Регуляція вмісту еритроцитів у периферичній крові

Вміст еритроцитів у периферичній крові здорової дорослої людини становить 3,5 – 5 *10¹²/л. Зрушення цього показника (як зменшення, так і зростання) викликає небезпечні зміни в організмі людини. Зменшення кількості еритроцитів призводить до порушення транспорту кисню кров’ю, що викликає ішемію органів і тканин. Збільшення кількості еритроцитів є причиною зростання в'язкості крові, підвищення навантаження на серце. При значному зростанні в'язкості унеможливлюється рух крові по судинах.

Регуляція вмісту еритроцитів здійснюється за рахунок регуляції їх утворення (еритропоезу) і руйнування (гемолізу).

Механізми утворення еритроцитів

Еритроцити утворюються в кровотворних тканинах: у жовтковому мішку у ембріона, у печінці і селезінці у плода і в червоному кістковому мозку кісток у дорослої людини.

В усіх цих органах містяться так звані поліпотентні стовбурові клітини, які є попередниками усіх клітин крові.

Виділяють 6 класів клітин червоного кісткового мозку.

1-й клас - стовбурові клітини (поліпотентні).

2-й клас - напівстовбурові клітини (частково детерміновані попередники гемопоезу).

3-й клас - еритропоетинчутливі клітини (уніпотентні попередники гемопоезу).

Клітини 1-го,2-го,3-го класів морфологічно не розрізняються.

4-й клас - бласти - еритробласт.

5-й клас - дозріваючі клітини (клітини, що диференціюються) - нормобласт.

У клітинах, що дозрівають відбуваються 2 типи процесів:

• клітини втрачають свої органоїди (ядра, мітохондрій, ендоплазматичний ретикулум);

• відбуваються синтез і накопичення гемоглобіну.

Проеритропласт - має велике ядро, характеризується інтенсивною проліферацією (ділиться кожні 8-12 год).

Базофільний еритробласт - має менші розміри, забарвлюється основними барвниками. На стадії цих клітин з’являється гемоглобін.

Поліхроматофільний еритробласт - має ще менші розміри, забарвлюється і основними, і кислими барвниками. Відбувається накопичення Нb.

Оксифільний еритробласт на початкових стадіях ділиться. Пізніше виникають деструкція ядер, їх зникнення і клітини перестають ділитися. Забарвлюються кислими барвниками. Кількість Нb зростає.

6-й клас - зрілі клітини (диференційовані) - ретикулоцит, еритроцит.

Про інтенсивність еритропоезу свідчить кількість у крові ретикулоцитів. У нормі їх кількість становить 1% від кількості всіх еритроцитів. При активації еритропоезу вміст ретикулоцитів зростає. Але в кожному випадку еритропоез може бути інтенсивнішим, не більше, ніж у 5 - 7 разів, порівняно з вихідним рівнем.

Оскільки істотних депо еритроцитів в організмі немає, ліквідація анемії після крововтрати відбувається, головним чином, за рахунок посилення еритропоезу. Але необхідно враховувати, що інтенсифікація еритропоезу у червоному кістковому мозку починається через 3-5 днів, а в периферичній крові це стане помітним ще пізніше - через 2-3 тижні.

Для утворення еритроцитів потрібні такі фактори кровотворення :

• Залізо (для синтезу гему). Добова потреба в залізі становить 20-25 мг. 95% цієї кількості організм отримує з гемоглобіну еритроцитів, що руйнуються, а 5% (1мг) - з їжею.

• Вітамін В₁₂ - зовнішній фактор кровотворення. Потрапляє в організм з їжею, але всмоктується тільки за наявності внутрішнього фактору кровотворення - фактору Кастла, який виділяється залозами шлунка.

• Фолієва кислота. Потрапляє в організм з рослинною їжею.

Вітамін В₁₂ і фолієва кислота необхідні

для синтезу нуклеїнових кислот і глобіну.

• Вітамін С - бере участь в обміні заліза. Сприяє утворенню гему, посилює дію фолієвої кислоти.

• Вітамін В₆ - утворення гему.

• Вітамін В₂ - утворення ліпідної строми еритроцитів.

• Пантотенова кислота - синтез фосфоліпідів мембрани еритроцитів.