мг/кг, але не більше ніж 1 г на добу). Другий препарат першої групи – антибіотик рифампіцин, який призначають у дозі 8-10 мг/кг (0,45-0,6 г за один раз) усередину до їди;
- друга група – це препарати середньої активності. До них належать антибіотики стрептоміцин, канаміцин і флориміцин, які призначають дорослим по 1 г внутрішньом’язово (15-20 мг/кг) 1 раз на добу. Етамбутол приймають перорально по 20-25 мг/кг (0,8-1,6 г для дорослого) на добу одномоментно після їди; етіонамід або його аналог протіонамід – по 10-20 мг/кг (дорослому – по 0,25 г три рази на день) після їди, піразин (тизамід) – по 20 – 30 мг/кг (для дорослого – по 1,5-2 г один або 2-3 рази) після їди, циклосерин – по 10-20 мг/кг (0,25 г три рази на день);
- третя група (найменш активні препарати) належить ПАСК(пара-аміносаліциловая кислота), який призначають по 150-200 мг/кг (9-12 г на добу один або 2-3 рази перорально після їди і тіоацетазон (тибон), лікування яким проводять по 2-2,5 мг/кг (по 0,05 г 3 рази на добу для дорослого) після їди. Ці два препарати останнім часом застосовують рідко.
Разом з протитуберкульозними препаратами зазвичай призначають вітаміни (тіамін, піридоксин, аскорбінову кислоту), які поліпшують стан обмінних процесів і переносимість протитуберкульозних препаратів.
Амбулаторне лікування проводиться під контролем медичної сестри. Оптимальна форма контролю – це приймання туберкулостатичних засобів в присутності медичного працівника. Такий контроль найлегше здійснити за умови одноразового приймання добової дози препаратів в інтермітуючому режимі (через день або два рази на тиждень). Якщо ж хворий приймає протитуберкульозні препарати вдома, їх видають не більше як на 5-7 днів. Хворому необхідно пояснити, що протитуберкульозні препарати слід зберігати в темному, недоступному для дітей місці. Уявлення про регулярність приймання препаратів хворим можна скласти за кількістю таблеток чи капсул, які залишилися на певний день лікування. Приймання лікарських засобів можна також контролювати спеціальними якісними реакціями на визначення їх в сечі, які роблять в протитуберкульозному диспансері. Медична сестра відзначає приймання протитуберкульозних засобів у процедурному листку (дату, препарат, дозу), який після закінчення курсу лікування вклеюють в амбулаторну медичну карту. В період лікування треба стежити за станом хворого і за переносимістю протитуберкульозних препаратів, тому слід знати про основні прояви їх побічної дії.
Більшість протитуберкульозних препаратів можуть викликати алергічні побічні реакції. Найчастіше вони виникають при лікуванні стрептоміцином, канаміцином, флориміцином, рідше ізоніазидом або іншими препаратами. Прояви такі: свербіння шкіри, висипання, кон’юнктивіт, риніт, біль у суглобах, підвищення температури тіла. При виникненні цих симптомів препарат треба відмінити.
ДОГЛЯД за хворими на туберкульоз
Поточна дезінфекція у помешканні
Якщо хворий залишається у помешканні сам, то він і члени його сім’ї повинні систематично здійснювати поточну дезінфекцію. Медична сестра повинна навчити хворого та його близьких правильно проводити дезінфекцію та контролювати її проведення. Обробці підлягають передусім мокротиння та плювальниці, виділення хворого. Хворому потрібно пояснити, що він повинен суворо дотримуватись правил відкашлювання мокротиння, не забруднювати мокротинням одяг, постіль, взуття, приміщення, де він перебуває, грунт, водоймища, продукти харчування, предмети загального користування.
Плювальницю потрібно класти у кисет, виготовлений із тканини, що легко переться. Після прання кисет кип’ятять, потім просушують. Для знезараження мокротиння заповнену плювальницю з відкритою кришкою вміщують в емальований посуд і кип’ятять 20 хв у 2% розчині соди або ж на 6 годин заливають 5% розчином хлораміну. Потім мокротиння з плювальниці зливають в іншу посудину і заливають хлорним вапном (20 грам сухого хлорного вапна на 100 мл харкотиння). Після цього через годину харкотиння зливають у каналізацію, а плювальниці та посуд, у якому проводилась дезінфекція, миють 2% розчином соди або теплою водою. Мокротиння і плювальниці дезінфікують у гумових рукавичках, які потім знезаражують і викидають.
На практиці більшість хворих кишеньковими плювальницями не користуються. Їм треба рекомендувати мати допоміжні вставні кишені, у які кладуть носові хустки. Ці вставні кишені відстібають разом з хустками і замочують у 5% розчині хлораміну в емальованій посудині. Через 6 годин розчин зливають у каналізацію, а вставні кишені та хустки перуть у пральному порошку або кип’ятять протягом 15-20 хвилин, потім прасують. У такий спосіб обробляється посуд, залишки їжі та білизна хворого. Посуд після попереднього механічного очищення слід знезаражувати кип’ятінням у 2% розчині соди протягом 15-20 хвилин або стерилізувати. Залишки їжі заливати однаковим з їжею об’ємом 10% розчину хлорного вапна, ретельно змішувати, закривати кришкою і через 4 години зливати у каналізацію. Залишки їжі можна знезаражувати кип’ятінням протягом 30 хвилин у посуді із закритою кришкою. Знезаражування натільної і постільної білизни, а також предметів догляду доцільно проводити кип’ятінням з попереднім замочуванням у 2% розчині соди.
Потрібно стежити за вентиляцією та інсоляцією усіх приміщень, а також широко використовувати бактерицидні лампи. Прибирати приміщення кожного дня вологим способом 2-3 рази на добу. Особливо ретельно належить обробляти місця загального користування, а також ліжко, столик біля ліжка та усі речі, розташовані на відстані 2 метри від ліжка.
Усе, що використовується для прибирання, потрібно знезаражувати у 5% розчині хлораміну.