Харківський університет Повітряних Сил

імені Івана Кожедуба

ЗАТВЕРДЖЕНО

Завідувач кафедри №803

В. О. ІВАНЮК

. .20 р.

ЛЕКЦІЯ №9

З навчальної дисципліни

Військова підготовка

З розділу

3.5. Тактика авіації Повітряних Сил Збройних Сил України

Тема 3.5.9. Призначення, завдання, склад, загальна організаційна структура та основні типи озброєння впс і ппо суміжних з Україною держав

Тема лекції № 9. Призначення, завдання, склад, загальна організаційна структура та основні типи озброєння ВПС і ППО суміжних з Україною держав

Навчальний потік (групи) студенти за всіма авіаційними ВОС

Час 2 години

Місце проведення лекційна аудиторія

Навчальні та виховні цілі:

вивчити питання щодо призначення, завдань, складу, організаційної структури та основних типів озброєння ВПС і ППО суміжних з Україною держав;

розвивати у студентів творчу активність, ініціативу і самостійність, формувати в них творче тактичне мислення.

Навчальні питання і розподіл часу:

Зміст навчальних питань	Час (хв.)
Вступ. 1. Призначення і завдання ВПС і ППО суміжних з Україною держав. 2. Склад, загальна організаційна структура та основні типи озброєння ВПС і ППО суміжних з Україною держав. Висновки та відповіді на питання.	5 20 60 5

Навчально-матеріальне забезпечення:

комплект діапозитивів (слайдів), діапроектор (проекційний апарат типу "Полілюкс");

комп’ютер, проекційний апарат типу "Інфокус";

кінофрагменти.

Навчальна література:

1. Вооруженные силы зарубежных стран. Справочные данные // Зарубежное военное обозрение. – 2008. – №7. С. 49-80.

2. ВВС России // Российское военное обозрение. – 2008-2009.

3. Кедров І. Коалиционные вооруженные силы в рамках СНГ (Белоруссия) // Военно-промышленный курьер. – 2009. – №31. – С. 4-5.

4. Ю.В. Гордеенко и др. “Военная авиация”. Cправочник, 1-2 том, издательство “Белорусский дом печати”, г.Минск, 1999 г.

5. Кононов С. Состояние и перспективы развития Вооруженных сил Венгрии // Зарубежное военное обозрение. – 2009. – №6. – С. 11-16.

Зміст лекції та методика її викладання

Вступ

Вивчення призначення, завдань, складу і організаційної структури ВПС і ППО суміжних держав є одним з напрямків, що розглядаються тактикою авіації ПС ЗС України.

Суміжні держави з Україною – це Російська Федерація, Республіка Бєларусь, Польська Республіка, Словацька Республіка, Угорщина, Румунія, Республіка Болгарія, Республіка Молдова і Туреччина. Призначення, завдання, склад і організаційна структура ВПС і ППО Туреччини було розглянуто при вивченні питань за попередніми темами щодо основ організації та основних видів озброєння ВПС і ППО ОЗС НАТО в Європі.

1. Призначення і завдання впс і ппо суміжних з Україною держав

Військово-Повітряні Сили і ППО ЗС суміжних держав з Україною держав, на підставі керівних принципів, воєнно-політичних, воєнно-стратегічних, воєнно-економічних і військово-технічних поглядів на забезпечення воєнної безпеки держав, призначені для відсічі збройній агресії, завдання ударів по найважливіших об'єктах і військах противника з метою примушення його до відмови від подальшого ведення воєнних (бойових) дій на початковій стадії агресії, а також недопущення порушень повітряного простору суміжних з Україною держав в мирний час.

У залежності від складу і організаційної структури сил та засобів, ВПС і ППО ЗС суміжних з Україною держав можуть виконувати такі основні бойові завдання:

руйнування воєнних, воєнно-промислових і енергетичних об’єктів, адміністративно-політичних центрів та вузлів комунікацій противника;

забезпечення ППО важливих адміністративно-промислових центрів і військових об’єктів, угруповань військ;

завоювання переваги у повітрі;

здійснення авіаційної підтримки СВ та ВМС;

недопущення маневру військ (сил) противника;

боротьба з резервами противника;

десантування повітряних десантів;

ведення повітряної розвідки;

радіолокаційне виявлення і наведення засобів ураження по об’єктах противника;

забезпечення транспортних перевозок повітрям особового складу, озброєння та інших матеріальних засобів.

Спеціальні (допоміжні завдання) ВПС і ППО ЗС суміжних з Україною держав такі:

ведення радіоелектронної боротьби (РЕБ);

забезпечення управління і зв’язку;

корегування вогню артилерії;

ведення повітряної радіаційної, хімічної і інженерної розвідки;

мінування з повітря;

дозаправлення літаків паливом у повітрі;

пошук і рятування льотних екіпажів;

евакуація поранених і хворих повітрям.