Затверджую
начальник ПМК
Ю.В.Литвиненко
"__" 2015р.
Лекція №7
з навчальної дисципліни
Військова підготовка
з розділу 3. Тактична і тактико-спеціальна підготовка
з модулю 3.5. Тактика Повітряних Сил Збройних Сил України
блока змістових модулів 3.5.2. Основи організації та основні типи озброєння ОВПС і ППО НАТО в Європі та суміжних з Україною держав
Змістовий модуль 3.5.2.1 (Тема 7).Призначення, завдання, склад,
організаційна структура та основні типи озброєння ОВПС НАТО в Європі
Заняття №1. Призначення, завдання, склад і організаційна структура ОВПС НАТО в Європі
Навчальний потік (групи) 422
Час 2 години
Місце проведення лекційна аудиторія
Навчальні та виховні цілі:
вивчити призначення, основні завдання, склад і організаційну структуру ОВПС НАТО в Європі;
розвивати у студентів творчу активність, ініціативу і самостійність, формувати в них творче тактичне мислення.
Навчальні питання і розподіл часу:
-
Зміст навчальних питань
Час (хв.)
Вступ.
1. Призначення і завдання ОВПС НАТО в Європі.
2. Склад і організаційна структура ОВПС НАТО в Європі.
Висновки та відповіді на питання.
5
20
60
5
Навчально-матеріальне забезпечення:
комплект діапозитивів (слайдів), діапроектор (проекційний апарат типу "Полілюкс");
комп’ютер, проекційний апарат типу "Інфокус";
кінофрагменти.
Навчальна література:
1. Моісеєнко В.Д., Полуйко О.М., Онипченко П.М., Патюков О.В. Тактика авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Частина І. Основи тактики авіації Повітряних Сил Збройних Сил України: навч. посіб. – Х.: ХУПС, 2008. – 146 с.
2. Голубь С. Кисиль П. Силы первоочередного задействования ОВС НАТО – военный инструмент для обеспечения геополитических интересов Запада // Зарубежное военное обозрение. – 2005. – №4. – С. 5-10.
3. Вооруженные силы зарубежных стран. Справочные данные // Зарубежное военное обозрение – 2006. – №2. – С. 49-80.
4. Ю.В. Гордеенко и др. “Военная авиация”. Cправочник, 1-2 том, издательство “Белорусский дом печати”, г. Минск, 1999 г.
Зміст лекції та методика її викладання Вступ
Зараз у світі налічується більш ніж 180 держав. Понад 150 з них мають власні збройні сили (ЗС). Останні в залежності від потреб і можливостей держав у значній мірі відрізняються чисельністю, складом, організацією, озброєнням, бойовими можливостями та іншими складовими. У багатьох державах є військово-повітряні сили (ВПС). Найбільший інтерес, проте, викликає вивчення тактики та авіаційної техніки ВПС і засобів протиповітряної оборони (ППО) найбільш розвинутих держав світу.
Перш за все – це держави-члени Організації Північноатлантичного договору (НАТО, NATO – North Atlantic Treaty Organization), яка створена у 1949 році з метою колективної оборони, як визначено у статті 51 Статуту ООН. Тепер до складу НАТО (Альянсу) входять 26 держав – учасниць: 24 європейські держави, США і Канада. Організація Північноатлантичного договору поважає індивідуальні права всіх держав – членів Альянсу, а також їхні міжнародні зобов’язання згідно зі Статутом ООН. Головною метою НАТО є захист свободи і безпеки всіх її членів політичними і військовими засобами відповідно до Статуту ООН.
Усі держави – члени НАТО в Європі надають в підпорядкування військового командування НАТО в Європі контингенти своїх ЗС, що у сукупності і складають ОЗС НАТО в Європі, компонентою яких є ОВПС НАТО в Європі. Частина сил ЗС держав – членів НАТО в Європі виділяється в оперативне підпорядкування командуванню НАТО в Європі ще в мирний час. Інша частина сил ЗС держав – членів НАТО в Європі передається в оперативне підпорядкування командуванню НАТО з оголошенням тривоги або в ході стратегічного розгортання.
Особливістю організаційної структури ЗС держав – членів НАТО в Європі є те, що вони мають трикомпонентну структуру – складаються з трьох видів збройних сил: СВ, ВПС і ВМС. У більшості держав – членів НАТО авіація та сили і засоби ППО входять до складу ВПС, цей вид ЗС так і називається – ВПС, в інших державах – має комбіновану назву, наприклад, ВПС і ППО.
Проте, з методичної точки зору, авіацію, що входить до складу ВПС, зручно вивчати окремо від сил і засобів ППО, які входять до складу ВПС.